На сортування загальнозмішаного раціону впливають такі основні фактори: якість корму, вміст неперетравної клітковини, довжина нарізки, режим годівлі, вологість і однорідність раціону (див. схему 1).

Cхема 1. Фактори впливу на сортування корму

Якість заготовлених кормів

Фактор очевидний, здебільшого недооцінений, і зокрема в аспекті ферментації. Ми іноді заглиблюємося в складні деталі балансування раціону за амінокислотним профілем, а уникнути гнилі чи плісняви на кормовому столі не вдається. Корм, який містить масляну кислоту (її максимально допустима кількість — 30 г на корову на день), неприємний на смак та запах і склеюється у грудочки. Тому корови «обминають» його, залишаючи на кормовому столі (фото 1 і 2). Цвілий корм добре розмішується міксером і його важче відсортувати. Проте через неприємний запах корова таки намагається це зробити. Продукти неправильної ферментації вбивають печінку і можуть потрапити в молоко.

Фото 1 і 2. Зіпсований корм у силосній ямі й відсортований на кормовому столі.

Тому боротьбу з сортуванням слід починати з боротьби за якість кормів, зокрема й забезпечення правильної ферментації.

Вміст неперетравної клітковини

У корів своє особливе ставлення до неперетравної клітковини — усе, що «зайве», відсортують. Раціон повинен містити не більше 2−2,5 кг неперетравної НДК на день.

На фото 3 кормовий стіл на одній з австрійських молочних ферм із сіном примусового просушування, яке забирають з поля при вологості 50%. Це мікс різних укосів з різних полів.

Фото 3. Сіно примусового просушування, зібране при вологості 50%, на одній з австрійських ферм.

Як пояснює фермер, поголів'я невелике, тому немає можливості групувати корів. Однак у різний період лактації в них різні потреби в клітковині. Корови на роздої і в пік виробництва молока виберуть з міксу високоперетравну рано скошену траву. Низькопродуктивні тварини, яким потрібно більше структурної клітковини, їстимуть жорсткішу траву. Таким чином вони самі регулюють свої потреби в поживних речовинах.

Що нам треба пам’ятати? Якщо додаємо солому (малоперетравна стара рослина і тому корова відсовуватиме її), то довжина нарізки має бути 2−2,5 см.

Подбайте про те, щоб грубий корм мав високу перетравність, достатньо протеїну та енергії — а для цього кормові культури потрібно заготовляти в оптимальну фазу. На надлишок неперетравної клітковини в раціоні може вказувати:

— велика кількість жувальних рухів корови (понад 70);

— густий гній (бал 4−5);

— при промиванні на ситі лишається багато неперетравлених часток (понад 50% маси), див. фото 4;

— поступове повільне зниження споживання корму та надоїв.

Фото 4. Результати промивання гною після згодовування корму з великим умістом неперетравної клітковини.

Довжина нарізки

Примітно, що на цей фактор у господарствах звертають велику увагу. Однак дрібна нарізка без урахування інших факторів проблему сортування не вирішить, а лише збільшить ризик появи хвороб у корів.

Існують стандарти з визначення оптимальної структури загальнозмішаного раціону за допомогою пенсильванського набору сит (їх ми запозичили зі США): у першому (верхньому) ситі має бути до 10% суміші, у другому — від 40%, у третьому — до 30%, в останньому (нижньому) — не більше 20%.

Чому саме таке процентне співвідношення фракцій вважається зразковим? Для американських фермерів нагально стоїть питання змусити корову з'їсти не 25, а 27 чи навіть 30 кг сухої речовини. Єдиний варіант згодувати таку кількість корму — якомога дрібніше нарізати. Вищезгадані стандарти скоріше гранична межа дати корові максимум і втримати здоров’я — й аж ніяк не оптимум. Врахуймо ще й такі особливості. У США дозволено використовувати кормові компоненти тваринного походження. Їхні тварини генетично відмінні від наших і таких розмірів, що фізично рубець може вмістити більшу кількість корму. Американські фермери дуже дбають про комфорт корів і дотримуються вимог розпорядку дня (доїння, годівля, відпочинок).

Маленький приклад з українського господарства: правильної структури раціон — і майже всі корови з ацидозом. Коли розповіли про це по телефону, то я не повірив. Приїхавши в господарство, побачив таку картину. Голодним коровам перед доїнням роздають корм, нахапавшись якого вони одразу ж потрапляють у накопичувач, де години три штовхаються і не жують жуйку. Концентрати в рубці починають розчинятись, кислотність падає, слина не надходить і, як наслідок, починається жорстокий ацидоз. Ацидоз — це не тільки структурність раціону, а й розпорядок дня. Виникає логічне питання: що маємо з того, що є в американських фермерів? У більшості наших господарств немає ні відповідної генетики, ні комфорту, ні контролю за здоров’ям худоби. То чи можемо брати за основу їхні граничні показники структурності раціону?

