Юлія Дворська, к.в.н., доцент, Сумський НАУ;

Максим Томан, генеральний директор ДП «Оллтек-Україна»

Мікотоксини відомі своїм негативним впливом на здоров’я та продуктивність тварин. Він проявляється головним чином у:

1 — зниженні споживання корму або відмові від нього;

2 — зміні вмісту поживних речовин у кормі, зниженні їх абсорбції та порушенні метаболізму;

3 — порушенні роботи ендокринної та екзокринної систем;

4 — пригніченні імунної системи.

Мікотоксини можуть збільшити захворюваність тварин і знизити ефективність виробництва.

Види плісеневих грибків і типи мікотоксинів відрізняються залежно від регіону й виду сировини. Однак усі рослинні матеріали, як-то: рослини на полі, зерно під час зберігання і готовий корм, — є субстратом для росту грибків. Мікотоксини негативно впливають на продуктивність худоби усіх вікових груп, проте найяскравіше це проявляється у молодих тварин і племінного поголів’я.

Головними причинами ураження мікотоксинами і складності вирішення проблеми можуть бути:

• екстремальні погодні умови;
• стрес на полі;
• інгредієнти, які важко замінити;
• труднощі з діагностикою (симптоми варіюються);
• безліч грибків;
• безліч мікотоксинів;
• синергізм токсичної дії.

Щоб з’ясувати, чи проблема справді існує, треба відповісти на низку запитань.

Фураж і корми:

• Ви використовуєте корми з високим умістом сухої речовини?
• Є ознаки псування/контамінації фуражу?
• Є ознаки псування або перегріву сировини?
• Були якісь незвичайні погодні умови до або під час збирання врожаю?
• Є ознаки ураження гризунами?
• Зниження продуктивності може бути пов’язане з якимись змінами раціону?
• Є зміни в споживанні корму?

Здоров’я і продуктивність стада:

• Є коливання в надоях?
• Збільшилася захворюваність?
• Є ознаки ацидозу в корів?
• Змінюється якість гною?
• Є якісь незрозумілі зміни у здоров’ї та продуктивності?
• Знижувалася запліднюваність або збільшувалася кількість абортів?

Якщо ви ствердно відповіли хоча б на одне з запитань, то, можливо, проблема з мікотоксинами на фермі є.

Корови зазнають дії мікотоксинів на різних етапах: під час випасання на пасовищах (грибкове забруднення трав) або споживання силосу, сіна, соломи (у тому числі підстилки) та інших кормів з контамінованої сировини.

До економічних втрат, пов’язаних з мікотоксикозами молочних корів, відносять:

• зниження молочної продуктивності;
• погіршення якості молока (зростає кількість соматичних клітин, бактеріальна забрудненість і т. д.);
• порушення травлення (неперетравлені часточки корму в гною);
• підвищену сприйнятливість до хвороб;
• зменшення тривалості життя.

Раціони жуйних зазвичай включають як концентрати, так і грубий корм, що збільшує ризик потрапляння мікотоксинів в організм порівняно з іншими тваринами, які мають менш різноманітні дієти. І якщо донедавна вважали, що жуйні тварини нечутливі до дії мікотоксинів через здатність метаболізувати токсини в рубці, то нині є незаперечні свідчення того, що з часом це призводить до утворення нових і ще токсичніших метаболітів, а це набагато ускладнює проблему.

Афлатоксини в молоці. Минулого року екстремальна посуха під час вирощування та збирання сільськогосподарських культур на Балканах призвела до небезпечного підвищення концентрації афлатоксину (високотоксичної й канцерогенної речовини групи мікотоксинів) в кукурудзі, яку споживали корови. Як наслідок, молоко також було контаміноване. Незважаючи на суворі заходи контролю якості, 39 видів молочних продуктів було вилучено з полиць супермаркетів Сербії. Крім того, афлатоксин було виявлено в молоці в Хорватії та Словенії.

Що таке афлатоксини і як вони впливають на молочних корів? Афлатоксини виробляють грибки роду Aspergillus, вони є одним з численних видів токсичних речовин, що продукуються плісеневими грибками. Ці грибки можуть рости й розмножуватись на сільськогосподарських культурах на полі або в сировині (зерно, кукурудза тощо) під час зберігання при посушливій погоді, яка сприяє розвитку Aspergillus.

Афлатоксин B₁, як і інші види мікотоксинів, часто зустрічається в кормах і негативно впливає на здоров’я та продуктивність тварин. Незважаючи на те, що симптоми ураження ним часто явно не виражені, однією з ознак може бути зниження молочної продуктивності та імунітету, що, в свою чергу, призводить до підвищеної сприйнятливості до інфекцій і зниження якості молока. Крім того, афлатоксин B₁ пригнічує синтез білка, що призводить до зниження імунної відповіді під час вакцинації, а також до погіршення відтворення: анеструс, рання ембріональна смертність, набряк дійок і вимені, ацидоз тощо.

Після споживання забрудненого корму частина афлатоксину передається в молоко у вигляді афлатоксину M₁. Через свій потенційно канцерогенний вплив на організм афлатоксин M₁ є реальною проблемою для безпечності харчового ланцюга, і тому його вміст у молоці контролюється.

Через значні фінансові втрати, пов’язані з вибракуванням молока і погіршенням здоров’я та зниженням продуктивності корів, контамінація кормів афлатоксинами залишається однією з головних проблем для виробників молока в Європі.

Адсорбенти для зниження вмісту афлатоксину в молоці. Під час досліду, який проводили на молочних коровах, вивчали вплив кількох видів адсорбентів мікотоксинів у дозі 30 г на голову протягом 5–7 днів. Найбільш ефективним виявився органічний адсорбент мікотоксинів широкого спектру дії на основі глюканів клітинної стінки дріжджів і водоростей.

У зв’язку з тим, що сьогодні налічується більше 500 видів мікотоксинів, адсорбент повинен діяти швидко, виводячи їх з організму тварин, не даючи їм усмоктуватись. Адсорбентів на основі глин слід уникати, бо вони можуть зв’язувати корисні речовини (наприклад, кальцій, фосфор, марганець і цинк). Крім того, їхня адсорбційна здатність обмежена.

Було встановлено, що додавання в раціон худоби адсорбента мікотоксинів широкого спектру дії на основі глюканів клітинної стінки дріжджів і водоростей знижувало вміст афлатоксину M₁ в молоці в середньому на 60%. При цьому на 83 фермах з 85 концентрація афлатоксину М₁ знизилася на 97%. Крім того, при додаванні адсорбента в раціони середній рівень афлатоксину М₁ в молоці був у 3 рази нижчий порівняно з контролем.

Оскільки фураж і зерно можуть бути забруднені кількома видами мікотоксинів одночасно, необхідно використовувати комплексну програму боротьби з ними, яка починається з оцінки ризику під час контролю якості вхідної сировини.

Програма менеджменту мікотоксинів

Запровадження програми менеджменту мікотоксинів — МIKO, яка базується на принципах НАССР (аналіз небезпечних факторів і контрольні критичні точки), стало значною допомогою для сільгоспвиробників і комбікормових заводів. Завдяки постійному аудитові, який оцінює систему виробництва ферми, й точному моніторингові та ідентифікації для визначення критичних доз для жуйних тварин програма MIKO пропонує заходи для зменшення ризику мікотоксикозів тварин.

Контактна особа:

Валерія Миргородська

Маркетинг координатор

E-mail: vmyrhorodska@Alltech.com

Тел.: (067) 242 62 38