Про це йшлося під час пресконференції «Держбюджет 2021: які загрози для молочної галузі?», організатором якої виступила Асоціація виробників молока, йдеться на сайті асоціації. 

«У 2017 році, скасовуючи спецрежим ПДВ для агровиробників, уряд зобов’язався виділяти до 2021 року не менше 1% „аграрного“ ВВП на програми державної підтримки АПК — тобто близько 7 млрд грн. Жодного року загальна сума держпідтримки не досягала таких розмірів», — зауважує Ганна Лавренюк.

Незважаючи на глибоку кризу в молочному секторі, у державному бюджеті на наступний рік фонд підтримки сільгоспвиробників збільшили лише на 500 млн грн (тобто до 4,5 млрд грн). Це незрівнянно менше, ніж пропонувало Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, підтримував Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики та очікували представники галузі.

Віцепрезидентка АВМ наголошує: «Фонди, передбачені на держпідтримку, показують, що їх недостатньо. На відшкодування вартості племінних ресурсів в бюджеті на 2020 рік закладено 300 млн грн, а заявок на сьогодні уже на 380 млн. Тобто, всі господарства, які розраховували на підтримку, отримають пропорційно нижчу суму».

Голова ради директорів Спілки молочних підприємств Вадим Чагаровський зауважив, що кризова ситуація, яка є в молочній галузі, має головний фактор — відсутність бачення у державних чиновників важливості молочного сектору для розвитку економіки.

«Для підтримки молочного сектору необхідно інвестувати 90 млрд грн протягом 10 років. В Україні сьогодні реально виробляється 6 млн тонн молока, а не 9,6, як констатує ДССУ. Для того, щоб забезпечити потреби внутрішнього ринку та повернути статус експортно-орієнтованої країни, необхідно виробляти 10 млн тонн молока», — говорить Вадим Чагаровський.

Заступник голови правління Української кооперативної федерації Зиновій Свереда наголосив, що агросектор має стати пріоритетом державної політики України:

«Без якісного села немає якісного міста, екології, продуктів харчування, здоров’я. Коли ми будемо мати правильну реінвестиційну політику держави у власний розвиток, то зможемо вирішити багато побічних і прямих загроз для українського села, яке зникає. Ми звертаємось до керівників держави, сільське господарство — це ваша особиста безпека» — зазначив Зиновій Свереда.

На тому, що агросектор і молочна галузь потребують більшої фінансової і законодавчої підтримки наголосив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Михайло Соколов.

«Аби зрівнятись з Європейським Союзом по сумі дотацій на гектар, нам потрібно було б виділяти близько 400 млрд на рік. А у нас всього передбачено 4 млрд загалом і 1 млрд на тваринництво. Але ситуація плачевна не лише по відношенню до ЄС. В Російській Федерації, і в Білорусі аграрний сектор теж серйозно субсидується. Можливо, в два рази менше, ніж у Європейському Союзі, але все одно в 50 разів більше, ніж у нас», — зазначає Михайло Соколов.

Експерт додав, що є кроки, які не потребують навіть грошей, а звичайної уваги до галузі. Наприклад, протягом останніх 5 років Верховна Рада так і не розглянула закон щодо посилення боротьби з фальсифікацією молочних продуктів. Аналогічно кілька років не вирішується питання зниження ставки податку на додану вартість (ПДВ) на готову продукцію галузі тваринництва. Хоча у ЄС знижена ставка ПДВ діє на всі продукти харчування.

АВМ закликає Кабінет Міністрів прийняти правильне остаточне рішення щодо фінансування сектору тваринництва загалом, і молочного зокрема. Національна Стратегія розвитку молочної галузі дасть можливість наростити обсяги виробництва молока від промислових ферм до 10 млн тонн. А кожна додаткова тонна молока-сировини, вироблена в молочній галузі, це 15 тисяч нових робочих місць у молочному скотарстві та 135 тисяч — у суміжних галузях, 10 млрд. грн відрахувань із зарплат до бюджету, додаткових 160 тисяч корів та нові молочнотоварні ферми.

Підтримка молочного сектору — це не втрати і не витрати в економіку, а надзвичайно рентабельні інвестиції. Тому в усьому світі тваринництво активно підтримується на державному рівні.