Чи на часі благополуччя тварин

Україна обрала шлях євроінтеграції, який вимагає змін і приведення у відповідність до норм, стандартів і практик ЄС зокрема й виробництва харчової продукції тваринного походження. Власне тут на перший план виступають такі поняття, як безпечність харчової продукції, здоров’я та благополуччя тварин. Якщо з дотриманням вимог безпечності зайвих питань з боку професійної спільноти не виникає, то благополуччя тварин багатьох тригерить на тлі війни, людських страждань і втрат. Утім у даному — євроінтеграційному — контексті йдеться не про порівняння благополуччя тварин і людей, а про рівень зрілості суспільства й усвідомленого ставлення до довкілля.

Чому Україна має запроваджувати спеціальні вимоги щодо благополуччя тварин, є принаймні три пояснення: 1) ідеалістичне; 2) прагматичне і 3) суто практичне.

З ідеалістичної точки зору, під забезпеченням благополуччя розуміємо помірковане і гуманне ставлення до всіх живих істот, зокрема й до тварин. Це одна з ознак людяності суспільства та, як уже згадували, показник зрілості нації, і ми прагнемо бути в когорті саме таких країн.

З прагматичної точки зору, забезпечення благополуччя тварин — широкомасштабна світова тенденція. Всі економічно розвинені країни пройшли еволюцію у ставленні до дотримання цієї вимоги від добровільності до обов’язковості, вивівши її у статус загороджувального фактору в торгівлі з третіми країнами. Тобто якщо ми не відповідаємо вимогам, то не можемо торгувати, а якщо не можемо торгувати — то не зможемо заробляти і, відповідно, мати засоби для розвитку й у інших сферах, а не тільки в аграрній.

Навіть американський континент, донедавна з дещо скептичним ставленням, наразі вийшов на рівень відповідності базовим вимогам щодо благополуччя тварин. Тварина, яка утримується в абсолютному благополуччі, значно менше хворіє, має вищу продуктивність і приносить більший прибуток власникові.

Зрештою, є ще й практичний бік питання. Сьогодні Україна опинилась у надскладних обставинах і скільки триватиме війна, ніхто не знає. Без допомоги партнерів нам не впоратись, тому виходом є інтеграція та адаптація. Отже, маємо триматись і пристосовуватись до викликів світового порядку, в тому числі — до вимог світової торгівлі, які, крім усього іншого, стосуються благополуччя тварин.

Благополуччя тварин: світові вимоги

Якщо зазирнемо в історію цих вимог, то переконаємось, що вони з’явились не вчора й існують не тільки в ЄС. Наприклад, Всесвітня організація охорони здоров'я тварин (World Organisation for Animal Health, WOAH), до якої входять 183 країни світу, зокрема й Україна, з 2004 року використовує розділ, що стосується благополуччя тварин при утриманні, забої та транспортуванні в Кодексі здоров'я наземних тварин. Його правила й вимоги є базовими у формуванні національних законодавств, а також в угодах про вільну торгівлю.

Загалом же вимога забезпечення благополуччя тварин є всеохоплюючою світовою тенденцією, що існує впродовж десятиліть. Лукавить той, хто каже, що для України це щось нове. У нас вимоги до благополуччя тварин діють з 1991 року, але вони були інтегровані в інші нормативно-правові документи. До речі, ті вимоги й до сьогодні залишаються в чек-листах представників Держпродспоживслужби і стосуються зокрема й такого аспекту, як жорстоке поводження з тваринами. Використовувалась інша термінологія: «добробут», наприклад, а не «благополуччя», — але суть та сама.

Отже, в частині благополуччя тварин вимоги не нові, втім нам є що вдосконалювати. Станом на зараз є галузі тваринництва, яким треба зробити не 2−3 кроки в цьому напрямку, а пробігти добру милю. Що стосується ВРХ — більшість із того, що потрібно було зробити, виконано, низка українських підприємств повністю відповідають вимогам ЄС. Так, залишаються питання, пов’язані з окремими діагностичними маніпуляціями, які ще не використовуються за принципом усталеної практики. Саме час це змінити.

