Самуель Малард, технічний спеціаліст новозеландської компанії «MILK BAR»

Сергій Блюсюк, кандидат с.-г. наук, начальник відділу сервісу з ВРХ чеської компанії «ТЕKRО»

Здорові телята — запорука успішного розвитку молочного скотарства. Кожне теля потребує значних витрат на «правильну» генетику, молоко, престартерні і стартерні корми, найкращий замінник молока, а також на утримання телят. Коли все йде гладко, вирощування майбутнього стада може бути надзвичайно результативним, але часто спостерігаємо, що в господарських умовах вирощування телят є занадто витратним як за часом, так і за ресурсами, що не завжди виправдовує інвестиції.

Часто можна спостерігати, що потенціал телят не використовується повною мірою. Не секрет, що при вирощуванні телят постійно приходиться займатися їх лікуванням, яке нерідко спричиняє значне фінансове та емоційне навантаження на ферму, коли у телят немає відповідного приросту.

Багато повсякденних проблем є прямим результатом умов штучного випоювання при вирощуванні телят. І ці проблеми настільки поширені, що вважаються нормальною поведінкою телят і приймаються як частина процесу для їх вирощування.

Для розуміння того, як вирішити ці проблеми, потрібно краще зрозуміти фізіологію травної системи теляти. При ссанні молока від корови теля використовує як позитивний, так і негативний тиск (стискання та ссання). Стимуляція дійки корови стисканням призводить до синтезу окситоцину, який змушує клітини вимені скорочуватися та виводити молоко з альвеол в молочні цистерни над дійками. При ссанні відкривається сфінктер і теля отримувати молоко з дійки. Адже окситоцин не призводить до витікання молока з дійки — дійковий канал повинен бути фізично відкритий для виділення молока.

Теля п'є повільно, один літр молока за 4−5 хвилин, при цьому виділяється велика кількість слини. Слина ж, яка виробляється при повільному ссанні, має природні антимікробні властивості та підвищує імунітет. Слина підтримує баланс рН в сичузі, і таким чином сприяє зброджуванню молока.

Завдяки повільному надходженню молока та слині, яка виробляється, ренін та інші ферменти встигають збродити молоко, ліпаза — засвоїти жири, а лактоза — перетравитися і розчинитися в крові.

Природньо ссальна дія при використанні позитивного та негативного тиску сприяє закриттю стравохідного жолобу та утворює трубку, так що молоко, обходячи рубець, потрапляє в сичуг. Молоко в рубці може бути згубним для телят. У рубці є ферменти для перетравлення концентратів і корму, але ці ферменти не можуть перетравити молоко. Молоко бродить і утворює молочну кислоту. Молочна кислота потрапляє в кровотік теляти та може викликати депресію, відсутність апетиту, а іноді і смерть. У природі цього ніколи не відбувається.

Доктор Джим Квіглі пише:

«Для здоров'я теляти життєво важливо, щоб все молоко потрапляло в сичуг. Якщо молоко надходить в рубець в результаті швидкого заковтування, випоювання через трубку або з відра, це може викликати болі в кишечнику, оскільки ферменти в рубці нездатні перетравлювати молоко. Молоко в рубці — це головна причина ацидозу рубця та відсутності приросту».

Знаючи як працює система травлення, розуміємо, що поведінка деяких телят в штучному середовищі є неприродною. Телята реагують на фізичні подразники, тому, спостерігаючи за ними під час годівлі, ми можемо багато чого довідатися про те, як вони себе відчувають фізично.

Багато що в поведінці телят настільки загально прийнято, що ми вважаємо це нормою, але якщо уважно поспостерігати, можна помітити зв'язок між поведінкою телят і тим, як ми їх випоюємо, і, в кінцевому рахунку, як це впливає на загальний приріст телят.

Перехресне ссання — коли після випоювання телята ссуть одне одного. Цього можна не помітити, якщо відра для випоювання наповнені, і телят залишили одних під час годівлі. Однак варто приділити час, щоб пересвідчитися, що перехресного ссання немає, так як воно може стати причиною інфекцій в короткостроковій та збитку в довгостроковій перспективі.

