Найбільших втрат поголів'я та валу виробництва галузь зазнала в перші місяці війни. Окупація територій і воєнні дії вплинули на те, що велика кількість поголів'я була просто знищена російськими загарбниками, ще частину господарства були змушені збувати за безцінь, в кращому разі — перевозити в безпечніші регіони. Перебої в постачанні кормів та ветеринарних препаратів, забезпеченні еклетроенергією, також мали вплив і на продуктивність корів, що в кінцевому результаті призвело на скорочення загального валу виробництва.

До середини літа галузь почала відновлювати регулярну діяльність, ланцюжки постачання молока та ресурсів виробництва, а пожвавлення експортної діяльності дали змогу піднімати ціни на молоко, які буквально обвалилися в березні. До кінця вересня зовнішня торгівля активно зростала, завдяки чому заводи пропонували вищі ціни на молоко-сировину, однак від жовтня ринок почав стабілізуватися.

З чим закінчили рік — розглянемо детальніше:

ВИРОБНИЦТВО МОЛОКА

За приблизними оцінками, у 2022 році 34,2% молока було вироблено у промислових господарствах, а 65,8% — в господарствах населення. Загалом за рік було надоєно 7 млн 659,9 тис. т молока усіх видів, що на 12,1% менше, ніж торік.

Через війну галузь недоотримала 1 млн т молока.

Сільськогосподарські підприємства забезпечили 2,621 млн т молока, що на 5,3% менше, ніж у 2021 році.

• Найбільше скоротилось виробництво у Харківській області (-54,6%; 111,7 тис. т), Сумській (-5,6%; 154,2 тис. т.) та Одеській (-4,1%; 21,3 тис. т).
• Натомість, області центрального та західного регіону наростили виробництво за рахунок релокації бізнесу та зростання попиту на сировину у цих регіонах. Так, на 23,4% зросло виробництво молока в Чернівецькій області (9,5 тис. т), на 21,5% в Тернопільській (143,2 тис. т) на 8,4% у Вінницькій (242,9 тис. т).

Як результат, дещо змінилася трійка лідерів із виробництва молока в розрізі регіонів — Вінниччина витіснила Чернігівщину з третього місця.

Найбільше промислового молока виробили молочно-товарні ферми Полтавської (394,8 тис. т; +1,2%), Черкаської (321,3 тис. т; +8,5%) та Вінницької (242,9 тис. т; +8,4%) областей.

Натомість, господарства населення скорочували виробництво більш суттєво. Загалом присадибним сектором, за орієнтовними оцінками, було вироблено 5,038 млн т молока, що на 15,3% менше, ніж у 2021 році. Населення, яке втікало від війни з окупованих територій і зони активних бойових дій, вимушене було продавати або й полишати худобу, рятуючи найцінніше.

ПОГОЛІВ'Я

Поголів'я ВРХ станом на 1 січня склало 2,3 млн голів, що на 12,6% менше, ніж торік. Зокрема в промислових господарствах утримували 0,93 млн голів ВРХ, що на 6,4% менше, ніж у 2021-му році. Господарства населення утримували 1,38 млн голів ВРХ (-13,5%).

В тому числі, поголів'я корів в усіх категоріях господарств скоротилося на 13,1% — до 1,34 млн голів.

Промислові виробники, згідно попередніх підрахунків Держстату, утримували 387,6 тис. корів, що на 8% менше, ніж торік. Присадибні господарства утримували 953,8 тис. голів корів, що на 12,5% поступається минулорічним показникам.

Середня продуктивність промислових корів знизилася на 1,5% в порівнянні з 2021-м — до 6762 кг/голову.

Ціни на молоко-сировину

Руйнування ланцюжків реалізації молока-сировини, а також готової продукції, цілих молочно-товарних ферм та молокопереробних заводів спричинило падіння закупівельних цін на молоко у березні відразу на 4,6 євро/100 кг.

Після чого, у період травня-липня ціна у валюті стабілізувалася на рівні 37,55−37,76 євро/ц через нарощення експорту. Проте, підвищення НБУ курсу долара до гривні у липні та подальше її просідання на міжбанку, «вилилося» у просідання ціни на молоко до 32 євро/ц. Зрештою ціна почала плавно підніматися вгору на фоні зміцнення гривні та зростання ціни на молоко в гривневому еквіваленті, яке було обумовлено активною експортною діяльністю. В результаті, ціна на молоко в листопаді зафіксувалася на рівні 36 євро/ц. В гривневому еквіваленті вони залишають без змін і до сьогодні. Щоправда валютний еквівалент просів через подальше знецінення гривні.

Закупівельні ціни на молоко на кінець 2022 року були на 40% нижчими, ніж в ЄС та на 11%, нижчими, ніж у 2021-му.

Наразі молочний ринок України працює під тиском низки факторів, які стримують ріст цін на молоко: скорочення споживчого попиту всередині країни, зростання безробіття, що свідчить про зниження споживання молочних продуктів у короткостроковій перспективі, зростання собівартості виробництва через кризу в енергетичній системі, знеціненням гривні та інше.

Проте, молокопереробна галузь має вільні потужності для переробки молока. З кінця лютого-березня виробництво молока в країні має шанси на зростання, відтак розвиток ринку буде залежати від активності попиту, як зовнішнього, так і внутрішнього.

Диверсифікація зовнішніх ринків збуту та підтримка внутрішнього споживача за допомогою зниження ставки ПДВ на молоко-сировину і молочні продукти, а також впровадження національної програми «Шкільне молоко» будуть відчутною та результативною підтримкою для виживання і відновлення вітчизняної молочної галузі.

avm-ua.org