Молоко і ферма
Як досягти споживання 25 кг сухої речовини на корову, оперуючи параметрами перетравної і неперетравної НДК
ТЕХНОЛОГІЇ. ДОСЛІДЖЕННЯ. ІННОВАЦІЇ
Ігор Ільчук, канд. с.-г. наук, доцент кафедри годівлі тварин та технології кормів ім. П. Д. Пшеничного Національного університету біоресурсів і природокористування України; Андрій Білоус, фахівець з годівлі, департамент зернових культур, ТОВ «КВС-УКРАЇНА»
Перетравність клітковини є критичним і вирішальним фактором оцінки якості основних кормів, який також необхідно враховувати при формуванні раціонів. Саме якісні показники нейтрально-детергентної клітковини (НДК) визначають кормову поведінку тварин, адже від них залежить, скільки часу корова буде споживати монокорм і скільки часу вона витратить на жуйку і відпочинок, скільки часу корм буде знаходитись в рубці і як швидко він пройде шлунково-кишковий тракт. А найголовнішим є формування оптимальних умов травлення і засвоєння поживних речовин корму.
Коли говоримо про перетравність НДК, то це більше для опису якості заготовленого корму, але для обрахунку раціону зручніше використовувати показники кількості неперетравленої НДК. Якщо розглянути результати аналізів основних культур, таких як силос, сінаж або навіть сіно чи солома, найбільшу частку в їхньому складі становить саме нейтрально-детергентна клітковина — 30−60% і більше. Саме тому параметри її перетравності є визначальними для оцінки якості заготовленого корму.
І в першу чергу перетравність НДК залежить від виду рослин, фази заготівлі, а також селекції самого гібриду. Виробничі досліди, проведені весною 2024 року, чітко показують, що гібриди жита селекції силосного напряму містять на понад 50% менше кислотно-детергентного лігніну порівняно з гібридами зернової селекції. І тут не може бути універсальних продуктів, адже для вирощування зернових критичним є високий вміст лігніну, щоб попередити вилягання рослин при наливі зерен колосу, але це значно знижує перетравність НДК і погіршує усі переваги такого корму для тварин.
Тут варто більш глибоко розкрити тему оцінки якості основних кормів на основі показників перетравності НДК, кількості неперетравної НДК, як це пов’язано зі споживанням корму і як ми можемо керувати цим процесом.
Для початку більш докладно обговоримо номенклатуру цього питання. «Неперетравлювану НДК» в аналізах відображають як iNDF (Mertens, 1993; Huhtanen et al., 2006). Визначення справжньої неперетравності НДК потребувало б нескінченного часу, тому фактично в рубці жуйних чи в системі штучного рубця справжня неперетравність ніколи не досягається. Щоб підвищити точність стандартної термінології, яка використовується для опису динаміки ферментації клітковини Mertens (2013) ввів термін «неперетравлена НДК (uNDF)» як лабораторне вимірювання з урахуванням часу ферментації. Метод, рекомендований групою Cornell (Cornell Net Carbohydrate and Protein System, CNCPS), вимагає 240 годин ферментації in vitro. Кінцевий час ферментації сам по собі не важливий і залежить від системи ферментації. Мета полягає в тому, щоб досягти точки, коли вага залишку суттєво не змінюється із збільшенням часу ферментації. Тому uNDF і є мірою для оцінки неперетравної НДК.
Неперетравна НДК — це функціональна фракція клітковини, яка впливає на фізичну ефективність, заповнення кишківника та динаміку кормових мас в шлунково-кишковому тракті.
Простір, що утворюється в рубці в результаті швидкого руху легкоферментованої клітковини, повільноферментованої клітковини та неперетравної НДК (uNDF) в шлунково-кишковому тракті дозволяє тваринам споживати додаткові обсяги сухої речовини. Чим швидше звільняється простір у рубці, тобто відбувається якомога швидша зміна кормових мас, тим більшого споживання можна досягти.
Загальну масу uNDF в рубці можна розглядати як максимальну межу наповнення, яка обмежує можливий потік НДК. Існує максимальна і мінімальна кількість неперетравної НДК рубця, що забезпечує його здоров’я та дає розуміння кількісних можливостей споживання корму залежно від його якісних показників. Володіючи інформацією про кількість неперетравної НДК (uNDF) в раціоні, ми можемо більш точно прогнозувати кількість корму, який здатна спожити корова для наповнення її рубця. Вище цієї кількості споживання обмежується, а нижчий вміст неперетравної НДК підвищує споживання корму за рахунок збільшення його ефективності.
Якщо раціон повністю скоригований до оптимальної кількості НДК і ми маємо максимальне наповнення рубця у високопродуктивних корів, то наступним кроком є підвищення її перетравності, що скорочує термін перебування її в рубці та підвищує споживання корму.