Позиція WOAH полягає в тому, що належне благополуччя тварин вимагає профілактики хвороб і належного ветеринарного обслуговування, утримання, догляду та годівлі, сприятливого та безпечного середовища, гуманного поводження та гуманного забою або умертвіння. У той час як благополуччя стосується стану тварин, ставлення до них визначається іншими термінами — догляд за тваринами, утримання тварин і гуманне поводження з ними.

Керівні принципи благополуччя тварин:

1) свобода від голоду, спраги та недоїдання;

2) свобода від страху та страждань;

3) свобода від фізичного та теплового дискомфорту;

4) свобода від болю, травм та хвороб;

5) свобода проявляти характерні, природні моделі поведінки.

Позиція ЄС дещо ширша, але також базується на тих само 5 свободах, і це те, що ви маєте взяти за основу, коли проводитимете оцінку свого підприємства на відповідність вимогам благополуччя тварин.

Маємо пам’ятати, у перший же день, коли Україна стане членом ЄС, вимоги до благополуччя тварин стануть вимогами прямої дії. У нас немає іншого шляху, окрім як привести власне законодавство до вимог євроспільноти та втілити вимоги у практику, тому що нам потрібне визнання української продукції тваринного походження як такої, що відповідає світовим стандартам, для участі країни у вільній міжнародній торгівлі та захисту з боку розвиненого світу від варварів та невігласів з імперськими амбіціями.

Власне, як свідчить практика, Україна здатна до адаптації, а за підтримки та допомоги європартнерів це буде не настільки боляче порівняно з тим, коли залишаєшся сам на сам зі своїми проблемами.

Баланс безпечності харчового продукту і благополуччя тварин

Попри загальносвітовий тренд і розуміння важливості забезпечення благополуччя с.-г. тварин у професійних колах навіть країн ЄС не існує однозначності щодо деяких вимог, коли мова заходить про безпечність харчових продуктів.

Безпечність харчового продукту і рівень загального благополуччя тварин можна уявити як поєднані посудини (схема 1). З одного боку, гігієна виробничих практик, персоналу, тварин, миття і дезінфекція, а також біобезпека, епізоотичне благополуччя, профілактика хвороб, помірковане використання антимікробних засобів та боротьба із антибіотикорезистентністю лише додають в тій частині, яка стосується безпечності харчового продукту. З другого боку — вимога, наприклад, вільного вигулу чи безкліткового утримання тварин, навпаки, можуть негативно позначитись на безпечності харчових продуктів тваринного походження через зміну підходів з використання певних антигельмінтних і протимікробних засобів, інсектицидів тощо. Також це вимагає додаткових затрат і здорожує собівартість виробництва.

Схема 1.

Баланс взаємопов'язаних речей: безпечність харчового продукту і благополуччя тварин

Цікавий момент — оцінка впливу на довкілля. Найімовірніше, великим господарствам важко відповідати вимогам, що може призвести до подрібнення масштабів потужностей.

Тому дуже важливо навчитись підтримувати баланс системи при чому з найменшими витратами, тобто — виробляти безпечну та конкурентоспроможну продукцію, дбаючи про довкілля й благополуччя тварин. Це виклик не тільки для українського виробника с.-г. продукції, а й для європейського.

Відповідність вимогам ЄС: алгоритм ухвалення

Після екскурсу в історію й загального огляду питання благополуччя тварин розглянемо імплементаційні та оціночні особливості алгоритму ухвалення відповідності вимогам ЄС щодо благополуччя.

Отже, стан упровадження вимог щодо благополуччя тварин буде проводитись через оцінку. Звісно, допоки діятиме воєнний стан фізичних аудитів інспекторів Генерального директорату Європейської Комісії з охорони здоров'я та безпеки харчових продуктів — DG SANTE — найімовірніше не буде, а от дистанційна оціночна місія проводитиметься — сумнівів немає.

Оцінка стосуватиметься двох значних напрямів:

1) фізичне впровадження вимог;

2) маркетингові стандарти.

