Про тренди на міжнародній молочній арені розповідає аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі.

Тренд підвищення світових цін на молоко-сировину намітився з другої половини 2023 року. Середнє значення Індексу цін на молочну продукцію ФАО у листопаді склало 114,2 пунктів, що на 2,5 пункти (2,2%) вище за жовтневий показник. Значення індексу збільшується вже другий місяць поспіль. Ціни на молоко-сировину за останні місяці виросли не тільки в Україні, але й в ключових молочних регіонах світу.

Як повідомляє clal. it, у жовтні 2023 року ціна на молоко-сировину в США склала 45 євроцентів за кг, що на 4% більше порівняно до вересня, а в Новій Зеландії зросла до 30,75 євроцентів за кг (+0,52%). За попередніми даними Єврокомісії, в листопаді середня ціна на молоко-сировину в ЄС склала 44,44 євроцентів за кг, що на 0,5% більше ніж в жовтні 2023 року.

За даними Dairy Australia, станом на кінець вересня молоко-сировина в Австралії в середньому коштувала 9,44 австралійських доларів за кг сухого залишку, що на 4,69 доларів більше порівняно до 2016 року. Для порівняння, в листопаді молоко екстра ґатунку в Україні в середньому коштувало 40,69 євроцентів за кг, що на 8,43% дешевше порівняно до середньої європейської ціни. Порівняно до жовтня поточного року молоко-сировина в Україні подорожчала на 8%.

На ціни впливає зростання собівартості виробництва молока. За даними IFCN, в 2021 році витрати на виробництво молока в світи виросли на 10%. Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року, в світі подорожчали енергоносії, добрива і корми. Витрати на виробництво зростають швидше ніж ціни на молоко-сировину, а прибутковість фермерських господарств знижується. Як повідомляє USDA, в таких умовах досить багато фермерів в Німеччині, Франції, Іспанії та Польщі залишили молочну галузь протягом 2023 року.

За даними AHDB, у Великобританії 380 ферм припинили виробляти молоко в період з жовтня 2022 року по квітень 2023 року.

Дорожчає собівартість виробництва молока в Польщі та країнах Балтії після припинення імпорту енергоносіїв з росії. Директор Польської молочної палати Агнежка Малижевська вважає, що головним викликом для польських фермерів залишаються високі ціни на енергоресурси в ЄС та інфляція, яка в грудні 2022 року досягла в Польщі 11,5% - найвищого рівня з 1999 року.

Голова Асоціації молочних фермерів Литви Йонас Віленіс повідомив, що у 2023 році дохід молочної галузі Литви скоротився близько на 120 млн євро порівняно до минулого року. Майже 3 тис. ферм пішли з бізнесу через несприятливі умови ринку, а поголів'я молочних корів скоротилося на 7,6 тис. голів. Через збільшення витрат на енергоносії, які використовуються у виробництві кормів, витрати на раціони корів в Латвії виросли майже вдвічі, а собівартість виробництва молока виросла на 20% порівняно до 2021 року. В ЄС прогнозують скорочення обсягів надоїв в 2024 році до 149,5 млн тон через зменшення кількості поголів'я корів та прибутковості виробництва молока.

Серед причин, які вірогідно впливають на скорочення надоїв в США, учасники ринку вважають зменшення поголів'я корів в жовтні на 6 тис. голів порівняно з вереснем, збільшення витрат на корми, робочу силу, паливо, а також інфляцію. За оцінками DairyNZ, в 2022—2023 роках в Новій Зеландії витрати на виробництво молока виросли до 8,16 новозеландських доларів за кг сухого залишку, що на 93 центів більше порівняно до 2021 року. Серед причин — дорожчання дизельного пального та добрив. Обмежена пропозиція кормів та водних ресурсів, зростання вартості робочої сили вже багато років стримують розвиток молочної галузі в Австралії. Місцеві молочні фермери почали масово перепрофілюються на виробництво яловичини після того, як в 2020 році вирослі ціни на червоне м’ясо. На Зеленому континенті витрати на виробництво червоного м’яса менші собівартості виробництва молока. В результаті, з 2002 по 2023 рік поголів'я молочних корів в Австралії скоротилося до 1,27 тис. голів (-46%), а кількість молочнотоварних ферм до 4,16 тис. (-60%).

