Тваринництво — досить складна й специфічна справа. Передусім тому, що в ньому поєднуються три наріжні камені виробництва: людина, тварини й обладнання. Та є ще одна особливість. Це багатофакторний бізнес, що складається з чималої кількості змінних. Чи можна роботу молочної ферми, складного й багатофакторного виробництва, зробити прозорою і керованою? Про це наша розмова з Іваном Перовим, менеджером із систем управління фермою компанії «ДеЛаваль» (Росія).

— Чи можна справді роботу на фермі перетворити на прозорий і керований бізнес?

— Звісно, можна. Більше того, потрібно. Для цього сучасний ринок пропонує виробникам автоматизовані програми, покликані зробити роботу фермера максимально простою та ефективною. Вони можуть акумулювати величезну кількість різних показників, аналізувати їх, генерувати зручні й зрозумілі звіти, на основі яких фермер вирішує, потрібні чи не потрібні на виробництві ті чи інші зміни. Таких автоматизованих програм нині є чимало. Утім, я б хотів одразу наголосити, що їх слід розрізняти: є програми обліку і є програми управління. Наприклад, наша компанія робить наголос на тісному поєднанні (інакше кажучи, повній інтеграції) автоматизованої програми з обладнанням, яке працює на фермі, й призначене для доїння, годівлі, сортування, зважування, визначення статевої охоти тварин. І коли йдеться про управління, маємо на увазі оперативне — діяти зараз, цієї ж миті і, бажано, на випередження, щоб не допустити серйозної проблеми, яка спричинить відчутні втрати. Цим наша платформа особлива.

Особлива вона і свою універсальністю ― її можна застосувати при будь-якій системі утримання й типах обладнання.

— Чи можна поєднати програму управління й обладнання різних виробників?

— В ідеалі, звісно, краще мати обладнання й програму управління від одного виробника. Наприклад, ми маємо лічильники молока, які ідеально визначають вміст у ньому крові, електропровідність та інші показники. І ми впевнені в достовірності інформації. Але є випадки, коли ми можемо успішно інтегрувати свою програму з обладнанням конкурентів. Усе це ми розглядаємо на конкретних прикладах чи ситуаціях і приймаємо відповідне рішення.

Хочу звернути увагу на те, що ключовими ланками нашої управлінської платформи є зчитувальні пристрої і сама програма. А, наприклад, молокопровід є лише способом транспортування ― він може бути від будь-якого виробника.

— Як програми допомагають працювати на випередження?

— Найголовніший індикатор стану корови — надій. Наприклад, у мене на фермі є група корів, у яких на 60-й день лактації продуктивність сягає 30 кг молока. Завдяки достовірній інформації, яка надійшла з лічильника, я помічаю кількох, чий надій зменшився до 20 кг. Для мене, як для менеджера ферми, — це сигнал про відхилення від норми. Звідки я про це знаю? Щоразу під час доїння автоматизована програма фіксує кількість отриманого молока від кожної корови (при цьому очікуваний надій має бути 30 кг). Тобто на той момент мене не цікавить уся група (там усе гаразд) — тільки проблемні корови. Так ми відокремлюємо тварин у профілактичну зону, де їх огляне ветлікар, виявить причини різкого зменшення продуктивності, і ми вчасно усунемо проблему. Звісно, це можливо лише за системної інтеграції програми управління й обладнання ферми.

— Інтегрована система управління вже працює в молочних господарствах України й Росії?

— Звісно, і їх стає дедалі більше. Крім того, ми тісно співпрацюємо з Російською академією сільськогосподарських наук. Знаєте, сьогодні всі хочуть економічного прориву, а займатися прикладною аграрною економікою охочих мало. Це зовсім не критика, а ситуація, що склалася історично. Нині ми хочемо зрозуміти, який економічний ефект ті чи інші господарства можуть отримати в результаті інвестицій у якісне обладнання, інтегроване управління, зрештою ― в якісне молоко. Наприклад, недавно ми дослідили і зробили підрахунки в одному російському господарстві — на племзаводі «Красногвардійський» у Ленінградській області («Молоко і ферма» № 3 (10), червень 2012. — Ред.). Там поєднують дві системи утримання корів — безприв’язну з роботизованим доїнням та прив’язну. Ми поставили завдання продовжити тривалість продуктивного життя корів до чотирьох лактацій. Чому? На наш погляд, абсолютизація продуктивності — це не зовсім правильно. Чи завжди між максимальною продуктивністю й максимальною прибутковістю можна поставити знак рівності? В Росії у собівартості виробництва молока 30% ― це витрати на відтворення, 50% — на годівлю і 20% — усі інші витрати. Якщо ми зможемо утримувати корів у середньому впродовж чотирьох лактацій (а не двох, як у світовій практиці безприв’язного утримання), то гіпотетично зможемо додатково отримати теличку (а нетель у Росії нині коштує 4 тис. євро) і 16-20 тис.кг молока. Ось чому важливо вчасно приймати адекватні рішення. Це і є економіка виробництва.

