Молоко і ферма
Економіка — це не економія, а ефективне використання коштів

 

УПРАВЛІННЯ ТА ЕКОНОМІКА


 

 

 

Віталій Грудецький, керівник відділу тваринництва ТОВ «Агрохолдинг 2012»

 

 

Дуже часто в структурі агрохолдингів робота молочнотоварних ферм є досить суперечливим питанням, адже будь-який підрозділ має забезпечувати відповідний фінансовий результат, як твердять звичайні закони бізнесу. Часто можна чути, що молочнотоварні ферми — соціальний проект у таких структурах для утримання пайовиків та забезпечення роботою населення на селі. Приклад нашого підприємства доводить протилежне. Головне — оптимальна організація виробничого процесу, який забезпечує дохідність цього бізнесу. Весь механізм має працювати як єдине ціле. І нам це вдається. У виробничому процесі є дві сторони: забезпечення високих виробничих показників та контроль економіки. Сьогодні наші кращі підрозділи отримують до 30 кг молока на корову на добу в заліковій вазі. Це нелегко, але ми впевнено крокуємо вперед. Розуміємо, що старі підходи не діють, тому вчимося новим на семінарах та конференціях.

Ферма не буде ефективною без ефективного кормовиробництва. В структурі загальних затрат на нього припадає 64%. Це досить важливий показник. Коли господарство не вкладає в розвиток молочних ферм, в обладнання, техніку, генетику, то, відповідно, всі затрати йдуть на корми та мінімальну підтримку життєдіяльності ферми, і тоді цей показник може бути навіть більше 70%. Коли ж ферма інтенсивно розбудовується (реконструкція, закупівля нової техніки і таке інше), то він може бути менше 60%. Варто наголосити, що при сьогоднішніх умовах період амортизації основних засобів є мінімальним.

Організація кормовиробництва в умовах агрохолдингу, коли потрібно вчасно заготовити якісний корм на відділках, віддалених на 20−30 чи навіть 100 км один від одного, — ще та задача. Різні господарства, різні регіони і різні ґрунти — це рівняння з багатьма невідомими. Як ми його розв’язуємо?

Агрономічна служба вирощує для нас різні кормові культури, але фазу заготівлі та весь процес контролюємо самі.

Для цього організували дві незалежні кормозаготівельні бригади. Кожна з них забезпечена необхідним набором техніки. Багато автомобілів було передано на потреби ЗСУ, але нам вдалося перерозподілити техніку та вчасно заготовити якісний корм.

Наявність кількох бригад дозволяє проводити заготівлю в різних підрозділах одночасно. Як показує практика, зачасту так і відбувається. Крім того, коли техніка ламається, заготівля не припиняється. Ми просто перерозподіляємо завдання між бригадами.

Приміром, при заготівлі сінажу в одних підрозділах закладаємо корм у траншеї, а в інших тюкуємо (круглі тюки) й обгортаємо поліетиленовою плівкою. Коли в одному підрозділі прив’ялюється сінажна маса і працює комбайн, то в цей само час косарки вже можуть працювати в іншому відділку і там сінаж буде заготовлено в тюки.

При виборі оптимального часу для початку заготівлі основних кормів орієнтуємось на вміст нейтрально-детергентної клітковини (НДК) та її перетравність. Ми дуже критично ставимось до вибору фази стиглості при заготівлі та перетравності НДК. Так кукурудзяний силос може містити 25−35% крохмалю, а люцерновий сінаж 18−20, а то і 22% сирого протеїну, але навіть попри такі високі показники найбільше в кормі міститься саме НДК. Уміст нейтрально-детергентної клітковини може коливатися від 40 до 65%. Тобто це більша частина сухої речовини основних кормів. Її перетравність показує, скільки саме її буде використано мікроорганізмами рубця, а скільки пройде через організм корів транзитом і буде лімітуючим фактором споживання корму. Для чого нам кукурудзяний силос з високим вмістом крохмалю, але при цьому низькою перетравністю НДК, якщо корови будуть дуже погано його споживати?

Щоб отримувати високі надої, маємо згодувати нашим коровам максимальну кількість сухої речовини. Коли вартість зернових висока, а молока протягом сезону низька, то намагаємось включати їх у раціон по мінімуму. Це дозволяє підтримати економіку виробництва молока і, що не менш важливо, — здоров’я тварин.