K. W. Cotanch, R. J. Grant at al. (2014) в об'єднаних матеріалах Cornell, Bologna та Miner вказують, що максимальне добове споживання неперетравної НДК (uNDF) дорівнює її виходу з калом і становить від 0,39 до 0,48% від живої маси корови. Неперетравної НДК (uNDF) у рубці корови міститься 0,48−0,62% від її живої маси, а це 2−2,2 кг/добу для раціонів з високою перетравністю НДК. При цьому максимальне споживання НДК становить від 1,27 до 1,47% від живої маси корови, або від 8 до 10 кг у фізичній кількості.
Базуючись на цих дослідженнях, ми вирішили проаналізувати якість основних кормів в Україні і підрахувати кількість перетравної і неперетравної НДК в традиційних раціонах дійних корів. Якісні показники традиційних основних кормів представлені в таблиці 1. Також зроблено розподіл за періодом скошування для формування крайніх параметрів якості.
Таблиця 1.
Якісні показники традиційних основних кормів в Україні із розподілом за крайніми термінами заготівлі
Варто зазначити, що найбільш критичним для терміну заготівлі є накопичення лігніну, особливо для люцерни — з 5,6 до 10,8%, і, відповідно, неперетравної НДК в кожному кілограмі сухої речовини — з 174 до 400 г. Зростання вмісту лігніну також відбувається і при заготівлі силосного гібридного жита з 1,9% у фазі передпрапорцевого листочка до 2,9% у фазі виходу остюків. Відповідно, кількість неперетравної НДК становить від 99 до 146 г/кг сухої речовин. Слід мати на увазі, що в зернових гібридах жита рівень лігніну традиційно вищий на 25−50%.
Досить цікава тенденція щодо зміни кількості лігніну в кукурудзяному силосі. Вона пов’язана із наростанням кількості крохмалю на пізніх етапах заготівлі, а, відповідно, навіть при наростанні рівня лігніну в листостебловій масі кукурудзи, на фоні зростання рівня крохмалю до 35−38%, середній показник лігніну знижується. Для силосних гібридів кукурудзи зменшення перетравності НДК від раннього до пізнього скошування становить лише 2−3%.
Відповідно до строків скошування люцерни на сінаж зростає загальна кількість НДК і при цьому різко знижується її якість, адже перетравність знижується від 40 до 20%. Також зростає загальна кількість НДК і при заготівлі силосного гібридного жита — до 10%, і обернено пропорційно знижується її перетравність — з 75 до 64%. Проте, на фоні решти традиційних основних кормів житній силос є лідером і основним джерелом перетравної НДК в раціоні, адже загальний її рівень на початкових і кінцевих оптимальних фазах скошування становить від 50 до 60%. У проміжній частині проходження цих фаз рівень НДК в житі може становити 40−45%.
За цільовий показник перетравності НДК в раціоні варто вважати значення понад 50%, і чим вище, тим краще. Тому наша ціль забезпечити більше 4 кг/добу перетравної НДК (максимальне добове споживання НДК 8−10 кг). Це забезпечить правильну роботу рубця. Але при цьому лімітуючим фактором споживання кормів є вміст неперетравної НДК (uNDF) у кількості 2- 2,2 кг на тварину. Тому наша ціль досягти понад 4 кг перетравної НДК в раціоні і при цьому, щоб кількість неперетравної НДК не перевищувала 2−2,2 кг.
Для моделі візьмемо раціон високопродуктивної корови зі споживанням 25 кг сухої речовини на добу. Розглянемо дві варіації — коли основні корми в раціоні займають 60% і 50%. Моделюємо різні варіанти, коли коровам згодовуються основні корми різної якості залежно від часу скошування. Додамо до цього раціону 1 кг сіна люцерни середньої якості в сухій речовині. Неперетравна НДК становить 280 г/кг сухої речовини і перетравна — 132 г/кг. Згодовуємо силосно-сінажні раціони, де силосу вдвічі більше, ніж сінажу, що є типовим для умов України. Кількість надходження перетравної і неперетравної НДК з різних основних кормів за такої моделі раціону представлено в таблиці 2.
Таблиця 2.
Модель надходження перетравної і неперетравної НДК у раціоні
Якщо врахувати, що згодовування кукурудзяного силосу є основою для годівлі дійних корів в традиційних схемах, то заміна сінажу люцерни на житній силос збільшує в три рази надходження перетравної НДК в рубець. Це нормалізує роботу мікрофлори і при цьому рівень надходження неперетравної НДК зменшується вдвічі, що дозволяє тварині споживати більше монокорму. І найголовнішим є те, що це не залежить від періоду скошування жита на силос — ранній (у фазі передпрапорцевого листочка) чи пізній (у фазі виходу остюків). Для порівняння: житній силос, заготовлений у фазі виходу колоса, має в 2,5−3 рази менше неперетравної НДК, ніж сінаж люцерни, який заготовляли на початку цвітіння.
