Вплив дріжджів на продуктивність

Дріжджові культури широко застосовуються в раціонах під час вирощування молодняка молочних і м’ясних порід ВРХ. Під час дослідження кросів бичків було зафіксовано більші прирости у тварин, яким давали добавку з Saccharomyces сerevisiae, порівняно з контрольною групою: 478±40 г проти 339±28 г (Panda et al., 1995). Під час вирощування телят буйволів додавання живих сухих дріжджів до раціону дозволило збільшити добові прирости з 678,4 до 744,6 г упродовж усього експерименту, що тривав 9 місяців, при цьому різниця між тваринами в межах кожної групи була незначна (El-Ashry et al., 2001), див. табл. 1. У м’ясної худоби додавання S. сerevisiae також привело до збільшення живої маси залежно від типу раціону, який досліджували. Покращувались параметри росту (добовий приріст, остаточна маса, споживання сухої речовини й ефективність годівлі) при щоденному згодовуванні активних сухих дріжджів новонародженим телятам, які не отримали хороший колостральний імунітет (Galvao et al., 2005).

Кращі добові прирости й ефективність годівлі спостерігались, коли дріжджові культури додавали телятам молочних порід (Linn and Raeth-Knight, 2006). В одному з досліджень телятам голштинської породи з 2-го до 42-го дня життя згодовували S. cerevisiae в стартері й установили, що середній добовий приріст і споживання корму було вищим у дослідній групі (Lesmeister, Heinrichs and Gabler, 2004).

Продемонстрували значне збільшення маси тіла й телята молочних порід у віці від 6 до 8 тижнів, які отримували стартер із дріжджами. Порівняння контрольної й дослідної груп тварин дозволило зробити висновок, що дріжджові культури сприяють продуктивності та здоров’ю телят, яким у раціон додають ці продукти (Laborde, 2008).

Також повідомлялося, що поліпшувався добовий приріст у м’ясної ВРХ на дорощуванні й відгодівлі з 1,33 до 1,41 кг/гол./день завдяки згодовуванню дріжджових культур, а ефективність годівлі (відношення кількості корму до приросту) поліпшувалась із 6,45 до 5,95 (Belknap, 2008).

На випасі (костриця) теж було отримано хороші результати. При використанні дріжджів тварини мали кращі прирости, і дослідники прийшли до висновку, що такий продукт, як S. Cerevisiae, сприяє перетравленню фуражу (Blezinger, 2012). Цей само автор встановив, що тільні телиці краще набирали вагу, коли мали вільний доступ до мінеральної добавки, яка містила дріжджі, порівняно з контрольною групою (до складу продукту входили лише мінерали). Разом з тим, у цьому ж дослідженні контрольна група тварин, порівняно з дослідною, втрачала менше ваги в період між отеленням та піком лактації, що можна пояснити різницею в продуктивності тварин двох груп. У телят, матері яких споживали дріжджово-мінеральний мікс, була більша маса при відлученні.

Ще один експеримент продемонстрував, що телята, чий раціон містив дріжджові культури, споживали більше сухої речовини й мали кращі добові прирости порівняно з контрольною групою. Хоча в контрольної були хороші показники — 1,67 кг/гол./день, дослідна їх перевершила — прирости становили 1,8 кг/гол./день (Midwest foods manufacturing Inc., 2005). Більше того, ефективність годівлі в дослідній групі була також кращою. Економічний аналіз результатів дослідження показав, що прибуток від згодовування дріжджів становив більше 20 центів/гол./ день.

Таблиця 1. Ефективність згодовування живих сухих дріжджів і дріжджових культур телятам буйволів

Джерело: El-Ashry et al., 2001.

Таблиця 2. Вплив Yea-Sacc¹⁰²⁶ на споживання сухої речовини, добовий приріст і конверсію корму

Джерело: Robinson, 2010.

Вплив дріжджів на відтворення

Стосовно впливу згодовування живих сухих дріжджів на відтворення було встановлено, що середня тривалість періоду від отелення до виділення оболонок плоду була значно коротша в корів м’ясних порід, які споживали дріжджові культури, порівняно з контрольною групою: 5 проти 8 годин (Abdel-Khalek et al., 2009). Також у цих корів значно раніше відбувалося скорочення матки, закриття шийки і симетризація рогів порівняно з контрольною групою: 16,7 проти 29,5 дня, 24,0 проти 37,7 дня і 25,7 проти 38 днів, відповідно.

Згодовування дріжджів підвищило інтенсивність прояву охоти й запліднюваність. Кількість «відкритих» днів становила 42,7 в дослідній групі порівняно з 54,1 дня в контрольній групі. М’ясні корови, яким згодовували дріжджі, мали коротший міжотільний інтервал — 358 днів проти 373,2 дня в контрольній групі.

Вплив дріжджів на аналіз крові

Під час дослідження впливу згодовування молочним коровам дріжджів і пропіоновокислих бактерій на надій, компонентний склад молока й відтворення було встановлено, що вміст інсуліну в плазмі повновікових голштинських корів у середині лактації (9−30 тижнів) був на 30- 34% вищим у дослідної групи порівняно з контрольною (Lehloenya et al., 2008). Автори прийшли до висновку, що комбінована кормова добавка може бути природною альтернативою гормонам і антибіотикам для підтримання продуктивності під час лактації.

Краще перетравлення целюлози завдяки добавці дріжджів може відповідати за збільшення виробництва летких жирних кислот, які є будівельними блоками під час синтезу протеїну, жиру й вітамінів, необхідних для більших приростів і кращої конверсії корму (Habeeb, 2017). Також дріжджі мають дуже важливі поживні переваги: вони є природним джерелом білка (мінімум 45%), містять широкий спектр амінокислот (аж 16), мають велику концентрацію вітамінів групи В і низку мінералів, які необхідні для підтримання здоров’я тварин (10 мінералів і мікроелементів).

Дріжджі виробляють ензими, які допомагають тваринам під час травлення (амілазу для перетравлення крохмалю, протеазу для перетравлення білка, ліпазу — для перетравлення жиру, а целюлазу — для синтезу молочного жиру). Також дріжджі продукують поживні речовини, які годують і стимулюють травні бактерії, що є в травному тракті (Kowalik et al., 2011).

¹Alsaied Alnaimy Mostafa Habeeb. Importance of Yeast in Ruminants Feeding on Production and Reproduction. Ecology and Evolutionary Biology. Vol. 2, No. 4, 2017, pp. 49−58. doi: 10.11 648/j.eeb.20 170 204.11.