Довіряйте своїм коровам. Вони дають більше інформації, ніж сита. Наведу ще приклад. На одній фермі мені візуально не сподобався раціон, бо здавався неструктурним на вигляд. Перевірили пенсильванськими ситами. Результат був близьким до відмінного, лише у верхньому ситі було трохи більше 10%. Ми вирішили подивитись на корів. Вони робили менше 50 жувальних рухів. Це означає, що структурної клітковини їм справді не вистачало. Також ми помітили слабку наповненість рубця, особливо у первісток, гній при оцінці отримав бал 1−2 — ознаки ацидозу. Найбільше здивувало те, що, повертаючись із доїльного залу, корови поспішали не до поїлок чи кормового столу, а їли солому з підстилки, намагаючись хоч якось «погасити» кислоту в рубці.

Ми додали в раціон люцерновий і злаковий сінаж, щоб повернути йому структурність (див. фото 5 і 6). Знову перевірили на пенсильванських ситах. Цього разу він був далекий від ідеалу: в першому і другому ситі корму було більше норми, а в нижньому значно менше. Цей «неідеальний» раціон згодовували коровам майже місяць.

Фото 5 і 6. Майже відмінний (зліва) і «неідеальний» (справа) раціони.

Результати були позитивними:

— споживання сухої речовини зросло на 0,8 кг;

— вміст жиру та білка збільшився на 0,2 та 0,07%, відповідно;

— фізичний надій зріс на 1,17 кг, скоригований — на 2,2 кг;

— вартість денного раціону зменшилась на 10 грн.;

— загальний економічний ефект становив +31,4 грн. на дійну корову на день;

— покращилися показники здоров’я.

Ми отримали такі показники, дивлячись на корову, а не на сита. Отже, боротися з сортуванням втратою структури ризиковано.

Режим годівлі

На фото 7 зразок раціону високопродуктивних корів ще однієї австрійської ферми.

Фото 7. Зразок раціону високопродуктивних корів австрійської ферми.

Після того, як його просіяли через пенсильванські сита, на верхньому залишилось 60% корму. Господарство доїть 9,5 тис. кг скоригованого за енергією молока. Чи важко на такому раціоні мати здорових корів? Ні, не важко. На вході до адміністративного корпусу висить список корів, які дали понад 50 тис. кг молока за життя (рекордистка — 107 728 кг). Всього 119 голів. Корови живуть щонайменше шість лактацій.

Раціон на цій фермі містить луговий сінаж (довжина нарізки 7−9 см), солому (10−12 см), кукурудзяний силос (7−9 мм), концкорми (27%). Сортування — менше 1%. Виникає питання: чому з такою нарізкою такий низький відсоток сортування? А тому, що корм роздається шість разів на день і корови з'їдають 6 кг концкормів. За таких умов навіть повне відсортування не призвело б до негативного впливу на здоров’я, бо за даванку корова отримує всього 1 кг концкорму.

Не закликаю роздавати корм 5−6 разів. В наших умовах це складно і дорого, але принаймні варто подумати про те, щоб замість одного разу роздавати двічі або тричі.

Є простий тест, як визначити, чи варто переходити на частішу роздачу корму. Візьміть 1,5 кг свіжорозданого раціону та визначте вміст сухої речовини. Потім помістіть зразок у трилітрову банку й залиште на 24 години в корівнику. Затим зважте й оцініть уміст сухої речовини ще раз. З власного досвіду скажу, що кількість сухої речовини може зменшитися на величину до 7%! За 24 години може згоріти 7% сухої речовини, з якої могло б утворитися молоко!

Збільшення кратності роздачі, особливо теплої пори року, зменшує сортування та його наслідки.

Австрійський науково-дослідний інститут Раумберг-Гумпенштайн провів дослідження того, як кратність роздачі впливає на рівень pH рубця. Спочатку корм роздавали раз на день, підгортали раз на дві години, корів доїли двічі на день (див. графік 1). Корови поверталися з доїльної зали голодними й сортували свіжорозданий корм. Як результат, у корів виник субклінічний ацидоз. Вони майже не реагували на підгортання (лише одне підгортання з 12 за добу стимулювало корову підійти до кормового столу).

Графік 1. Одноразове роздавання корму і рівень PH в рубці

Потому кількість роздач збільшили до двох разів і змістили в часі (див. графік 2). Тепер корови поверталися з доїльної зали до підгорнутого корму. Рівень pH рубця вдалося стабілізувати.

Графік 2. Дворазове роздавання корму і рівень PH в рубці

Завдання фермера максимізувати споживання корму, тобто протягом дня стимулювати корову підходити до кормового столу. Денне споживання зростає, коли корова їсть меншими порціями, але частіше. Всі звикли вважати, що коли корова повертається з доїльної зали, її має чекати свіжий корм. Проте це не головне. Головне, щоб стіл не був порожнім, а корм може бути й підгорнутий.

Збільшення кратності роздавання стабілізує кислотність рубця.

