Підготовлено на основі презентації представника ДП «ДеЛаваль Україна» Едуарда Зігерта під час відкриття молочного комплексу в ПСП «Україна» (ГК «Ерідон») у с. Почуйки Попільнянського р-ну Житомирської обл.

7 липня 2015 року о 7-й годині ранку вперше на Житомирщині вимені корови торкнулась рука робота, а не доярки. Це відбулось на побудованій з нуля молочній фермі в ПСП «Україна». Її оснащено 8 станціями добровільного доїння (VoluntaryMilkingStation, VMS), які обслуговуватимуть 500 корів.

Цьому передувала подія, яку, без сумніву, можна назвати початком ери роботизації в історії українського молочарства: пуск першого виробничого майданчика з автоматизованим доїнням у грудні 2012-го у ТДВ «Терезине» (Київська обл.). Нині на рахунку України 20 станцій VMS: вісім на Київщині, вісім на Житомирщині і чотири в Донецькій області. 

Автоматизоване доїння з року в рік набирає обертів. Сьогодні на молочних фермах світу працює майже 33 тис. роботів. За інформацією компанії DeLaval, лише її станцій нараховується більше 13 тис., а темпи продажу становить у середньому 4 роботи-дояри на день, або 115–120 одиниць на місяць. За минулий рік продано 1447 станцій добровільного доїння, й очікується, що до кінця 2015-го компанія реалізує 1650 роботизованих систем по всьому світу. Зокрема, Європа замовила 1322 роботи-дояри (найбільше — Франція і Німеччина: по 280 одиниць), Північна Америка — 233, Азія — 61 і Південна Америка — 34.

За прогнозами аналітиків, у найближчі 5 років буде продано роботів усіх виробників більше, ніж за попередні 30 років, з того моменту, як ця технологія вийшла на ринок.

Чому автоматизоване доїння набуває дедалі більшої популярності в світі?

Баланс технології та фізіології

Основні переваги цієї технології лежать у площині максимального сприяння природній поведінці та фізіології тварини. Якщо при машинному доїнні людина визначає режим корови, коли і куди її переміщувати, то в цій ситуації тварина живе за своїм фізіологічним графіком. Вона їсть, п’є, відпочиває і йде на доїння тоді, коли в неї виникає на те потреба.

При роботизованій системі корови мають можливість максимально задовольняти свої потреби 24 години на добу, а значить, і повніше реалізувати потенціал. Разом з тим завдяки годівлі концентратами система спонукає корів рухатись і таким чином забезпечує певну технологічну циркуляцію в секції. Щоб потрапити до годівниці й отримати свою порцію смаколиків, корова обов’язково має пройти через «розумні» сортувальні ворота, які визначають, куди спрямувати корову: на доїння, до кормостанції чи у секцію відпочинку, або й у санітарну зону.

Таким чином, технологія працює в унісон із фізіологією тварин, і тому на фермах з роботизованим доїнням ви не помітите скупчення чи конфронтації тварин і якогось соціального тертя. Звісно, як і в будь-яких умовах, у групі існує ієрархія, але тварини почуваються набагато спокійніше і не зазнають стресу.

Людський фактор

Основною причиною створення автоматизованого доїння була потреба підвищити ефективність праці у зв’язку зі збільшенням трудових затрат у багатьох країнах-виробниках молока. Доїння дуже затратне: 25–35% потреби у робочій силі. Відповідно воно неабияк впливає на сукупні витрати молочної ферми.

Однак, замінивши ручну працю, роботи вплинули на всю роботу ферми. Оператору більше не потрібно бути присутнім під час доїння, його головним завданням стає менеджмент і контроль. Автомат працює 24 години на добу в будні і свята. Він завжди точно виконує всі запрограмовані операції, що має велике значення для корів, бо вони люблять постійність. На відміну від людини робот не має емоцій і працює, керуючись виключно молоковіддачею. Як тільки вона припиняється, доїння також закінчується.

