Тепловий стрес у сухостійний період завдає молочній галузі США 800 млн. доларів збитків щороку. Виробники молока дедалі частіше запроваджують стратегії боротьби з тепловим стресом сухостійних корів, однак рідше нетелей.

Вплив теплового стресу на їх ріст невідомий. На багатьох американських молочних фермах нетелей тримають на пасовищах без охолодження, тому тварини часто зазнають значного впливу сонячної радіації. Це призводить до підвищеної сприйнятливості теплового стресу.

Тварини продовжують рости під час першої тільності. Зокрема відбувається експоненціальний ріст молочної залози, тому будь-які порушення, спричинені тепловим навантаженням у цьому фізіологічному стані, можуть мати довгострокові наслідки для продуктивності.

Тепловий стрес може також упливати на плід. Американські вчені досліджували, як впливатиме на здоров’я і майбутню продуктивність телят 60-денне внутрішньоутробне перебування в охолоджуваному середовищі та в умовах перегріву.

Нетелей перевели з пасовища в корівник із безприв’язним стійловим утриманням на піщаній підстилці приблизно за 60 днів до очікуваного отелення і розділили на дві групи. Одна група не охолоджувалась, але мала доступ до затінку (група теплового стресу). Друга група перебувала в таких само умовах, але з системою вентилювання і змочування (охолоджена група). Упродовж останньої третини тільності всіх нетелей годували однаковим загальнозмішаним раціоном. Методи управління також не відрізнялись.

Після отелення всіх первісток тримали в корівнику з безприв’язним утриманням на піщаній підстилці з доступом до затінку та системою охолодження (змочування і вентилятори). Їх доїли двічі на день, продуктивність реєстрували протягом 15 тижнів. Вчені вивчали вплив внутрішньоутробного теплового стресу на ріст і імунний статус телят.

Тепловий стрес — тяжкі наслідки

Відсутність доступу до вентиляторів і обприскувачів призвела до підвищення ректальної температури нетелей в групі теплового стресу порівняно з групою, яку охолоджували. Інші показники надмірного теплового навантаження, включаючи частоту дихання, температуру шкіри й інтенсивність потовиділення, були також високими в неохолоджуваних тварин.

Разом з цими показниками протягом усього експерименту реєстрували температуру тіла, і було очевидно, що теплове навантаження збільшувалося в міру наближення розтелення. Частково це пояснюється більшим виробленням тепла плодом в утробі, оскільки він набирає близько 60% своєї маси в останній період тільності. Нетелі в умовах теплового стресу споживали дещо менше сухої речовини. Значних змін у масі тіла або загальному фізичному стані у тварин обох груп не виявили.

Тварини, яких охолоджували останні 60 днів тільності, виробляли на 3,9 кг молока на день більше за тих, що перебували під дією надмірного тепла. Незважаючи на відсутність різниці в відсотковому вмісті компонентів молока, вихід жиру й білка був нижчий у первісток, які зазнали теплового стресу в кінці тільності.

Імунітет телят погіршився

Первістки, які зазнали теплового стресу, отелилися на чотири дні раніше, але маса новонароджених телят не відрізнялася від «сусідньої» групи. Тепловий стрес у нетелей не позначився на рості телят з моменту народження до відлучення.

Перегрівання також не вплинуло на якість молозива, проте ефективність передачі пасивного імунітету була нижчою в телят, народжених коровами, що зазнали теплового стресу. Вони мали нижчу концентрацію циркулюючого імуноглобуліну G (IgG) протягом усього періоду до відлучення.

Нижча концентрація IgG протягом усього молочного періоду до відлучення свідчить про тривалий нижчий імунний статус у телят, які зазнали внутрішньоутробного теплового стресу на пізніх термінах тільності матерів.

Щодо виробництва молока, то у повновікових корів дія надмірного тепла в сухостійний період виражається сповільненням росту молочної залози, що призводить до зниження надоїв у наступну лактацію. У первісток «сухостійного періоду» немає. Проте результати дослідження показують, що тепловий стрес все ще може впливати на ріст молочних залоз у них.

Зміна поведінки

Науковці також спостерігали за поведінкою обох груп до і після отелення. Вивчення впливу теплового стресу в останні тижні тільності дає змогу краще зрозуміти, як він може вплинути на нетелей.

Щоб охарактеризувати поведінкову активність, нетелям на ногу встановили датчик, який щоденно вимірював час лежання, кількість кроків і тривалість стояння. Датчик на шиї відстежував час прийому їжі і жування жуйки. У ході дослідження виявили, що тепловий стрес в останню третину тільності змінив поведінку нетелей, і це був довготривалий вплив, який проявлявся і після отелення.

Тварини, які зазнали теплового стресу, приділяли більше часу споживанню корму в перед- і післяотільний період. Цікаво відзначити, що перед отеленням, незважаючи на те, що частота прийому корму була однаковою в обох груп, телиці зі стресової групи їли більші порції корму вночі і мали коротші періоди жування жуйки і лежання. Ймовірно, така поведінка була спричинена бажанням мінімізувати внутрішнє вироблення тепла й оптимізувати виділення тепла в навколишнє середовище.

У післяотільний період не спостерігали жодних відмінностей у тривалості лежання. Проте кількість кроків була більшою у тварин із тепловим стресом з другого по дев’ятий тиждень після отелення, хоча перегрівання вони більше не зазнавали. Відмінностей у тривалості стояння в групах до і після отелення не спостерігали.

Результати досліду підкреслюють важливість охолодження не тільки для дійних і сухостійних корів. Вони показали, що тепловий стрес у нетелей в останню пору тільності в умовах безприв’язного стійлового утримання впливає на їх щоденний добовий бюджет часу до і після отелення.

В умовах військового стану всі матеріали журналу оперативно й повністю публікуються на сайті www.milkua.info. Передплатникам надаватимемо ПДФ-версію кожного номера. Всі охочі мати добірку матеріалів під рукою, можуть отримати вільний доступ до онлайн-версії. Через труднощі з друком і доставкою паперовий варіант журналу найближчим часом не плануємо, але повернемось до нього при першій слушній нагоді.