Зростання цін на молоко-сировину та собівартості його виробництва є загальносвітовим процесом, який не обійшов Україну. Але негативний ефект від факторів, які роблять виробництво молока дорожчим, в нашому випадку ще більший.

Українські фермери майже два роки продовжують працювати в умовах війни та забезпечувати молокопереробні підприємства сировиною щоби нагодувати мільйони громадян. Молочарі стикаються з нестачею кадрів внаслідок мобілізації та масової еміграції населення. Зросли витрати на логістичні послуги. В Україні погіршився стан годівлі корів через те, що поля, які використовувалися для випасу чи вирощування кормових культур, забруднені мінами та снарядами.

Внаслідок повномасштабного вторгнення росії молочний сектор України втратив близько 50 тис. корів та 100 молочнотоварних ферм, які були пошкоджені або зруйновані російськими окупантами. Значна кількість територій сільськогосподарського призначення знаходиться під російською окупацією. Фермерам невистачає обігових та кредитних коштів, а також дотацій з боку держави, оскільки головна увага зосереджена на підтримці рослинництва. В таких умовах зростання собівартості виробництва молока та дорожчання молока-сировини в Україні є цілком закономірним явищем.

Не дивно, чому у світі відбувається процес укрупнення молочних ферм, оскільки малим господарствам складніше тягнути зростаючі виробничі витрати.

За результатами дослідження IFCN, впродовж останніх 20-ти років в світі найбільш стрімко зростає частка господарств, що утримують понад 1 тис. корів.

Кількість малих ферм з поголів'ям менше 400 голів навпаки скорочується. Великі ферми є більш стійкими до викликів і залишаються привабливими для інвесторів. Ця тенденція характерна навіть для країн-членів ЄС, де традиційно превалюють малі та середні молочні ферми. Згідно IFCN, в 2022 році кількість промислових молочно-товарних ферм в ЄС з поголів'ям понад 100 корів збільшилась на 1,8% порівняно до попереднього року. Хоча, загальна кількість ферм в Європі скоротилася щонайменше на 3,5% минулого року, переважно за рахунок того, що малі господарства залишають галузь.

В Україні процес укрупнення молочно-товарних ферм триває понад 10 років. За даними ДССУ, в країні стрімко скорочується кількість господарств з поголів'ям менше 500 корів, а також зменшуються обсяги надходження молока від таких господарств. Наприклад, якщо в 2010 році в Україні було 3,83 тис. ферм з поголів'ям менше 500 корів, то до 2022 року їх кількість скоротилася до 1,42 тис. одиниць. Тим часом, спостерігається впевнене зростання ферм, де утримується більше 1 тис. корів. З 2010 по 2022 рік в Україні було відкрито 43 ферми з поголів'ям понад 1 тис. корів.

За даними дослідження Асоціації виробників молока, при поточному рівні виробничих витрат, рентабельними на рівні 5−10% залишаються ферми з поголів'ям 600−1200 корів. Директор Global Agro Finance Олександр Назарко припускає, що у разі об'єднання фермерів середня продуктивність виробництва молока в Україні може збільшиться з теперішніх 7,5−8,8 тон на рік на корову до 11−12 тон. На думку Назарка, потенціал для росту по якості у разі укрупнення ферм складе щонайменше 50%, а кількість виробництва молока ймовірно збільшиться в 4−10 разів.

Експерти IFC (World Bank Group) в рамках реалізації проекту «Розвиток молочної галузі України» (2017−2024) дійшли до висновку, що найбільш стійкою для України може бути модель молочної галузі за участю ферм розміром від 2 тис. корів та щорічною продуктивністю понад 9 тон молока-сировини на корову.

Сповільнення темпів зростання виробництва молока в ключових молочних регіонах було характерним ще в 2022 році, як можна побачити на молочній мапі IFCN. Цей процес пов’язаний зі сповільненням імпортного попиту в Китаї, який є найбільшим покупцем молочної продукції у світі. За даними AHDB, в першому півріччі 2023 року Китай скоротив імпорт сухого незбираного молока майже на 45%, ультрапастеризованого молока та вершків майже на 25%, вершкового масла на 14,3%, у тому числі європейського виробництва. Імпортний попит на сухе молоко та інші молочні продуктів падає, оскільки країна збільшує виробництво власної сировини для закриття потреб національних переробних підприємств, які працюють на внутрішній ринок. В Rabobank припускають збільшення обсягів надою в Китаї до 47,4 млн тон до 2032 року.

