16 жовтня у київському готелі «Прем’єр-палац» відбулася міжнародна конференція, присвячена сучасним технологіям та менеджменту у молочному козівництві та вівчарстві. Вона зібрала і представників господарств, де вже доять кіз, і тих, хто тільки планує. А також експертів галузі, постачальників обладнання й генетики, аналітиків та економістів. Учасники конференції обмінялися досвідом та ідеями, обговорили стратегії розвитку цього напрямку молочного тваринництва. Генеральний спонсор події ― компанія «ДеЛаваль», світовий лідер із виробництва обладнання для молочних ферм.

Нині в Україні й усьому світі є чималий попит на продукцію з козиного та овечого молока. Йдеться не тільки про гурманів, спроможних оцінити неперевершений смак сирів. Незаповненою залишається ніша дитячого харчування, а також продуктів із незбираного молока. Потенціал ринку великий — отже, й виробництво має чималі перспективи. Доповідачі, серед яких були як українські фахівці, так і зарубіжні гості, висловили своє бачення того, як вдало скористатись нагодою, правильно спланувати бізнес, спроектувати ферму, підібрати обладнання й генетику та налагодити ефективне виробництво.

Головним доповідачем був незалежний консультант, засновник і власник консалтингової компанії «Капріскоп» (Capriscope) Еміль ван Хаарен із Нідерландів. Він розповів про міжнародний досвід будівництва козиних та овечих ферм, а також про основні етапи створення виробництва з нуля.

Починаючи свій виступ, пан ван Хаарен наголосив, що не зосереджуватиметься на наукових дослідженнях провідних світових інституцій, а представить практичні висновки власного двадцятирічного досвіду.

Розповідаючи про основні технічні аспекти, а також принципи й правила організації виробництва, він демонстрував фото козиних та овечих ферм, розташованих у Нідерландах, Німеччині, Туреччині, Саудівській Аравії та цілій низці інших країн, де він працював консультантом. Щоразу він звертав увагу на особливості конструкції даху і стін, розташування кормових алей і секцій для утримання тварин, відзначав переваги й недоліки. А ще експерт пропонував оптимальні варіанти рішень, завдяки яким можна забезпечити найкращий комфорт для тварин, а також раціональне використання ресурсів у різних кліматичних умовах. Розповів і про основні вимоги до щільності тварин, повітрообміну, температури, освітлення та водозабезпечення.

Для високої продуктивності тваринам потрібне свіже повітря, сухе довкілля і, звісно, якісна годівля. Нині на фермах застосовують як часткову механізацію, наприклад згодовування з кормового столу, так цілковиту автоматизацію. До того ж, у світовій практиці молочного вівчарства й козівництва упродовж останнього десятиліття панує тенденція організовувати годівлю тварин ad libitum (удосталь). Як наголосив Еміль ван Хаарен, надій на 70% залежить від годівлі. Тому потрібно створити такі умови, щоб тварини постійно мали вільний доступ до корму. Тоді за рік від кожної кози можна отримати 1200 кг молока.

Загалом же сучасні підходи до виробництва козиного й овечого молока співзвучні з тими, що застосовують на коров’ячих фермах: максимальна продуктивність завдяки цілодобовому безперешкодному доступові до корму та комфортним умовам утримання, а також стабільність виробництва молока впродовж року.

Тим, хто планує зайнятися молочним вівчарством чи козівництвом, або ж думає про розширення виробництва і спорудження ферми, Еміль ван Хаарен радить, для початку, відповісти на такі запитання: який кінцевий продукт вироблятимете, яку генетику і де будете купувати, якою має бути система годівлі й доїння, а також як забезпечити відтворення. Від цих відповідей залежатиме і конструкція ферми. Якщо зважити, що кожен рік у вівчарство й козівництво приходять інвестори з інших бізнесів, не маючи специфічних знань, потрібна також якісна освітня програма як для працівників, так і для менеджерів.

Про те, яке обладнання для забезпечення комфорту тварин, годівлі, доїння та охолодження молока використовують на сучасних козиних та овечих фермах, розповів Юрій Грінченко, провідний спеціаліст категорії «Кози—вівці» компанії «ДеЛаваль». Акцент він зробив на доїльному обладнанні — індивідуальних установках та залах. Він пояснив, чим треба керуватись, обираючи доїльне обладнання, та як правильно його експлуатувати. Також розповів про автоматизовану програму управління стадом.

Крім технологічних та управлінських аспектів молочного виробництва, учасникам запропонували фінансовий аналіз та моделювання бізнесу.

Наприкінці конференції організатори виділили час для запитань та відповідей, а обговорення найнагальніших проблем та обмін думками продовжились під час дегустації сирів із козиного та овечого молока.

Володимир Власов, генеральний директор групи компаній «Ріат» (Івановська область, Росія):

«ГК «Ріат» ― це аграрний холдинг. Ми обробляємо 30 тис. га землі. Займаємося рослинництвом і молочним скотарством ― вирощуємо зернові та виробляємо молоко (240 корів, 4 роботи-дояри).

У Росії останнім часом з’являється дедалі більше прихильників того, щоб продукція одразу від виробника – так би мовити, з поля – потрапляла на прилавки. Щоб якнайкраще задовольнити потреби споживачів, ми відкрили мережу магазинів, через які реалізуємо крупи, борошно, хліб, молочну продукцію ― усе власного виробництва. Вирішили, що саме час запропонувати покупцям ще й сир із козиного молока. Тому хочемо спробувати себе в козівництві.

Козоферми ще не маємо, але наміри серйозні. Плануємо почати із 1000 дійних кіз, а згодом розширити виробництво до 5000 голів. Сироварня вже є.

Ми відвідали чимало овечих та козиних господарств у Європі, ознайомились із виробництвом з практичного боку. Сьогодні на конференції дізналися більше про організацію виробництва, яких правил треба дотримуватися, на що орієнтуватися. Інформації отримали чимало. Виступ фахівця з Голландії лише зміцнив нашу переконаність у тому, що рухаємось у правильному напрямку».

Тетяна Орловська, фермерське господарство «Золота коза» ( Кіровоградська область, Україна):

«Займаємося козами з 2009-го року. Розводимо Зааненську породу, потроху перелаштовуємось на Альпійську.

Утримуємо 400 кіз, середній річний надій 850 л. Маємо сертифіковану переробну лінію ― міні-цех на 100 м². За день можемо переробляти 500 літрів молока. В нашому асортименті 24 види продукції: молоко пастеризоване, йогурти, кефіри, сир кисломолочний, закуски солоні, десерти тощо.

Коли починали, не було нікого, в кого можна було б щось спитати чи порадитися. Робили все на власний розсуд та інтуїтивно. Наша ферма відрізняється від тих, про які розповів Еміль ван Хаарен. Тому такі конференції є своєрідним поштовхом до розвитку.

У будь-якій справі обмін досвідом необхідний, і завжди можна почерпнути щось корисне, навіть якщо чув про це не один раз і, здається, все знаєш.

Особисто мені особливо цікаво було дізнатися про сучасне молочне обладнання. Ми плануємо придбати нові доїльні апарати, згодом будуватимемо доїльну залу.

Хотілось би побажати організаторам, щоб більше висвітлювали практичних питань. Приміром, у форматі майстер-класів. В Україні вже є великі козині ферми, і вони могли б поділитись досвідом».

DeLaval RUCAR

ул. Межигорская 82

Киев, 04080 Украина

тел. +38 044 462 48 65

факс +38 044 462 59 89

моб. тел. +38 050 332 20 98

Elena.Osadchenko@delaval.com

www.delaval.ru