Як і минулої осені, велика кількість факторів, які впливають на ціноутворення для сировини в Україні, обернулись бичачою (зростаючою) стороною. Вже зараз зрозуміло, що жовтнева річна інфляція ринку сирого молока буде в районі +35%, для молока с/г підприємств позначка може сягнути +40% (останній раз такі високі річні цифри фіксувались в 2016−17 роках — запам’ятайте ці дати).

Якщо не вдаватись в деталі, то головною причиною такого подорожчання сировини є динаміка європейських цін на біржові товари, що через торгівлю (експорт) призвела до стрибку вартості українських товарів (на порівняти — річна інфляція українського масла-моноліт в жовтні складе +60%). Це все відбувалось на тлі впливу липневої спеки на зниження пропозиції сировини.

Крім експортної потреби також фіксуємо попит на сировину від операторів, які орієнтуються на внутрішній ринок. Так в чому різниця з минулим роком запитаєте ви? Ситуація відрізняється «фіктивним» попитом для внутрішнього ринку — ми бачимо запуск нових ліній, товарів, та навіть заводів, які були на паузі, але, на відміну від минулого року, ми не спостерігаємо приросту кількості населення та фіксуємо зниження купівельної спроможності: інфляція молочної полиці та погіршення економічної ситуації.

Цей пузир підтверджується «з полів»: попри відсутність операційної рентабельності майже у всіх виробників свіжої та сирної категорії, ми бачимо масові дисконти в магазинах, хоча в такій ситуації оператори навпаки, відмовляються від акцій. Пропозиція товару вище за існуючий споживчий попит. Тому й рітейл легко шантажував умовами співпраці, а переробники далі піднімали ціни на сировину та планували подорожчання в опті на наступні 3−6 місяців вперед.

Але пузир має скоро лопнути. Вплив експорту на ціноутворення для сировини в цьому році максимальний з 2017 року (2022 був виключенням з правил по зрозумілим причинам), а його перспективи з поточною собівартістю виробництва та корекцією цін в ЄС у наступні місяці під великим сумнівом. Внутрішній попит в середині країни вже стагнує, а, враховуючи те, що молочна продукція вже серед головних драйверів споживчого кошика, заплановані підвищення відпускних цін для наступних місяців будуть скорочувати обсяги внутрішніх продажів.

Проте під пузирем спочатку би закладав не падіння закупівельних цін на сире молоко (які все одно повинні скоро відкоригуватись вниз, принаймні до комфортних для експорту значень), а ризики для окремих переробників — висока вірогідність, що цю зиму пройдуть не всі, принаймні з листопада-грудня багато хто зрозуміє, що довго накопичувати «мінуса» не вийде.