Однак, триваючий ріст закупівельних цін підштовхує певна активізації імпортного попиту на вершкове масло та сухе збиране молоко в країнах Північної Азії і Західній Європи на передодні новорічних свят. Незважаючи на млявий попит на сухе незбиране молоко в Китаї та країнах Південно-Східної Азії в умовах економічного спаду, даний товар активно купували в країнах Близького Сходу та Північної Африки на передодні Рамадану. Активним попитом сухе молоко в 2023 році користується в Мексиці, де існує нестача молока-сировини на внутрішньому ринку внаслідок посухи. Європейські сири користуються попитом в Америці, Південній Кореї, Японії та в мусульманських країнах.

Однак, влітку, внаслідок скорочення продуктивності корів в умовах аномальної спеки, молокопереробні підприємства Америки, Європи і України отримали менше молока-сировини і тому виробили менше готової продукції напередодні осінньо-зимового сезону продажів. Ситуацію ускладнили сезонні фактори. Восени в Північній Півкулі традиційно знижується продуктивність корів, а кількість пасовищ, пропозиція кормів і обсяги надоїв падають. Запаси біржових товарів на складах скорочуються, а попит з боку населення країн-виробників на сири та вершкове масло залишається активним.

За даними clal. it, в жовтні обсяги надоїв скоротилися порівняно з минулорічним періодом в США до 8,48 млн тон (-0,5%), ЄС до 11,5 млн тон (-1,6%), Новій Зеландії до 3,01 млн тон (-0,3%). Виробництво молока в США скорочується чотири місяці поспіль, а в Європі два місяці поспіль, порівняно до минулорічного періоду.

Складніше ситуація в Австралії, де виробництво молока скорочується протягом багатьох років поспіль. З 2002 по 2023 роки обсяги надоїв на австралійських фермах скоротилися з 11,6 млн до 8,5 млн тон на рік відповідно. На внутрішньому ринку Зеленого континенту існує жорстка конкуренція між переробниками за вільні обсяги сировини, а попит на молочну продукцію в середині країни залишається активним. Хоча, в жовтні 2023 року австралійським фермерам вдалося наростити виробництво молока до 903 тис. тон, що на 2% більше порівняно до минулорічного періоду.

В більш екстремальних умовах знаходиться молочна галузь України, де крім сезонних, погодних та макроекономічних факторів на скорочення обсягів надоїв впливають проблеми викликані війною з росією. В жовтні 2023 року обсяги надоїв в Україні склали 610,50 тис. тон молока, що на 3% менше порівняно до вересня поточного року і на 6% менше ніж в жовтні 2022 року. Скорочення виробництва відбувається переважно за рахунок присадибних господарств, яким складніше працювати в умовах воєнного часу. Попри виклики війни, українські молочно-товарні ферми збільшили виробництво молока до 2,57 млн. тон (+7%) в січні-листопаді 2023 року.

В листопаді поточного року обсяги надоїв в промисловому секторі склали 231,4 тис. тон молока-сировини, що на 1% більше ніж в жовтні і на 10% більше порівняно до листопаду 2022 року. Близько 88% молока-сировини, яке поступає на переробку в Україні, надходить саме з молочно-товарних ферм. Однак, цих обсягів не вистачає для задоволення потреб внутрішнього ринків. В 2023 році в Україні виросло споживання молочної продукції внаслідок повернення з закордону близько 1 млн громадян. Тому попит на молоко-сировину в Україні залишається активним з боку переробних підприємств, а саме сироварів та виробників свіжої молочної продукції, а закупівельні ціни йдуть вгору як і в інших країнах, де не вистачає молока на внутрішньому ринку.

Завантажити молочну мапу IFCN можна за посиланням: World Dairy Map | Dairy development in volatile & uncertain times (ifcndairy.org)

Пресслужба Асоціації виробників молока