Швидке випоювання призводить до перехресного ссання, що впливає на майбутній приріст телиці, яку переводять в стадо.

Шалм писав:

«Телята, які ссуть одне одного, можуть порушити розвиток несформованого вимені. Якщо врахувати передачу збудників маститу, це може стати причиною маститу у телиць».

Також в дослідженнях Дженсена і Будді вказується:

«Ссання незрілого вимені може привести до передчасного видалення кератинової пробки, яка захищає окремі дійки від інфекції, особливо у телиць при першій лактації, а також стати причиною інфекції пупка та шкіри».

Якщо поспостерігати за телятами після випоювання, можна помітити, що час, витрачений ними на перехресне ссання, безпосередньо пов'язаний зі швидкістю, з якою вони п'ють.

Наприклад:

• Теля, яке випиває 4 л від корови або з соски з повільною пропускною здатністю, зробить це протягом 12−15 хвилин. Після випоювання воно буде спокійним і розслабленим, а рефлекс ссання ним задоволений.
• Якщо ж теля випиває 4 л за 8 хвилин або менше, то наступні 4−5 хвилин воно витратить на перехресне ссання, щоб задовольнити природне бажання ссати.

У 2014 році було проведено наукове дослідження в Новій Зеландії для оцінки впливу швидкості потоку молока у телят. Серед опублікованих результатів бачимо, що серед телят, яких годували з соски МІЛК БАР з контрольованим потоком молока, після випоювання не було перехресного ссання, і вим'я, зокрема сосковий канал були без пошкоджень, як показано на фотографіях. Кератинова пробка залишалася неушкодженою, а дійковий канал був герметичним і захищеним від патогенів.

У телят, яких випоювали із соски з високою пропускною здатністю, сильно проявилося перехресне ссання після годівлі, також спостерігалося руйнування кератинової пробки, що робило дійковий канал вразливим для інфекцій. Типовим рішенням проблеми перехресного ссання є індивідуальне утримання телят або використання «носового кільця». Обидва рішення є обмежувальними заходами і не вирішують проблему швидкого випоювання. При годівлі телят з природною швидкістю, коли використовується соска з контрольованим потоком молока, вирішується проблема перехресного ссання, і телят можна безпечно годувати в групах з мінімальним ризиком.

Випоювання телят в групах значно скорочує витрати часу та трудових ресурсів. Дослідження, проведене в Університеті Британської Колумбії, показало, що телята, яких утримували в парі, продовжували набирати живу вагу після відлучення від молока, в той час як телята, яких утримували індивідуально, показували відставання в середньодобових приростах після відлучення. Телята, яких утримували в групах або в парах, також виявляють ознаки групового навчання. У дослідженні, проведеному в державному університеті штату Юта, телята, які утримувалися в групах, навчилися їсти стартер в більш ранньому віці, ніж телята, яких утримували індивідуально.

Основними причинами аліментарної (харчової) діареї можуть бути погане травлення та стрес. Причиною стресу можуть слугувати різні чинники — це може бути безконтрольне випоювання, стрибкоподібні зміни в концентрації замінників молока або неякісні замінники молока. Екологічний стрес також може зіграти свою роль. Телята чутливі до раптових змін погоди, протягів, або до холодних, сирих, чи вологих телятників або будиночків для телят.

Травний стрес є важливим фактором. Якщо рівень рН в сичузі не збалансований та кислотна секреція знижена, збродження молока та засвоєння молочного білка погіршуються. При недостатньому згущенні надлишок цукру (лактоза) потрапляє в кишечник, де є живильним середовищем для таких патогенних мікроорганізмів як E. Coli, кількість яких швидко збільшується при контакті з сирим молоком або лактозою. Це головна причина аліментарної діареї у телят.

