Повномасштабна війна і втрати аграріїв

За інформацією центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки1 (KSE), станом на 31 грудня 2023 року, лише за два роки повномасштабного вторгнення, загальні збитки й утрати аграрного сектору України сягнули понад 80 млрд. дол.

Вартість знищених активів становить 10,3 млрд. При цьому значна частина втрат — 56,7% або 5,8 млрд. дол. — припадає на пошкодження та знищення с.-г. техніки.

Втрати, що включають недоотриманий дохід виробників с.-г. продукції та збільшення собівартості продукції, економісти KSE оцінили в 69,8 млрд. дол. Ця категорія охоплює зменшення обсягів виробництва в рослинництві й тваринництві, втрати через зниження внутрішніх цін на ключові сільськогосподарські культури, підвищення собівартості виробництва та витрати на рекультивацію пошкоджених земель.

Загальні прямі збитки в тваринництві, спричинені лише зменшенням поголів'я (зокрема й втрати 238 тис. голів великої рогатої худоби), оцінено в 254 млн. дол., а сукупні втрати через зниження виробництва — у 5,6 млрд. Найбільші втрати у тваринництві спричинено зменшенням виробництва молока, що призвело до непрямих втрат у розмірі 2,9 млрд. дол. упродовж трьох років.

З 2022-го по 2024 рік з аграрної мапи країни зникло 1261 підприємство.

Враховуючи масштаби збитків і втрат, яких зазнали українські виробники с.-г. продукції, повне відновлення потенціалу галузі потребує значних ресурсів. Автори звіту виділяють дві великі категорії потреб — реконструкція та відновлення, і для цього потрібно 56,1 млрд. дол.

Окрім того, на сьогоднішній день Україна є найзамінованішою країною світу — майже 30% території і 10% земель с.-г. призначення, на обстеження й розмінування яких знадобиться понад 41 млрд. дол. Зробити це без міжнародної підтримки буде неможливо.

Як за таких умов на третьому році війни живе і працює молочна галузь?

Виробництво молока в Україні

Якщо проаналізувати дані ДССУ щодо чисельності корів, то можна зробити висновок, що ситуація у промисловому секторі виробництва молока стабілізувалась (графік 1). На тлі скорочення поголів'я в особистих селянських господарствах (графік 2) спостерігається поступове нарощення чисельності корів на МТФ відносно безпечних регіонів.

Графік 1.

Чисельність корів на МТФ, тис. гол.

Джерело: аналітичний відділ АВМ за інформацією ДССУ.

Графік 2.

Чисельність корів в особистих селянських господарствах, тис. гол.

Джерело: аналітичний відділ АВМ за інформацією ДССУ.

Що стосується промислового сектору, то робота зі стабілізації поголів'я, а також з продуктивністю корів дали можливість у 2024 році надоїти молока більше, ніж у довоєнному 2021-му. Зокрема, якщо в 2021-му було вироблено 2750 тис. т молока, то, за попередніми оцінками, у 2024 році МТФ надоять 3 млн. т (+9%). Динаміку виробництва молока у 2023−2024 роках продемонстровано на графіках 3 і 4. Попри виклики війни українські молочарі добре попрацювали, демонструючи істотні темпи приросту порівняно з його значним уповільненням або й відсутністю в найбільших виробниках молока світу — ЄС і США.

Графік 3.

Виробництво молока на МТФ, тис. т

Джерело: аналітичний відділ АВМ за інформацією ДССУ.

Графік 4.

Виробництво молока в особистих селянських господарствах, тис. т

Джерело: аналітичний відділ АВМ за інформацією ДССУ

В особистих селянських господарствах виробництво молока скорочуватиметься й надалі і, згідно з прогнозами Інфагро, до 2027−2030-го таке молоко використовуватиметься лише для власного споживання.

Один з драйверів зростання виробництва в промисловому секторі — ціна на молоко. У 2024-му сире молоко дорожчало і досягло довоєнного рівня співвідношення цін в ЄС та Україні. Листопадова ціна українського молока становила приблизно 94% європейського, як було до повномасштабного вторгнення: 51,60 і 52,33 євро/100 кг, відповідно (графік 5).

Графік 5.

Ціни на молоко-сировину в Україні та ЄС, євро/100 кг

Джерело: аналітичний відділ АВМ.

Очікуємо відкату цін на сировину в ЄС. Основним їхнім рушієм була ціна на вершкове масло, яка сягнула рекордної позначки 8,5 євро/кг у вересні-жовтні 2024-го. В листопаді і на початку грудня вона опустилась до 6,5−6,7 євро, що має позначитись і на закупівельній ціні молока. В Україні в другій половині грудня закупівельні ціни досягли максимальної позначки і для цього були свої причини. Слід зазначити, що український ринок вирізняється більшою волатильністю порівняно з європейським і швидше реагує на зміни, тому очікуємо зниження закупівельних цін на вітчизняну сировину зокрема й на тлі зниження цін в ЄС.

