Наслідки спеки для ненароджених телят

Багато фермерів, що спеціалізуються на виробництві молока, добре знають, що потрібно охолоджувати сухостійних корів у період спеки. Тоді вони легше розтелюються і дають більше молока порівняно з неохолоджуваними тваринами. Втім значно менше знань і інформації про те, що тепловий стрес має значний вплив на іще ненароджених телят, і його негативні наслідки проявляються тоді, коли в них починається продуктивний період. Телички від корів, які зазнали теплого стресу, менше важать при народженні і на момент відлучення, і можуть виробляти на 1135−1360 кг молока менше під час першої лактації.

У ході дослідження в Університеті Флориди (США) було встановлено, що різниця маси при народженні становила близько 5,4 кг: телята голштинської породи від неохолоджуваних матерів важили в середньому 36,3 кг в той час, як маса телят від охолоджуваних корів наближувалась до нормальних показників — 41,7 кг. Різниця не зникала упродовж молочного періоду, телята на момент відлучення важили 67 і 78 кг, відповідно.

Згодом телиці від неохолоджуваних матерів наздоганяли своїх ровесниць від охолоджуваних корів, різниці в масі при отеленні і наприкінці першої лактації не було. Проте є річ, варта особливої уваги: тварини від матерів, які зазнали теплового стресу, виробляли приблизно на 4,5 кг молока на день менше протягом першої лактації порівняно з тими, матері яких охолоджувались.

Охолодження позитивно впливає на сухостійних корів. По-перше, охолоджені сухостійні корови більше їдять, вірніше, споживання сухої речовини менше пригнічується по мірі наближення до отелення порівняно з неохолодженими. Різниця може становити лише 1,3−1,8 кг на день, але це має величезний вплив на те, скільки поживних речовин буде доступно корові та плоду, що розвивається.

По-друге, в охолоджених корів спостерігається краща передача IgG своїм телятам з молозивом. Загальний рівень IgG може бути на 50% вищим у телят від охолоджених корів, крім того ефективність поглинання IgG на 15% вища.

Зрештою, тепловий стрес найімовірніше впливає на життєздатність як короткострокову, так і довгострокову.

В одному дослідженні жодне теля не померло після народження в охолоджених корів в той час, як у неохолоджених корів 3 телят з 44 померли.

Також було помічено, що завершили першу лактацію 85% дочок охолоджених матерів і лише 66% неохолоджених.

Охолодження сухостійних корів

Охолодження під час сухостою має цілу низку переваг для самої корови. Вона більше їсть, після отелення дає більше молока, залишається здоровішою і швидше запліднюється.

Як було сказано вище, охолоджені сухостійні корови споживають на 1,3−1,8 кг більше СР на день ніж ті, що не охолоджуються, а тому на початку лактації, маючи кращу вгодованість, можуть ефективніше мобілізувати власні запаси для виробництва молока.

Також у молочних залозах охолоджених корів утворюється більше епітеліальних клітин, тому вони мають кращу здатність до виробництва молока після отелення. Крім того, охолоджені сухостійні корови мають значно більшу кількість лімфоцитів, що допомагає їм боротися із захворюваннями. У літніх сухостійних корів спостерігається більше випадків затримки плаценти, маститів, а також респіраторних проблем порівняно з зимовими. Звісно, страждає і відтворювальна здатність.

Безумовно все це позначається на молочній продуктивності. Під час дослідження у Флориді (США) охолоджені сухостійні корови після отелення давали на 3,6−4,5 кг більше молока на день порівняно з неохолодженими, навіть якщо всіх дійних корів охолоджували одразу після отелення. Аналогічні результати було отримано під час дев'яти інших досліджень у США, починаючи з 1982 року.

Флорида в прямому сенсі є осередком теплового стресу, де на спекотну погоду припадає 70% сухостійного періоду. В інших штатах на Півдні, Заході та Середньому Заході період теплового стресу протягом року може становити 25% і більше. Практично в кожному штаті щонайменше 2 місяці щороку корови піддаються тепловому стресу. Аналогічна ситуація спостерігається і в Україні — від 5−6 місяців теплового навантаження на корів у південних регіонах і до 4−5 міся-ців — у північних. Тому охолодження сухостійних корів може мати позитивний вплив на молочне виробництво практично на кожній фермі.

Втрата молока на корову в наступну лактацію, кг

Рішення з охолодження

Найбільш ефективний спосіб зниження теплового навантаження в літній період — це поєднання системи вентилювання з охолодженням. При цьому розрізняють дві системи охолодження: з використанням високого і низького тиску води.

Система низького тиску або «крапельного зрошення» працює за рахунок чергування прямого зрошення тіла корів великою краплею води для повного намокання з наступним підсушуванням завдяки інтенсивному вентилюванню. Дане поєднання дозволяє швидко знизити температуру тіла корів.

Система високого тиску або «туманоутворення» охолоджує безпосередньо повітря за рахунок використання енергії, що витрачається на випаровування дрібних крапельок води при її розбризкуванні. При роботі системи високий тиск в 50−70 бар подрібнює краплі рідини до діаметра 5 мікрон (що в 20 разів менше товщини людської волосини). При цьому проявляється ефект їх блискавичного термодинамічного випаровування, на що йде багато енергії — для випаровування 1 г води потрібно затратити 500−600 калорій тепла. Правда, водночас із зниженням температури повітря підвищується його вологість в приміщенні, в силу чого система потребує точного регулювання. За рахунок автоматичного регулювання часу роботи системи і тривалості паузи можна домогтися необхідного ступеня охолодження повітря в корівнику.

У жаркий період року система охолодження дозволяє подвоїти індекс осіменіння корів, поліпшити їх продуктивність та загальну ефективність виробництва, забезпечуючи потенціал для якісного і помітного збільшення продуктивного довголіття стада.

На правах реклами