Зараз, коли вартість концентрованих кормів низька, а ціна молока на сезонному підйомі, можемо отримувати додаткову молочну продуктивність. Якщо не особливо звертати увагу на перетравність НДК і збільшувати частку концентрованих кормів до рівня 45−50%, то корова з легкістю отримає ацидоз, адже споживає невелику кількість основних кормів, до того ж дуже низької якості.

Дуже часто ацидоз у корів розвивається у прихованій формі, коли тварини ніби в нормі, але жирність молока на рівні або й менше 3,4%. Особливо, коли корови поносять не масово, а лише окремі і поперемінно мають зріджений кал, то в мене одна порада: працюйте з якістю основних кормів, або не ганяйтесь за високими надоями!

Минулого року ми зацікавились вирощуванням гібридного жита на силос від компанії KWS. Це входить в нашу стратегію кормовиробництва. І вже цього сезону отримали 17−18 т/га житнього силосу. На місці жита наші агрономи виростили сою й отримали врожайність на рівні 3 т/га. Фактично у вересні було посіяно жито, а вже в другій половині травня там росла соя. Економіка тут очевидна. При цьому на одному з підрозділів ми отримали дуже гарні показники поживності (табл. 1).

Таблиця 1.

Показники поживності силосу з гібридного жита

Гібридне жито — дуже гарний продукт. Особливо він цінний в літній період, коли через спеку корови починають споживати менше корму, а отже знижується продуктивність. Починає коливатися жирність молока. Це звичне явище, яке несе економічні втрати. Замінивши люцерновий сінаж житнім нам вдалось виправити ситуацію.

Загалом заготовляємо якісний люцерновий сінаж, в якому рівень сирого протеїну перевищує 20−22%. Скошуючи люцерну раніше, ми можемо істотно підвищити вміст сирого протеїну, але при цьому різко знижується врожайність. Тут варто шукати баланс між вмістом сирого протеїну та врожайністю, адже саме від врожайності залежить і вартість корму. Зокрема цього сезону ми отримали в середньому чотири укоси люцерни. Перший збираємо на сінаж. Другий укіс, залежно від потреби, скошуємо на сіно або сінаж, решту — переважно на сіно. Працюючи з багаторічними травами, доводиться мати справу з певними просіданнями в економіці, адже врожайність останніх укосів сезону низька і вартість такого сіна на порядок перевищує навіть вартість зерна. Також слід врахувати, якщо й досягаємо 20% сирого протеїну в люцерновому сінажі, то все одно люцерна за своєю природою містить високий рівень лігніну, і перетравність її органічної речовини становить 63−65%. Для порівняння: перетравність органічної речовини кукурудзяного або житнього силосу становить 73−75%. Тобто, з кожного кілограма сухої речовини ми отримуємо на порядок більше поживних речовин, а цей факт мало хто враховує.

Чимало уваги приділяємо і заготівлі кукурудзяного силосу. Тут також важливо правильно підібрати оптимальну фазу стиглості зерна. Наша задача — отримати високий вміст крохмалю і при цьому не втратити перетравність НДК. Важливо підбирати такі силосні гібриди, щоб на момент заготівлі зерно вже було сформоване, але й стебла з листками були ще зеленими. При вирощуванні зернових гібридів всі хочуть високу вологовіддачу зерна, щоб менше затрачати коштів на досушування кукурудзи, а це повна протилежність тому, що ціниться в силосних гібридах.

Якщо розглядати можливості здешевлення вартості основних кормів, то тут не можна просто економити, а потрібно управляти економікою. Наприклад, слід шукати вищу перетравність, йти на оптимізацію використання кормових площ, як зокрема з гібридним житом. Іноді господарства забувають про збереження кормів під час заготівлі. За старими нормами, при переведенні зеленої маси в силос відсоток втрат міг становити до 20−25%, якщо силос мав низький вміст сухої речовини. Сьогодні навіть страшно подумати, що кожен четвертий автомобіль із силосною масою просто втрачався у вигляді витікання соків, втрат із ферментацією, коли бактерії в процесі утворення органічних кислот використовують цукри, і, звісно, псування верхнього шару.

Вирощування гібридного жита на силос входить у стратегію кормовиробництва ТОВ «Агрохолдинг 2012». Цього сезону тут отримали 17−18 т/га житнього силосу.

 

З використанням сучасних технологій заготівлі ми закладаємо певний рівень втрат лише на процеси ферментації. Цей показник залежить від вмісту сухої речовини. Для кукурудзяного силосу він становить у середньому 10%, а для сінажу — до 7%. Наголошу: щоразу до уваги береться показник сухої речовини і метод заготівлі. Щоб досягти поставленої мети, завжди треба дотримуватися технології.