— То вам удалось порахувати економічний ефект від установки автоматизованої, інтегрованої з обладнанням програми?

— Насправді це зробити не складно. Утім не називатиму якісь шалені цифри, а наведу кілька прикладів. Цілковита інтеграція дає змогу об’єднати обладнання в єдину систему. Завдяки цьому ми зможемо відстежувати стан кожної тварини. За правильної організації виробництва втручання потрібні у виключних випадках. Припустимо, що 97% тварин у стаді в нормальному стані, їм наша зайва увага не потрібна, лише моніторинг. Утім, від нормального стану завжди є відхилення. Нехай це буде 3% тварин. Що означає 3% на комплексі в 1500 корів? Це 45 тварин, у кожну з яких ми вже інвестували 4 тис. євро. Якщо перемножити, отримаємо 180 тис. євро. Це вартість 3% тварин, яких ми можемо втратили або не втратити.

Звідки беруться ті два-три відсотки корів (а в якихось господарствах і більше), що перетворюються на сотні тисяч збитків? Визначити їх лише за якоюсь однією ознакою інколи проблематично. А завдяки єдиній інтегрованій платформі ми можемо оцінити продуктивність у поєднанні з активністю, годівлею, вагою — беремо до уваги цілий комплекс показників і завдяки цьому приймаємо найвиваженіше рішення.

Крім тварин і обладнання, невід’ємним складником виробництва є людина. Проконтролювати персонал можна за допомогою автоматизованої програми. Наприклад, графік молоковіддачі може бути свідченням того, як оператор підготував корову до доїння. За його тривалістю можна оцінити ефективність роботи доїльної зали: одна бригада доїть корів дві години, друга — дві з половиною. Корови й обладнання ті ж, а люди і продуктивність праці різні. Автоматизований облік допоможе знайти відповіді на безліч питань, і, що головне, така інформація є вагомим аргументом, коли власник чи менеджер приймає рішення.

Системна інтеграція допомагає зробити точне налаштування в стаді. Це те завдання, яке мають ставити собі ферми, щоби бути конкурентоспроможними.

— Зрозуміло, що при повній інтеграції програми управління з обладнанням частина інформації потрапляє в систему автоматично. А всю іншу треба вносити вручну?

— Селянська праця тяжка. Ми, як виробники обладнання, бачимо своє завдання в тому, щоб максимально її автоматизувати й тим полегшити. Однак сьогодні нема жодного виробництва, де можна було б обійтися без людини. Наприклад, доїння ми можемо доручити роботам, роздачу кормів теж. Навіть вирощування молодняка можемо частково автоматизувати завдяки станціям випоювання телят і пристроям для зважування. Але догляд за телятами, запліднювання, щеплення і цілу низку інших операцій має виконувати людина, і результати цієї роботи треба вносити в систему вручну. Без цього не обійтися.

А от спланувати дії, визначити перелік технологічних завдань — тут програма перший помічник. Замовник сам обирає, які модулі йому потрібні, в разі потреби частина функцій може виконуватись автоматично, решта — в ручному режимі.

До речі, встановлювати програму також можна модульно. Наприклад, для початку можна зробити доїльну залу й сортування тварин, які виходять звідти. Ви контролюватимете продуктивність корів, ваші спеціалісти займатимуться проблемними тваринами. Наступного року, коли попередній модуль приніс грошенят у кишеню, можна встановити модуль контролю активності тварин. Завдяки йому поліпшиться відтворення, звісно, не забариться й економічний ефект. Через певний час установлюємо прохідні автоматичні ваги. Затим, якщо треба, — кормостанції. Всі модулі системи надбудовуються й інтегруються, тому нічого не треба руйнувати, щоб почати з нуля.

Кожен господар обирає стратегію самостійно — цілковита системна інтеграція чи часткова.

— Чи підходить програма для холдингів?

— Тут треба поставити питання: яка мета й завдання автоматизованої програми? Передовсім вона потрібна для управління фермою й тваринами, адже ми маємо вчасно приймати адекватні рішення. Утім, цілком реально об’єднати кілька комплексів у єдину базу даних, щоб займатися, наприклад, племінною справою чи працювати з макропоказниками на рівні керівництва холдингу.

— Що є головними перевагами автоматизованих систем управління?

― Завдяки автоматизації ми витрачаємо свої знання, час і енергію на вирішення конкретних проблем. Зазвичай основна частина стада не потребує втручання. А коригуючи відхилення від норми, які трапляються і які нам допомагає визначати система, ми робимо наш бізнес прибутковішим.

Розмову вела Олена Мельник

DeLaval RUCAR

вул. Межигірська 82

Київ, 04080 Україна

тел. +38 044 462 48 65

факс +38 044 462 59 89

моб. тел. +38 050 332 20 98

Elena.Osadchenko@delaval.com

www.delaval.ru