гній,
резерви
У пошуках резервів молочнотоварної ферми: переробка й використання гною
З одного боку гній, це цінне джерело поживних речовин, з другого — постійний головний біль і клопіт. Як проблему перетворити на перевагу, а витрати — на прибутки, спираючись на міжнародний і український досвід, розповідає представник компанії BAUER Сергій Грязнов.
Економічний ефект від переробки гною залежить від цілої низки чинників: розміру ферми, циклу виробництва, того, чим годують худобу, як гній переробляють і як використовують продукти переробки.
Сепарування гною, як первинний етап утилізації, на сьогодні широко застосовується молочнотоварними фермами. Завдяки сепаруванню можна оптимізувати витрати на складування, зекономити корисну площу, вирішити або звести до мінімуму неприємність із запахами, а також отримати матеріал, зручний для внесення на поля як добриво і для подальшої переробки.
«Якщо сепаруємо гній лише для зручності складування, то достатньо віджимати матеріал до 28% СР. Це оптимальний варіант для зберігання. Для компостування слід опуститись до 26,5−27% СР, — зазначає Сергій Грязнов.
Що стосується рідкої фракції, то теж маємо низку переваг. Сепаратор, як правило, дає змогу відділити тверді частинки, менші, ніж 0,75−1,0 мм. Відповідно, кількість твердих речовин, які з рідиною потрапляють у лагуни, істотно зменшується».
Найчастіше для розділення рідкої і твердої фракції використовують декантери і шнекові сепаратори. Існують також ролер-преси, або, іншими словами, вальцеві сепаратори.
Детальніше про особливості технічних рішень сепарації гною читайте у журналі «Молоко і ферма» № 2 (51), квітень 2019.