Продуктивність свиноматок часто вимірюють кількістю поросят, відлучених за рік. Одначе для точної оцінки цього недостатньо. Потрібні результати за все продуктивне життя свиноматки. Щоб вони були максимальними, особливу увагу слід приділити годівлі та менеджменту — адже це дозволить повністю реалізувати генетичний потенціал тварини. Мета цієї статті — розповісти, як раціон і стан здоров’я свиноматки впливають на її кондицію та продуктивність: показники, які значною мірою визначають собівартість виробництва.

Учені вже давно довели, що продуктивність свиноматки в кожному наступному репродуктивному циклі тісно пов’язана з тим, наскільки вона схудла під час лактації. Зокрема, детально дослідили, як втрата кондиції пов’язана з тривалістю інтервалу між відлученням й початком еструсу.

Результати одного дослідження (Eissen et al, 2003), об’єктом якого стали 268 свиноматок, доводять, що наступні гнізда свиноматок, які менше схудли під час першої лактації, значно чисельніші (р < 0,01) (таблиця 1). Крім того, вчені з’ясували, що інтервал між відлученням і початком еструсу суттєво зменшується (р < 0,01), якщо свиноматка менше худне.

М’язові тканини чи шпик?

Більшість дослідників пов’язують схуднення свиноматок із високою молочністю та продуктивністю, які спричиняють втрату жирових і м’язових тканин. Причому невідомо, що більшою мірою погіршує продуктивність свиноматки — зменшення запасів жиру чи м’язової маси. А може, те й те? Результати кількох досліджень підтвердили, що тонкий шпик на момент відлучення (< 14 мм) негативно впливає на продуктивність свиноматки у наступному репродуктивному циклі.

Так, під час одного з дослідів (Clowes et al, 2003), 36 свинок поділили на три групи і годували раціонами для лактуючих свиноматок із зрізним умістом протеїну, щоб стимулювати малу, середню та велику втрату м’язових тканин під час лактації. З таблиці 2 видно, що суттєве схуднення свиноматок мало впливає на товщину шпику, хоча тісно пов’язане з втратами жирової та м’язової маси.

Аналіз складу молока на 20-й день лактації першопоросок (рисунок 1) показав, що вміст протеїну значно менший, якщо втрата м’язової маси середня чи велика.

На практиці так буває тоді, коли свиноматок годують незбалансованими кормами, кормами з погано перетравним протеїном чи коли споживання їх обмежують. Останнє часто має місце на початку лактації, оскільки склад і порції кормів для поросних і лактуючих свиноматок дуже різняться. Обмежувати доступ до кормів можуть також за станом здоров’я.

Намагаючись з’ясувати, як втрата м’язової маси лактуючої свиноматки позначиться на інтервалі між відлученням та еструсом (ІВЕ), Е. Clowes проаналізував результати шістнадцяти досліджень.

Узагальнені результати див. на рисунку 2: якщо свиноматка втратила понад 16% м’язової маси, ІВЕ стає довшим. Це значить, що схуднення, і зокрема втрата м’язової маси, погіршують продуктивність тварини (таких тоді вибраковують першими).

Крім того, погана продуктивність негативно впливає на інші показники: річну кількість опоросів, кількість живонароджених поросят, частку ремонту, які разом визначають не тільки загальну про-дуктивність маточного стада, а й загальну прибутковість підприємства.

Пробіотики — суттєва підтримка

Щоб з’ясувати, як на організм лактуючих свиноматок діє жива спорова культура (BioPlus 2B) (його почали додавати в корми за два тижні до опоросу і згодовували впродовж усієї лактації), провели дослідження: 109 свиноматок і свинок поділили на дві групи — контрольну (корм без пребіотика) і дослідну (40 г пробіотика на тонну корму). Його результати дивіться в таблиці 3.

Як бачите, завдяки додаванню живої спорової культури до раціону тварини худли значно менше. Переваги застосування пробіотика під час лактації:

менші втрати ваги (до 4кг); конверсія корму для відновлення втраченої свиноматкою під час лактації ваги (1 кг ваги: 5-7кг корму); обсяги корму для поросних свиноматок, щоб відгодувати їх до оптимальної кондиції, на опорос (4 × 6 кг корму/кг приросту); кількість опоросів на свиноматку на рік (2,3) обсяги корму для поросних свиноматок, щоб відгодувати до оптимальної кондиції, за рік (24 кг корму/гніздо × 2,3 опороси на рік = 55 кг корму на свиноматку на рік).

Як доводять результати дослідження, менше схуднення та більша «збереженість» м’язової маси під час лактації покращують продуктивність свиноматок, склад та поживність їхнього молока, а також збільшують вагу поросят на момент відлучення.

Висновки

Якщо ви хочете покращити ефективність конверсії корму в свиноматок, зробіть так, щоб вони не худли під час лактації. Крім того, майте на увазі, що продуктивність тварин суттєво залежить від кондиції на момент відлучення. Схуднення робить інтервал між відлученням і початком еструсу довшим, погіршує частку запліднюваності та збільшує частоту повторного повернення в охоту. Крім того, худорба свиноматки на момент відлучення негативно впливає на чисельність гнізда наступного опоросу, а значить, зменшує ваш прибуток.