Про це повідомляється на сайті ВАР.

Зокрема, супермаркети безпідставно відтерміновують розрахунки за отриману продукцію. Часто виробник змушений чекати кошти за свій товар протягом 90, а то і 120 днів, що призводить до постійного дефіциту обігових коштів у нього. Для торговельних мереж у свою чергу ці кошти стають безвідсотковим кредитом, яким вони користуються протягом необхідного їм часу.

Також супермаркети нав’язують виробникам додаткові маркетингові, логістичні та інші послуги, вартість яких встановлюється торговою мережею в односторонньому порядку, а самі послуги часто або не надаються, або їх вартість є сильно завищеною. Крім того, ризики пов’язані з поверненням нереалізованої продукції також лягають на плечі виробника — він за власний кошт змушений її забирати, а при порушенні ще й отримати штраф. Відмовитись від співпраці з супермаркетами агровиробники також не можуть, оскільки альтернативних точок збуту продукції немає.

Законопроект № 6155 вирівнює умови співпраці виробників та торгових мереж. Його норми:

• встановлюють граничні терміни оплати постачальнику за поставлену продукцію від 10 до 60 днів в залежності від терміну придатності. А також — відповідальність покупця за їх порушення (за прикладом рулювання країн ЄС);
• обмежують максимальну вартість торгівельних послуг (маркетинг, логістика тощо), які торгівельна мережа надає постачальнику харчових продуктів;
• встановлюють базові вимоги до договорів поставки харчових продуктів.

В той же час, законопроект є збалансованим і ставить в рівні умови та захищатиме інтереси не тільки постачальників продукції, а і покупців (торгівельні мережі), адже більшість норм направлені саме на вирівнювання їх «ринкової сили».

До розробки законопроєкту активно долучились експерти ВАР. Серед авторів документу — голова ВАР Андрій Дикун, заступник голови ВАР Михайло Соколов, радники голови асоціації Дмитро Кохан та Руслан Кальницький, радник з правових питань Міністра аграрної політики та продовольства України Антон Федун.