Перша плющилка зерна Мурска була виготовлена в Фінляндії в 1969 році. Зараз вони вже продаються в 31 країні світу. Природно, що найбільше фінських плющилок працює у Фінляндії. На вологому зерні їх використовують 4000 господарств, а на сухому зерні — 10000.

Оскільки фінські ферми невеликі (середній розмір господарства 20 га), то й плющилки на них застосовуються малої продуктивності. Хоча, останнім часом багато фінських фермерів почали купувати навіть Мурска 1400 S2x2 продуктивністю до 30 т/год, щоб у короткі терміни проводити збирання зернових.

Наступний великий користувач Мурска — Великобританія, там вони обслуговують 1500 господарств. Англійці купують, в основному, плющилки великої потужності (30-40 т/год), оскільки там розвинена система підрядних робіт. А підрядчику, який обслуговує кілька господарств, треба мати потужну вальцову плющилку для швидкого виконання робіт.

З 2007р. Україна розширила географію використання вальцових плющилок Мурска. Технологія заготівлі плющеного зерна зайняла своє місце в галузі кормовиробництва завдяки компанії Агроінмаш, яка знаходиться в м. Чернігові. На даний момент, в Україні працює біля 80 плющилок. В основному, найбільш розповсюджена модель продуктивністю 10 т/год — Мурска 700S2 CB. Але, модельний ряд в Україні представлений починаючи від продуктивності 1 т/год. й закінчуючи 40 т/год. Українські господарства використовують вальцові плющилки як для плющення вологого зерна та його зберігання, для додавання в раціон ВРХ та свиням, також й для зберігання сухого зерна, жому та пивної дрорбини, а також економічно вигідно — надання послуг іншим господарствам, які бажають використовувати такий корм як плющена кукурудза в незначній кількості.

В поточному році широке поширення ця технологія отримала в господарстві «Колос» (Чернігівська обл). Там працює плющилка 700 S2 CB продуктивністю 10 т/год.

Зі слів керівника підприємства, головною умовою успішного застосування цієї технології в господарстві є стовідсоткове виконання технологічних вимог. Технологія зберігання плющеного зерна в поліетиленових рукавах має ряд серйозних переваг:

• відтак, вже не потрібно витрат на будівництво дорогого сховища, набагато менше потрібно техніки і людей (немає потреби в трамбуванні, укритті й укладанні вантажу), простіше виконати технологічні вимоги без порушень (тут все залежить від плющилки і одного механізатора).

При консервуванні плющеного зерна вміст поживних речовин не тільки не знижується, як це, наприклад, відбувається при сушінні зерна воскової стиглості, але й підвищується.

Так, в плющеному консервованому ячмені підвищився вміст цукру в зерні в 1,7 рази, знизився вміст клітковини на 22,5%, а крохмалю — на 26%. Удій від згодовування такого зерна підвищився на 7-8,2%, а в розрахунку на 1 голову збільшився з 5945 кг до 6433 кг.

Практика фінських господарств показує, що можна згодовувати до 7-10 кг плющеного зерна на день залежно від продуктивності тварин і вмісту протеїну в зерні. Доповнити протеїн можна за рахунок обробки суміші зернових і зернобобових культур (ячмінь + горох + овес).

Не виникає і проблеми з використанням плющеного зерна на данному підприємстві. Так, для дорослого стада ВРХ в комбікорм вводять не менше 25% плющеного зерна, а для телят — 35%.

Отже, грунтуючись на досвіді господарства «Колос» і багатьох інших підприємств, можна впевнено сказати, що плющення зерна забезпечує значну економію енерговитрат та позитивно впливає на продуктивність тварин, що особливо актуально в сучасних умовах господарювання.

Компанія ТОВ СП АгроІнМаш

М. Чернігів, Україна

Тел/факс: +38(0462)95-85-09