Фуражні зернові

Ринок фуражного зерна зростає з листопада 2023-го. Активно запрацювали глибоководні порти, що дозволило перейти до відвантаження зерна на великотоннажні судна і поставляти його в Азію.

Одразу на зміну ситуації зреагували китайські імпортери й почали купувати українську кукурудзу та ячмінь. Це підштовхнуло ціни в портах. Зростали також обсяги попиту від експортерів (графік 1). Тому виробники кормів мали підвищити свої ціни, щоб покрити потреби в сировині.

Графік 1.

Темпи експорту фуражної групи, тис. т

Зокрема з листопада по грудень ціна кукурудзи зросла майже на 800−1000 грн./т у центральних та західних областях України. Переробники та тваринники конкурували за зерно, тому зростали й ціни на нього.

Найбільш активним попитом користувався ячмінь. Він був дешевший порівняно з фуражною пшеницею та кукурудзою. Якщо кукурудза та пшениця торгувалися по 4900—5100 грн./т (СРТ-завод), то ячмінь можна було купити на 200−400 грн. дешевше. Проте зараз попит на ячмінь від експортерів зростає, що призвело до його дорожчання (графік 2).

Графік 2.

Закупівельні ціни на фуражні зернові, грн./т (EXW)

У січні та лютому 2024-го попит від експортерів буде зберігатися на високому рівні, тому попри значні запаси зерна в Україні ціни на фуражні зернові, скоріше за все, будуть прямувати вгору.

По-перше, попит з боку Китаю буде значний. По-друге, сезонно ціни на кукурудзу, пшеницю та ячмінь саме у січні-лютому тримаються на високому рівні. Тому ймовірно, що й на ринку фуражу ціни будуть рухатися вгору.

Шроти олійних культур

Ринок продуктів переробки олійних культур також зростав. На це вплинули декілька факторів, а саме: вартість сировини та світовий ринок. Соєвий шріт на ринку ЄС почав різко дорожчати з листопада.

В Аргентині, одному з найбільших виробників та переробників сої у світі, через аномальну посуху сильно скоротився обсяг виробництва (графік 3).

Графік 3.

Пропозиція сої в Аргентині, млн. т

Це значно вплинуло на світовий баланс шротів. До цього також додалось зростання цін на саму сою. Як результат, соєвий шріт в ЄС у жовтні зріс в ціні на 100 дол./т (графік 4).

Графік 4.

Ціни на соєвий шріт у Роттердамі, дол./т

Маржа у європейських переробників зросла, тому вони активно почали купувати українську сою, яка була дешевшою порівняно з бобами з інших країн. У результаті це призвело до зростання цін на сою.

На українському ринку шротів ціни також почали рухатись угору: на тлі світових трендів більшість переробників підвищували відпускні ціни на соняшниковий та соєвий шроти (графік 5).

Графік 5.

Відпускні ціни на шріт на заводах, грн./т (EXW)

Усе ж, ажіотажний попит на соєвий шріт у світі почав знижуватись. Зокрема в Європі, починаючи з грудня ціни опустились на 50−60 дол. за тонну. Чи зможе це вплинути на український ринок шротів?

Багато переробників, користуючись великим попитом, продавали великі обсяги шротів на експорт за форвардними контрактами на січень- березень.

Відповідно, не зважаючи на зростання обсягів переробки сої та соняшнику, значна частина виробленої продукції піде на експорт, а пропозиція на внутрішньому ринку може знизитися.

Тому, з одного боку, маємо тенденцію до зниження ціни на європейському ринку. Проте, з другого — саме за рахунок значних продажів шроту на експорт внутрішній ринок може відчувати дефіцит пропозиції, що буде підтримувати ціну і вона або залишиться без змін, або зросте.