Щоб мати контрольований і стабільний процес ферментації, використовуємо інокулянти компанії «Йозера». Це тривала співпраця і завжди стабільний результат. Наше завдання звести до мінімуму втрати на ферментацію і швидко отримати рН на рівні 3,8−4,2 залежно від рівня сухої речовини. Завжди контролюємо поживність корму та його стабільність у вигляді рН та співвідношення органічних кислот. Мінімальні втрати на ферментацію отримуємо тоді, коли маємо мінімальну кількість оцтової кислоти. Оптимально це в межах 3:1.

Що стосується силосу, який використовуємо в літній період, важливо, щоб в ньому не розвивалися дріжджі і він не зігрівався. Тут необхідний контроль температури і в силосній траншеї, і на кормовому столі у складі монокорму. Зігрітий корм тварини дуже погано споживають. Для стабілізації силосу в таких умовах важливим є достатній рівень оцтової кислоти, яка відповідає за аеробну стабільність корму. В такому разі її рівень має бути трохи вищим. Контроль і прогнозування профілю органічних кислот ми досягаємо завдяки використанню інокулянтів.

Технологія заготівлі — це багато дрібних, але важливих елементів. Довжина нарізки має відповідати вмісту сухої речовини. Також не слід нехтувати і Пенсильванським сепаратором для оптимального налаштування силосного комбайна. Для заготівлі кукурудзяного силосу важливий контроль роботи корнкрекера: не більше 2 неподрібнених зерен на 1 літр силосної маси.

Особливу увагу приділяємо трамбуванню силосної або сінажної маси. Для своїх умов ми підібрали оптимальну вагу трамбувальної техніки на силосній споруді та подачу маси на годину. Для кукурудзяного силосу: якщо маса техніки для розрівнювання і трамбування становить 25 т, то подача силосної маси буде на рівні 80 т/год., але в жодному разі не перевищуватиме 90 т/год. І це при тому, що використовуємо спеціальні додаткові засоби для розрівнювання та трамбування силосної маси. Для люцернового сінажу та жита при таких само параметрах техніки для трамбування подача силосної маси не повинна перевищувати 60 т/год. Не слід забувати і за товщину шару для трамбування — для нас оптимально 20−25 см.

Щоб не допустити псування верхнього шару силосної маси, завжди слід контролювати вміст у ньому сухої речовини, якість трамбування і оперативність накриття силосних споруд плівкою. Використовуємо ультратонку і товсту плівки. Щільно натягуємо і притискаємо, щоб попередити підривання вітром її країв і потрапляння повітря у силос. Варто пам’ятати, що пліснява розвивається лише за умови доступу повітря та підсушеного шару, бо сік в силосній масі містить розчинені органічні кислоти, які також попереджають розвитку плісняви.

Важливо підібрати оптимальний набір кормових культур для свого господарства і правильно їх закласти з мінімальними втратами — це вже 70% успіху. Адже корми — це найбільша стаття затрат при виробництві молока.


ТОВ «КВС-УКРАЇНА»
Тел: 044 586 52 14
Email: ukraine@kws.com
www.kws.ua 

 


У 2023 році плануємо випуск шести номерів — традиційно наприкінці кожного парного місяця. Повертаємось до друкованого формату, надаємо можливість оформити передплату на електронну версію, частково публікуватимемо матеріали у відповідній рубриці на сайті www.milkua.info. Більше інформації щодо передплати: 067 445 19 59 або 068 994 40 30 (Viber).

comments powered by Disqus

Останні додані

19 квіт. 2024 11:40:00

  Молочні телята вибагливі до корму

19 квіт. 2024 11:00:00

  Єврокомісія підтримала план, що визначає умови отримання Україною €50 млрд

19 квіт. 2024 10:25:00

  Вплив холіну на якість молозива: огляд останніх досліджень

19 квіт. 2024 09:40:00

  23 квітня відбудеться семінар «Ефективне та екологічне відновлення сільського господарства в Україні»

19 квіт. 2024 09:00:00

  В І кварталі Україна більше імпортувала вершкового масла, ніж експортувала

18 квіт. 2024 12:05:00

  Сметана в березні додала в ціні 0,9%

18 квіт. 2024 11:30:00

  МВФ прогнозує зростання економіки України на 3,2%

18 квіт. 2024 10:55:00

  За І квартал на експорт пішло в 2,4 раза менше живої ВРХ