Департамент базових галузей промисловості штату Вікторія пише, що 

«як правило, діарея може бути пов'язана з недостатнім перетравлюванням молока в сичузі. Харчова діарея являє собою кінцевий результат надлишку лактози в кишечнику, коли молоко занадто швидко надходить з сичуга і, як наслідок, не може досить швидко розщеплюватися. Харчова діарея часто переходить в інфекційну діарею. Для патогенів надлишок лактози служить живильним середовищем для збільшення їх чисельності».

Крім витрат і додаткового робочого навантаження під час лікування телят з харчової діареєю, дослідження показали, що у телят, які пропоносили до відлучення, спостерігається зниження середньодобового приросту, що може вплинути на запліднення. Подальші дослідження показали, що харчова діарея до відлучення негативно впливає на вироблення молока в період першої лактації.

Дослідження Свенссона і Халтгрена показали, що у корів, які перенесли діарею в легкій формі протягом перших трьох місяців життя, надій був на 344 кг нижчим, ніж у тих, у яких не було діареї.

Поліпшення засвоєння та всмоктування лактози є вирішальним фактором для зниження діареї. З досліджень знаємо, що регульований потік молока, яке споживає теля, чинить позитивний вплив на травлення, сприяє гарному зброджуванню молока та покращує засвоєння лактози. Виділення слини допомагає збалансувати рівень рН, щоб знизити навантаження на травну систему.

Опубліковані дослідження показали, що «В умовах ферми система сосок з повільним потоком молока (Milk Bar Teat) може зменшити випадки діареї, а також інші проблеми з травленням у молодих телят під час пікового споживання молока (до 15 днів), завдяки перетравлюванню більшої кількості поживних речовин в кишечнику, перешкоджаючи потраплянню неперетравлених поживних речовин в задню кишку» (LWT Animal Nutrition).

Під час цього дослідження вміст сичуга перевіряли через дві години за допомогою зразків, які брали після годівлі для вимірювання рівня лактози в сичузі та кишечнику (фото 2). У телят, яких випоювали з клапанної соски з високою пропускною здатністю, спостерігалося недостатнє зброджування зі шматочками скислого молоко, які плавали у водянистій рідині. В сичузі залишався високий рівень лактози — 12 мг/г, також високі концентрації були в кишечнику та фекаліях. При цьому у телят, яких випоювали з соски МІЛК БАР, спостерігалося густе та рівномірне зброджування. Через 2 години після годівлі лактоза залишалася в концентрації тільки 3 мг/г, що вказує на більш ефективне всмоктування в кровотік.

Дослідження підтверджують, що годівля телят за допомогою контрольованого потоку може зменшити випадки харчової діареї або навіть її повністю усунути, вивільняючи час для персоналу та знижуючи витрати на лікування.

Середньодобовий приріст живої ваги телят до відлучення спричиняє істотний позитивний вплив на показники першої лактації: кожні 100 г середньодобового приросту до відлучення означають додаткові 85−111,3 кг молока під час першої лактації (Соберон і ін., 2012).

Усі ми добре знаємо, що у теляти є процес переходу від переджуйного до жуйного періоду. Протягом перших трьох тижнів вся енергія надходить з молозива або молока. Протягом перших декількох тижнів теля не отримує енергії з концентрату, тому важливо годувати його достатньою кількістю молока, щоб задовольнити всі потреби в енергії. Проте, для початку формування рубця престартерний гранульований комбікорм з першого тижня є важливим фактором. Рубець починає формуватися приблизно на четвертому тижні. Невелика кількість енергії надходить з престартера, але велика частина енергії все ще з молока. До кінця шостого тижня (42 дні) рубець повинен бути досить розвинений, щоб молоко могло бути знежирене. Якщо теля з'їдає 700 г престартера в день, то можна починати зменшувати об'єм добового споживання молока, однак не переходити на одноразову годівлю у віці до 42 днів.

До 12 тижня рубець повинен бути достатньо сформованим, щоб теля можна було далі годувати кормами рослинного походження.

Отже, щоб уникнути втрат у живій вазі при відлученні, важливо, щоб у теляти був престартер з першого тижня життя в необмеженій кількості, а коли воно з'їдає 700 г престартера, молоко можна почати зменшувати та годувати один раз в день.

