кетоз,
сухостійні корови,
Biochem,
Біохем,
Биохем
Транзитні корови: розвінчування міфів з доктором Ріком Груммером
Міф № 1: «Високий рівень нееcтерифікованих жирних кислот (НЕЖК) і бетагідроксимасляної кислоти (БГМК) в крові — це погано для корів».
У зв’язку з тим, що є багато інформації про потенційно негативні наслідки підвищеної концентрації НЕЖК і БГМК в крові, було проведено низку масштабних досліджень, щоб установити критичні показники, при яких негативний ефект може проявлятись у транзитних корів. З огляду на те, що рівень БГМК визначається частіше, ніж НЕЖК, саме цей показник був у центрі уваги багатьох із цих досліджень. До яких висновків прийшли автори? Вони досить послідовно і одностайно дотримуються думки, що концентрація БГМК 1,2−1,4 ммоль/л — це та межа, при якій молочна продуктивність може знижуватись. Разом з тим вони вважають: якщо 10−15% і більше корів у стаді при перевірці мають 1,2−1,4 ммоль/л БГМК чи вище, то рівня небезпеки досягнуто і слід встановити причини проблеми.
З історії питання
Одразу після отелення і під час ранньої лактації корови мобілізують енергію з жирових запасів (схема 1). При цьому тригліцериди розпадаються на гліцерол і неестерифіковані жирні кислоти (НЕЖК). Останні залишають жирову тканину і потрапляють у кров’яне русло. Відомо, що приблизно 25% НЕЖК поглинаються печінкою. Ідеально — щоб усі НЕЖК повністю окислювались у печінці, забезпечуючи енергію для клітин, або переміщувались до вимені корови для підтримки лактації. Однак під час збільшеного поглинання НЕЖК деякі з них знову перетворюються на тригліцериди й накопичуються в печінці або ж не повністю окислюються до кетонів, зокрема — бетагідроксибутирату (БГМК). В науковій літературі є чимало інформації про потенційно негативний вплив надто високої концентрації НЕЖК і/чи БГМК в крові. Як це проявляється? Зниженням споживання сухої речовини корму, хронічними запаленнями, ослабленням імунітету, оксидативним стресом, зниженням рівня тільності, ослабленим виробленням печінкою глюкози, збільшенням ризику зміщення сичуга, розвитком жирної печінки і кетозу.
Схема 1. Мобілізація енергії з жирових запасів тіла під час ранньої лактації
Утім, слід мати на увазі, що НЕЖК і БГМК також виконують надзвичайно важливі функції, зокрема вони є джерелом енергії для тканин, включаючи молочну залозу, і вони є попередниками для синтезу молочного жиру.
Розвінчування міфу: НЕЖК і БГМК підтримують лактацію і їх висока концентрація у крові не обов’язково є негативною ознакою.
Щоб швидко провести аналіз крові й визначити концентрацію БГМК, використовуються глюкометри. Останнім часом експрес-тестування набуло широкого розмаху і стало звичною справою на молочних фермах. Як наслідок, зросла кількість запитань від виробників молока: «Більш як у 15% корів у стаді показник перевищує позначку 1,2. Проте тварини, як несамовиті, дають молоко. Чи є привід для занепокоєння?»
Згідно з дослідженнями, які проводились починаючи з 1980-х, причина для занепокоєння є. Та зазирнімо глибше в суть питання. Впродовж тривалого часу розведення худоби відбувалось у двох напрямках — з використанням спермопродукції з високим і середнім генетичним індексом. Після десятиліть роботи було підсумовано результати (графіки 1−6, Harrison et al., 1990). Як з’ясувалось, під час використання спермопродукції з високим генетичним індексом було виведено корів, які давали на 5,4 кг молока за день більше, і більша молоковіддача починалась одразу після отелення. Виробництво молока в перерахунку на жирність 4% також дуже різнилось між високо- і середньопродуктивними групами. При цьому споживання корму практично не відрізнялось до 4-го тижня після отелення. Як наслідок, корови з високим генетичним потенціалом мали вищу концентрацію НЕЖК і БГМК в крові у цей період.
Пізніші дослідження (Vanholder et al., 2015; Rathburn et al., 2017) також підтвердили, що корови з показником БГМК понад 1,2 ммоль/л мали вищу молочну продуктивність порівняно з тими, в яких цей показник був нижчим.
Як ці, найсвіжіші, результати можна узгодити з висновками, зробленими раніше? Пам’ятаймо, що попередні широкомасштабні дослідження проводились на великій кількості худоби і стад. Висновки цих досліджень, найімовірніше, можна застосувати до середньостатистичної корови чи стада. І цілком імовірно, що концентрація БГМК 1,2 ммоль/л загалом є хорошим граничним показником, але не для всіх стад, особливо тих, що складаються з корів із високим генетичним потенціалом.
Що взяти на замітку
Якщо корови дають багато молока і під час експрес-тестів концентрація БГМК перевищує граничний рівень, але немає інших негативних ознак (наприклад, низька відтворювальна здатність, висока захворюваність на зміщення сичуга), РОЗСЛАБТЕСЬ! Однак це зовсім не означає, що тест на вміст у крові БГМК не приносить жодної користі. Нам би всім хотілося, щоб під час інтерпретації результатів аналізу крові всі показники можна було поділити на чорне й біле (наприклад, ось граничний показник — і крапка!). Насправді так трапляється рідко. Аналіз крові на вміст БГМК є корисним інструментом, особливо якщо використовується для моніторингу ЗМІН у стаді, які можуть бути індикатором імовірних негативних наслідків на виробництві і призведуть до зниження продуктивності на фермі. Наприклад, тенденція до підвищеного вмісту БГМК може бути ознакою погіршення якості фуражу, збільшення густоти тварин, підвищення показника вісцерального жиру, який залишається непомітним під час візуальної оцінки стану вгодованості, і т. д.
Графіки 1 і 2. Середній добовий надій для корів з високою і середньою продуктивністю |
Графіки 3 і 4. Середній добовий баланс енергії та споживання корму |
Графіки 5 і 6. Середня концентрація бета-гідроксибутирату і НЕЖК у крові високо- і середньопродуктивних корів |
ТОВ «Біохем-Україна»
Тел./факс: +380 4420624 07
E-пошта: ukraine@biochem.net
www.biochem.net/ua