Вологість раціону

Є дослідження, що вказують на максимальний рівень споживання при вологості раціону в 50%. Якщо раціон складається виключно з основних кормів або містить невелику частку концентратів, то саме так і є. При використанні раціонів з часткою концентрованих кормів понад 20% на передній план виходить проблема відсортування. Тут варто обирати не ту вологість, що максимізує споживання, а ту, що мінімізує відсортування.

Не бійтеся додавати воду. Молочні ферми на півдні Італії мають у раціоні великий відсоток сіна. Щоб відвернути сортування концентрованих кормів, у кормозмішувач додають 6−8 літрів води на корову. На українській фермі обов’язково має бути незамерзаюче джерело води круглий рік. Під час додавання води в кормозмішувач важливо подати великий об'єм води за короткий час по максимальній площі поверхні. Вода рівномірніше розподіляється по корму, коли використовувати лійку, а не просту трубу.

Нові дослідження ставлять під сумнів максимальне споживання при 50% вологості. Є швейцарські ферми, що доять 30 літрів на день виключно на випасі. Свіжа трава містить 15−20% сухої речовини. Це означає, що корова має споживати більше 140 кг трави за день. І скажіть після цього, що висока вологість корму (а тут вона 80−85%) не дозволяє багато споживати.

Не зациклюйтесь на цифрі 50%. Якщо бачите на кормовому столі обтрушені концентрати, додайте води в кормосуміш. Німецькі ферми часто мають раціон вологістю 60- 65% (іноді навіть 70%) і це не заважає їм доїти стабільно, багато і прибутково (фото 8).

Фото 8. Вологість стандартного німецького раціону.

Правильна вологість зменшує відсортування.

Однорідність раціону

Ми всі звикли, що фронт годівлі має бути 70 см, і пояснюється це тим, що корови їдять разом. Тоді чому фронт напування має бути 10 см? Не все корови люблять робити разом, а лише те, де в одних будуть переваги над іншими. Вода не є стримувальним фактором, вона є в поїлці з ранку й до вечора, до того ж постійної якості, тому одночасно пити будуть 10% корів. З повнозмішаним раціоном не все так просто. Навіть ідеальну за всіма технологічними параметрами суміш корови перебирають. І якщо вранці після роздачі корм містить більше концентратів, то ввечері менше. Невже технологія повного змішаного раціону не те, що нам обіцяли?

Європейці розробили нову технологію приготування повнозмішаного раціону — kompakt TMR. Вона передбачає 60−65% вологості кормосуміші. Коли європейські фермери почали застосовувати цю технологію, помітили збільшення споживання і зменшення сортування. Вже через два тижні такої практики після роздачі корму лише 25% корів підходили до кормового столу. Тварини звикають до того, що коли б не підійшли до столу, раціон матимуть однаковий.

Послідовність завантаження для приготування kompakt TMR:

1) концентровані корми;

2) вода (співвідношення з концкормами 1:1; у разі застосування гігроскопічних концентратів норму води можна збільшити до 1:1,2; заливається швидко та максимально рівномірно по всьому кормозмішувачу, щоб не утворились грудки);

3) залишити на 1 год., щоб концентрати ввібрали воду;

4) сіно, солома, сінаж (15−20 хв.);

5) кукурудзяний силос (15−20 хв.).

Однак це не спрощена технологія. Вона має свої складнощі та нюанси:

— Ніяких грудочок. Концентровані корми мають бути якісно вимішані з водою. Для цього необхідно подавати швидко великий об'єм води максимально рівномірно по кормозмішувачу; стежити за станом шнека, ножів та контролювати оберти.

— Не вимикати шнек від моменту завантаження сіна і до повного вивантаження кормозмішувача. Загалом така суміш готується та роздається близько години (плюс година на замочування концентрату). Це тягне за собою більші витрати на приготування.

— Зберегти структуру. Великий час приготування зменшуватиме структурність раціону, тому має бути високою структурність вхідної маси. Тут найкраще підійдуть трав’яні силоси та сінажі від рулонного преса чи причепа-підбирача (нарізка в 4−6 см).

Разом з тим, технологія kompakt TMR гарантує багато переваг:

— постійно однаковий раціон для корів;

— жодного сортування на кормовому столі;

— стабільний рН рубця;

— можливість утримувати більше поголів'я при вужчому кормовому столі (корови їдять по черзі).

Якісно приготований однорідний раціон зменшує відсортування.

Висновки

Боротьба з сортуванням корму — це не лише нарізка, це комплекс заходів. Щоб мати структурний раціон, який підтримуватиме здоров’я корів та згодовуватиметься без відсортування, потрібно:

— заготовити якісні корми без плісняви та масляної кислоти;

— заготовити їх в оптимальну фазу, щоб мати високий рівень перетравності клітковини;

— заготовити з такою довжиною нарізки, яка забезпечить структурність раціону;

— оптимізувати кратність роздавання корму;

— додавати необхідну кількість води;

— готувати якісний однорідний раціон.