На роботизованому виробництві задіяно менше працівників: одна людина на 4 роботи або 240–260 корів.

Індивідуальний підхід

Робот-дояр працює з кожною дійкою окремо. Він має 5 стаканів: чотири призначені для доїння і один для миття та підготовки дійки (фото1). Спочатку дійка миється, сушиться і здоюються перші цівки. Лише після того робот підключає доїльні стакани. Він зуміє їх приєднати, навіть якщо дійки розміщуються під кутом 45 градусів (фото 2). Як тільки молоковіддача в дійці припиняється, знімається стакан. При такому підході передоювання чи недодоювання не буває, водночас у жодній чверті вимені молока не залишається. Після доїння спеціальна форсунка обробить вим’я дезінфікуючим розчином (фото 4). Завдяки ідеальній роботі з вименем корови зникає проблема виникнення маститу через порушення процедур доїння, як це часто трапляється на традиційних системах.

Фото 1. Очистку, попереднє здоювання, стимуляцію і висушування дійок можна налаштувати під кожну корову.

Фото 2. Під’єднання дійок під кутом до 45º.

Важливою опцією і серйозною перевагою є індивідуальний облік надою та якості молока по кожній чверті вимені (фото 3). Коли тільки корова заходить на доїння, система аналізує результати останніх 7 доїнь і визначає середнє очікуване значення. Якщо під час поточного доїння відхилення перевищить 15%, спрацює сигнал тривоги, який попередить оператора, на яку корову потрібно звернути увагу.

Фото 3. Облік молока по кожній чверті вимені.

Фото 4. Ефективна обробка дійок після доїння.

Автоматичне розділення молока — ще одна важлива опція. В режимі он-лайн система оцінює якість молока, і якщо є відхилення від норми, то спрямує потік в окремий резервуар, щоб неякісна сировина не потрапила в збірний танк. Завдяки цій функції забезпечується висока сортність молока.

Статистика свідчить, що при автоматизованому доїнні бактеріальне забруднення не перевищує 50 тис./мл. Соматика теж відповідає найвищим стандартам якості завдяки дбайливому доїнню, постійному он-лайн-контролю та вчасному відділенню проблемного молока.

Крім описаних основних функцій, система може включати інші додаткові опції — наприклад, контролювати активність корів, їх гормональний статус. Усе це допомагає ефективніше управляти стадом.

Дослідження свідчать, що на роботизованих фермах тривалість продуктивного життя тварин більша. Якщо на комплексах із доїльними залами корів використовують у середньому 2,5 лактації, то в разі застосування автоматизованого доїння можна розраховувати на 3,8–4 лактації з продуктивністю не менше 7 тис. кг молока на корову за рік. Це результат безстресового утримання, ідеального доїння і правильної годівлі.

Економіка

Автоматизоване доїння має чимало переваг порівняно з традиційним і один значний стримувальний фактор — стартові інвестиції в обладнання, що сьогодні для українських виробників і є найбільшою проблемою.

Увесь пакет обладнання на 500 корів (доїння, охолодження молока, годівля, програмне забезпечення) без будівництва становить близько 1,2 млн. євро. На перший погляд, значна сума. Проте якщо порівняти з таким само традиційним комплексом, то різниця не така вже й велика, адже роботи розміщуються в корівнику і не потрібно будувати окремий доїльний блок, переходи. До того ж, із часом собівартість виробництва молока буде нижча, ніж при будь-якій іншій системі, а якість сировини буде стабільно висока, відповідно і найкраща ціна. Але й ціна помилки — будь то планування корівника, умови утримання, годівля, управлінські прорахунки — висока. Тому до справи потрібно підходити дуже виважено. 

За додаткової інформацією та/або інтерв’ю, будь ласка, звертайтесь:

Євгенія Калашнікова

Менеджер з підтримки продажів

Evgeniya.Kalashnikova@delaval.com

04655, Київ, вул. Межигірська, 82

тел.: +380503889001