І одразу приклад, чому обов’язково мають бути оцінені обидва аспекти. Сьогодні Україна має дозвіл на поставки м’яса птиці до ЄС і посідає 4-те місце у світі за обсягами експорту до ЄС, але ту частину оцінки, яка стосується маркетингових стандартів, ще не пройдено. Подібна оцінка впливає не стільки на відкриття ринку, скільки на маркування продукції на прилавках європейських супермаркетів і магазинів. Що важливо, заможний і вибагливий споживач цінує не тільки те, що в холодильнику, а й що відбувається за вікном, а тому ретельно вивчає маркування перед тим, як придбати продукт. На сьогоднішній день, на жаль, спостерігається свого роду дискримінація української продукції, оскільки наш виробник не може маркувати свій товар, як це робить європейський.

Аналогічна ситуація спостерігається й з молоком та молочною продукцією, а також курячими яйцями, які дозволені до поставок у ЄС. Хоч як дивно звучить, але яйця українського виробництва з огляду на маркетингові стандарти виглядають як меншовартісний товар, хоч насправді «чистіші», тому що виробляються у напівстерильних умовах від курей, при вирощуванні яких не використовуються антибіотики й стимулятори росту. На вільному вигулі досягти такої «чистоти» виробництва дуже важко.

Повернімось до алгоритму ухвалення рішення щодо відповідності. Спочатку проводиться оцінка законодавства (власне змісту), і цей етап вже пройдено. Далі проводиться ревізія стану імплементації законодавчих вимог.

Що стосується досвіду інших країн, які вступали до ЄС, то під час моніторингових місій найбільше проблем і зауважень було щодо персоналу і його кваліфікації. Одразу слід зазначити, що це одне з найскладніших і найповільніших у вирішенні питань.

По-перше, йдеться про відповідне навчання/підготовку тих, хто працює з тваринами, а згідно з українським законодавством — це весь персонал ферм. Проте цю норму слід переглянути, тому що кожна галузь має свою специфіку.

Зокрема для роботи на інтенсифікованих птахо- чи свинокомплексах людина, яка проводить маніпуляції з тваринами, справді має пройти спеціалізоване навчання, успішно здати іспит і отримати сертифікат. Що стосується доглядачів ВРХ на великих молочнотоварних фермах, то в цьому немає необхідності. Тобто, мають бути різні вимоги до підготовки персоналу, який опікується утриманням тварин, і власне в цьому питанні нам потрібно наблизитись до законодавчих вимог ЄС.

По-друге, без якісної і повноцінної підготовки інспекторів неможливо запровадити заходи якісного і повноцінного державного контролю.

Отже, що стосується підготовки інспекторів компетентного органу, а в Україні це Держпродспоживслужба, то вони повинні знати законодавчі вимоги щодо благополуччя й володіти навичками на рівні СОП (стандартних операційних процедур) для оцінки його рівня. Зокрема СОП з визначення благополуччя птиці стосуються того, як користуватись газоміром, дистанційною рулеткою, люксометром та іншими приладами для визначення щільності поголів'я, напруги в системі оглушення тварин та птиці, травм, психічного стану тварин тощо — тобто процедури оцінки, з якими в Україні й не починали працювати і що треба зробити до 2026 року. Загалом в Україні таких СОП ще поки що немає щодо будь-якого виду тварин. Лише для галузі птахівництва є певні навчальні програми для обмеженого кола професійних інспекторів.

Також нам треба здолати й таку проблему, як відсутність чіткого профілювання інспекторів. Наприклад, в ЄС кожен інспектор спеціалізується на окремому напрямі виробництва — птиця, молочне стадо, вирощування тварин на м’ясо. На відміну від них, українські інспектори сьогодні нагадують універсальних солдатів.

Наступна частина зауважень стосується технологій та обладнання. Для бізнесу це найбільша стаття витрат з імплементації вимог благополуччя тварин. Одразу зазначимо, що на свинарів чекають великі інвестиції, а птахівників ще більші, бо перехід на безкліткове утримання, правильна вентиляція й освітлення тощо — все це вимірюється сотнями мільйонів доларів. І власне це те, що Україна мусить зробити, щоб привести свої тваринницькі потужності у відповідність до європейських вимог щодо благополуччя тварин.