Важливо, щоб телята, яких випоюють молоком один раз в день, годувати ввечері. Після цього теля буде спати з повним шлунком і буде залишатися голодним впродовж дня. При наявності престартера в необмеженій кількості він буде споживати більше, і рубець буде формуватися швидше. За умови, що теля споживає мінімум 1 кг престартера або його жива вага при народженні подвоїлася, після 8-ми тижнів можна здійснювати його відлучення.

Щоб програми з повноцінного живлення були максимально ефективними, для телят важливо, щоб лактоза засвоювалася краще. Лактоза виділяється з збродженого в сичузі молока. Вона розщеплюється на глюкозу та галактозу, які надходять в кровотік, будучи основним джерелом енергії для телят.

Контрольовані дослідження показують стійку та сильну тенденцію до підвищення показника середньодобового приросту живої ваги, коли телят годують з соски з контрольованим потоком.

«Виходить, що використання сосок з повільним потоком для годівлі телят з першого дня життя і до відлучення істотно впливає на процеси травлення в несформованому кишечнику. Такі поліпшення в травленні та формування рубця у телят можуть сприяти засвоєнню молока та інших кормів, що призведе до поліпшення показників приросту» (Journal of Applied Animal Nutrition)

Таблиця

Проводячи дослідження опублікованих даних і розуміючи фізіологію телят, ми пропонуємо переглянути бачення про вирощування телят, вносячи позитивні зміни.

Якщо ми будемо приділяти стільки ж уваги тому, як п'ють телята, як і тому, чим їх годують, ми дійсно зможемо помітити, як потенціал приросту живої ваги у телят буде використовуватися з максимальною віддачею. Довгострокові виробничі показники будуть поліпшуватися, а витрати знижуватися.

Використання системи МІЛК БАР, що допомагає травній системі правильно функціонувати, є важливим інструментом для отримання максимальної віддачі від молочних телят для їх здоров'я з самого народження та ефективних показників в майбутньому.

5 ПЕРЕВАГ КОНСТРУКЦІЇ СОСКИ МІЛК БАР®

ДЛЯ ЩАСЛИВИХ ТЕЛЯТ

1. ВНУТРІШНЯ ПАВУТИНА. Ми її не бачимо, але вона гарантує, що телята повільніше ссуть і отримують молоко з природною швидкістю;
2. ЗАОКРУГЛЕНИЙ КІНЕЦЬ. Ви коли-небудь бачили корову із загостреним соском? Звичайно ні, тому соски МІЛК БАР мають бути м’яко заокруглені. Це гарантує, що теля не натре піднебіння;
3. ПЕРЕВЕРНУТИЙ НАКОНЕЧНИК. Соски не вивернуті, що допомагає телятам повільніше ссати, як це відбувається при ссанні корови. Завдяки такій годівлі телята ростуть здоровішими;
4. СПЕЦІАЛЬНА ГУМА. Cоски МІЛК БАР зроблені зі спеціальної гуми, яка допомагає телятам повільніше ссати, але досить м’яка для легкого звикання;
5. ВЕРТИКАЛЬНА ЩІЛИНА. Завдяки вертикальній щілині у сосці молоко потрапляє в ротову порожнину теляти у необхідній кількості. Це допомагає захистити рубець та легені, переконавшись, що молоко не переливається.

Коментар з господарства:

Ми мали змогу порівняти різні системи вирощування телят — випоювали з відра, використовували автомат для виполювання, а з недавнього часу, на основі тривалого дослідження, перейшли на систему Milk Bar.

Після народження теля одразу привчається до виполювання з соски за допомогою тренувальної пляшки, далі - до 14-дня від народження утримується в індивідуальній клітці на молоці, після чого — групами по 6 голів на заміннику молока при вільному доступі до престартерного комбікорму. Для випоювання молока використовуються при цьому відповідно індивідуальні та групові годівниці МІЛК БАР. Результати, одержані за такої системи, дійсно приємно вражають!

Мар’яна Околович, ветеринарний фельдшер, ТзОВ «Бучачагрохлібпром», Тернопільська область