Загалом, основні тренди на українському ринку молока впродовж трьох років війни розвивались таким чином:

• у 2022-му різниця ціни на молоко в Україні і ЄС сягала 50%, тому спостерігалась активізація експорту вітчизняної молочної продукції;
• у 2023-му відбулась стабілізація виробництва і відновлення довоєнних показників попиту на внутрішньому ринку, до кінця року закупівельні ціни на молоко в Україні наблизились до показника ЄС — 40,69 і 45,44 євро/100 кг, відповідно;
• у 2024-му тривало укрупнення МТФ на тлі скорочення худоби в особистих селянських господарствах; у першій половині року спостерігалось падіння внутрішнього попиту, низький рівень експорту і, як результат, станом на 1 липня відношення цін було 36 євро/100 кг в Україні проти 46,3 євро/100 кг в ЄС; у другій половині року через ріст цін на масло в ЄС і високий попит, пов’язаний з нарощенням експорту, закупівельні ціни в Україні в листопаді сягнули позначки 94% від закупівельних цін молока-сировини в ЄС.

Виробництво молока в с віті

Особливості 2000−2023 років

Останні 23 роки у світі панувала тенденція росту виробництва молока (включаючи коров’яче, буйволине, овече, козине і верблюже): з 564,8 млн. т у 2000-му до 999,2 млн. т у 2023-му (+77%).

В Україні за цей само період обсяги виробництва молока вдвічі знизилися — з 15,5 млн. у 2000-му до 7,2 млн. тонн у 2023-му. Основними причинами цього, з нашої точки зору, є те, що під час приватизації та розпаювання майна с.-г. підприємств та землі з мапи України зникло багато МТФ. З 1995-го по 2005 рік виробництво молока існувало як соціальний проєкт, а тому було низькорентабельним або й збитковим. Лише останні 15 років галузь почала відроджуватись і набирати обертів, зокрема й під час війни. Як ми вже згадували, у 2024-му темпи приросту становитимуть 9% відносно 2021-го й 4% відносно 2023-го.

Починаючи з 2000 року, більш ніж удвічі наростили виробництво молока Південна Азія, Східна та Південно-Східна Азія, а також Африка. Розвинені країни демонструють незначний ріст або й стагнацію, наприклад, ЄС, де, згідно з прогнозами міжнародних аналітиків, до 2030 року виробництво молока скоротиться на 9 млн. т.

Попри незначні темпи росту трійка найбільших експортерів молока залишається незмінною — ЄС, США, Океанія. Характерно, що, з одного боку, тут вичерпується потенціал виробництва, а з другого — законодавчі вимоги зеленого курсу збільшують виробничі витрати, через що займатися скотарством стає просто невигідно. Проблемою є й небажання молоді працювати на фермі, оскільки є альтернатива заробляти більше в інших галузях.

У країнах Африки та Східної і Південно-Східної Азії зростає чисельність населення, його достатки й попит на молочну продукцію, відповідно — нарощується й виробництво молока. Втім його стан важко порівнювати з розвиненими країнами, оскільки рівень розвитку молочної галузі в цих регіонах дуже низький.

Більше інформації з інфографікою в аналітичному звіті від керівниці проєктів АВМ по співпраці з переробкою Олени Жупінас та аналітика АВМ Георгія Кухалейшвілі в друкованій версії журналу «Молоко і ферма» № 6/2024, зокрема:

ВИРОБНИЦТВО МОЛОКА В СВІТІ

• Особливості 2000−2023 років
• Кількість і структура ферм у світі у 2000−2023 роках
• Структура розподілу світового молока у 2000−2023 роках
• Ріст попиту і споживання молочної продукції
• Ціни на молоко та корми в світі у 2006−2023 роках
• Молочний сценарій розвитку світу до 2030 року
• Зелена політика і виробництво молока в ЄС
• Основні виклики перед молочною галуззю світу
• Зменшення конкуренції за експорт і вікно можливостей

ГОТУЄМОСЬ ДО МАЙБУТНЬОГО

• Скільки треба грошей, щоб наростити виробництво молока в Україні
• Чи готові до змін учасники молочного ланцюжка?
• Єдине вигідне для всіх рішення

У 2025 році плануємо випуск шести номерів журналу «Молоко і ферма» — традиційно наприкінці кожного парного місяця. Читачі мають нагоду оформити передплату як друкованої, так і електронної версії журналу. Частково публікуватимемо матеріали у відповідній рубриці на сайті www.milkua.info. Більше інформації щодо передплати: 067 445 19 59 (Viber).