Щодо вирощування ВРХ, то також не обійдеться без витрат, особливо це стосується ферм, які переобладнані зі старих радянських майданчиків. Вимоги і прості і складні одночасно. Вони передбачають безприв’язне утримання, якщо є протяги — глибока підстилка, якщо є хвороби — постійне незалежне ветеринарне обслуговування. Ветеринари господарств йдуть в минуле, тільки ліцензія і робота за угодою із надання послуг. Має бути спеціальна та якісна підготовка персоналу, що відповідає за доїння. Підлога повинна бути не слизька та не мати критичних нахилів. Особливі вимоги висуваються до утримання телят тощо. І тут витрати також будуть чималі. Втім в Україні є ферми, які не потребують ані копійки додаткових коштів. Умови утримання на них уже повністю відповідають встановленим у ЄС вимогам.

Зазначимо, що технічні нововведення можуть відбуватись досить швидко, але тільки за умови програм підтримки з боку держави і/ чи Європейської Комісії. З прикладу окремих країн ЄС: повна перебудова, наприклад, заміна кліток, перехід від кліткового до вільного утримання тощо, відбувалась за 2−4 роки.

Зрештою наступає етап інспектування. Перевірка самих потужностей на відповідність буде фізично проводитись інспекторами DG SANTE, зокрема вона стосуватиметься і документації, її наявності та своєчасного заповнення (наприклад, СОПи зі своєчасного огляду обладнання з вентилювання, освітлення і т. д.).

Перевірятиметься і робота з тваринами. Вони вибірково оглядатимуться на наявність травм, кульгавості й інших уражень, а також перевірятимуться записи в амбулаторному журналі щодо кількості таких випадків, показник по фермі порівнюватиметься із середньостатистичними показниками тих ферм, які на сьогодні вважаються такими, що повністю відповідають вимогам щодо благополуччя тварин. Крім того менеджмент тваринницької потужності має не тільки документувати випадки, але й планувати заходи та відстежувати результати щодо зниження травматизму тварин.

Таких перевірок не слід боятись, бо, по-перше, є час підготуватись і вони будуть розподілені в часі, по-друге, ви зможете запитувати і виправляти окремі невідповідності безпосередньо під час інспекції, а також відстоювати свою позицію за потреби та за наявності обґрунтувань.

Тільки після проходження кожного з усіх цих кроків можна буде говорити про перехід до повної відповідності вимогам щодо благополуччя тварин.

Вже згадувалось, що сьогодні в Україні є ціла низка тваринницьких підприємств, які мають дозвіл на експорт своєї продукції, а отже це означає, що вони пройшли перевірку інспекторами DG SANTE і повністю відповідають вимогам ЄС. Тобто, місія здійсненна. З чого слід починати рухатись у цьому напрямку іншим бізнесам?

Почати варто з такого:

1) на першому етапі не винаймайте консультантів, а призначте когось зі своєї команди, хто працює з вами день у день, доручіть вивчити відповідні директиви та регламенти ЄС та адаптоване до них українське законодавство;

2) ознайомтесь з висновками та настановами Європейського агентства з безпечності харчових продуктів (European Food Safety Authority, EFSA), якщо їх уважно прочитати, то знайдете відповіді на більшість питань, які виникатимуть при вивченні вимог директив та регламентів;

3) розрахуйте потребу в матеріалах та ресурсах, які вам потрібні для того, щоб привести своє виробництво у відповідність до вимог директив та регламентів;

4) запроваджуйте ці зміни, не чекаючи, коли наше законодавство вступить в дію.

При цьому ретельно документуйте кожну витрату і кожен крок. Найімовірніше, і як свідчить досвід інших країн, Єврокомісія не залишить українських виробників без уваги і зможе відшкодувати якусь частину витрат. Утім без документального підтвердження ваших кроків ви не матимете підстав отримати цю допомогу.

У 2024 році плануємо випуск шести номерів журналу «Молоко і ферма» — традиційно наприкінці кожного парного місяця. Читачі мають нагоду оформити передплату як друкованої, так і електронної версії журналу. Частково публікуватимемо матеріали у відповідній рубриці на сайті www.milkua.info. Більше інформації щодо передплати: 067 445 19 59 (Viber).