Обраховуючи запропоновану модель раціону, ми отримуємо показники перетравної і неперетравної НДК, що наведено в таблиці 3.
Таблиця 3.
Модель показників перетравної і неперетравної НДК у раціоні
1Примітка: РК — ранній укіс кукурудзи; РЛ — ранній укіс люцерни; РЖ — ранній укіс силосного жита; ПК — пізній укіс кукурудзи; ПЛ — пізній укіс люцерни; ПЖ — пізній укіс силосного жита.
Підсумовуючи отримані результати через змодельований раціон в таблиці 3 та оперуючи вищенаведеними результатами досліджень K. W. Cotanch, R. J. Grant at al. (2014), варто зазначити, що основним показником, який обмежує споживання монокорму, є неперетравна нейтрально-детергентна клітковина (uNDF), і не варто перевищувати її кількість — 2−2,2 кг раціону.
Рівень споживання загальної НДК становить 8−10 кг/гол./добу, а, відповідно, показник перетравної НДК в раціоні буде становити 4−5 кг/гол./добу. Це стимулювання споживання корму та роботи рубця, що забезпечує підвищення рівня синтезу оцтової кислоти та мікробного протеїну, відповідно — надоїв та жирності молока.
За формування раціонів на основі кукурудзяного силосу та сінажу люцерни, незалежно від кількості основних кормів, ми не можемо досягти рекомендованого рівня перетравної НДК з дефіцитом у 10−25%, що необхідно збалансовувати використовуючи інші джерела, такі як соєва оболонка або сухий буряковий жом, що підвищує вартість такого раціону. При цьому у високопродуктивних стадах з рівнем споживання сухої речовини в межах 25 кг/добу ми не можемо використовувати сінаж люцерни, заготовлений у пізніх фазах вегетації, бо це призводить до надлишку неперетравної НДК і тварини неспроможні досягти необхідного споживання сухої речовини, а, відповідно, і високих надоїв молока.
Для досягнення високих рівнів споживання сухої речовини маємо скошувати люцерну тільки у ранніх фазах вегетації (початок бутонізації, бутонізація). При цьому варто зазначити, що підвищення рівня концентратів до 50% в раціоні із сінажем люцерни, заготовленим на пізніх фазах вегетації, не вирішує питання надлишку неперетравної НДК, відповідно — не дає змоги вийти на рівень споживання сухої речовини 25 кг/добу.
Аналізуючи змодельований раціон із тандемом кукурудзяного та житнього силосів за кількістю перетравної та неперетравної НДК, слід зазначити, що раціони з умістом 60% основних кормів забезпечені перетравною НДК і при цьому не містять надлишку неперетравної НДК, навіть при заготівлі силосного гібридного жита у фазі виходу колоса. Можливе також використання житнього силосу, заготовленого з колосом до початку цвітіння, у стадах із високопродуктивними коровами, де рівень споживання сухої речовини становить 25 кг. При цьому, в таких випадках краще підходить кукурудзяний силос пізнього укосу, коли він містить велику кількість крохмалю, завдяки чому знижується частка неперетравної НДК в сухій речовині. При зменшенні відсотку основних кормів у раціоні підвищується споживання корму, але варто контролювати вміст перетравної НДК.
Підсумовуючи, варто зазначити, що якість заготовлених основних кормів є визначальною для досягнення високого рівня споживання корму. При цьому використання тандему кукурудзяного силосу з сінажем люцерни вимагає виключно заготівлі останнього на ранніх етапах вегетації для зменшення рівня неперетравної НДК, щоб досягти максимального споживання сухої речовини, та потребує додаткового джерела перетравної НДК. На противагу цьому використання тандему кукурудзяного і житнього силосів дозволяє забезпечувати оптимальний вміст перетравної НДК та мати гарантоване високе споживання сухої речовини навіть при заготівлі гібридного силосного жита у фазах виходу колосу та до початку цвітіння. Оптимальний рівень перетравної НДК забезпечує функціональну роботу рубця, що підвищує жирність та надої молока.
ТОВ «КВС-УКРАЇНА»
Тел: 044 586 52 14
Email: ukraine@kws.com
www.kws.ua
У 2024 році плануємо випуск шести номерів журналу «Молоко і ферма» — традиційно наприкінці кожного парного місяця. Читачі мають нагоду оформити передплату як друкованої, так і електронної версії журналу. Частково публікуватимемо матеріали у відповідній рубриці на сайті www.milkua.info. Більше інформації щодо передплати: 067 445 19 59 (Viber).