Експорт

У 2023/2024 МР станом на 15 квітня Україна експортувала 37 млн. 962 тис. т зернових та зернобобових культур, що на 1 млн. 745 тис. т або в 1,04 разу менше, ніж торік.

При цьому експорт пшениці дещо зріс і становить 14 млн. 817 тис. т, що на 1 млн. 166 тис. т або у 1,08 разу більше порівняно з минулим роком. Експорт кукурудзи зменшився до 20 млн. 723 тис. т (мінус 2 млн. 665 тис. т). Також українські аграрії експортували 2 млн. 125 тис. т ячменю та 1 тис. т жита.

З початку сезону 2023/24 українські компанії експортували 2,45 млн. т сої, що перевищує показник відповідного періоду попереднього маркетингового року (2,35 млн т).

Цікаво й те, що Україна продовжує активно експортувати ріпак. Від початку 2023/24 МР (станом на 15 квітня) закордонним споживачам його відвантажено 3,5 млн. т. Водночас офіційна статистика відзначає обсяги переробки ріпаку в середині країни на рівні 1 млн. т. Тобто, зважаючи на те, що виробництво олійної в поточному маркетинговому році фіксувалось у 4,1 млн. т, а перехідні залишки були незначні, олійної у нас вже просто не залишилося, принаймні за офіційними даними.

Попри те, що насіння соняшника зазвичай перероблялось усередині країни, у 2023/24 МР воно активно експортується протягом всього сезону. Так, у березні спостерігалося збільшення експортних відвантажень українського насіння соняшника до 52,4 тис. т, що вдвічі перевищило лютневий показник та стало другим за величиною місячним обсягом від початку поточного сезону. Лише за перші 15 днів квітня відвантажено 36,6 тис. т, що може означати встановлення нового місячного рекорду. Як видно із статистики, експорт даної олійної хоч і залишається помірним, проте поступово збільшується, сприяючи підвищенню конкуренції з боку експортоорієнтованих компаній, особливо в південних областях.

У цілому обсяги експорту цієї олійної в поточному сезоні залишаються значно нижчими порівняно з минулорічними. Всього з вересня по 15 квітня 2023/24 МР було експортовано 286,3 тис. т, що на 84% поступається показнику в аналогічний період минулого сезону.

Морський коридор

Уже сьогодні можна констатувати, що український морський коридор працює ефективніше зернової угоди. З серпня 2023 року по квітень 2024-го ним експортовано понад 36 млн. т вантажів. Це значно більше порівняно з показниками експорту в рамках зернової ініціативи за рік її існування.

З серпня минулого року коридором скористалися 1286 кораблів. На них до країн Африки, Азії та Європи експортовано 25 млн. т аграрної продукції.

Нагадаємо, роботу українського зернового коридору в Чорному морі забезпечують Об'єднані сили оборони.

Так, ринок зараз пішов на велику воду. Слід зазначити, що у перші півтора року повномасштабної війни важливу місію виконував Дунай. Він був найзначимішою ланкою ланцюга експорту. За цей час багато зроблено для його розбудови, вкладено великі інвестиції в інфраструктуру регіону, тому вона продовжує бути активно задіяна, хоч наразі обсяги зменшилися в рази, що пов’язано з вартістю транспортування.

Водночас дунайські порти залишаються «планом Б». Наразі український уряд заявляє про розгляд можливості відкриття контейнерних перевезень Дунаєм. Такий підхід має збільшити експортні можливості портів та створити альтернативу сухопутним шляхам.

Кордони на Захід

До повномасштабної війни країни Східної Європи не входили до числа основних імпортерів українського зерна, але наразі Україна стала частково залежною від альтернативних маршрутів ЄС для експорту зерна через ускладнення морської логістики. Якщо з початку війни ми спільно боролися за порятунок українського зерна, то з травня 2023 року Єврокомісія дозволила Польщі, Болгарії, Угорщині, Румунії та Словаччині ввести заборону на внутрішній продаж української пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику, дозволивши при цьому транзит таких вантажів для експорту в інші країни.

Таким чином п’ять країн регіону намагалися захистити власні сільськогосподарські сектори на тлі потоку продуктів з України, звинувачуючи імпорт у падінні цін на місцевих ринках. На цьому зернові баталії між нашими країнами не закінчились. Від початку 2024 року фермери Європи активно протестують проти українського продовольства. Уряди цих країн не можуть стояти осторонь вимог своїх громадян, тож вимушені ущемляти українські інтереси. Так, протягом березня-квітня 2024 року Європейський Союз наблизився до розширення безмитної торгівлі з Україною, водночас посиливши правила імпорту продовольчої продукції, щоб заспокоїти протестувальників.

Таке посилення охоплюватиме ширший спектр продуктів, включаючи м’ясо птиці, яйця, цукор, овес, кукурудзу та мед із повторним запровадженням мит, якщо імпорт цих продуктів перевищить середні обсяги імпорту, зафіксовані в другій половині 2021-го та протягом всього 2022 та 2023 років. Європейська комісія також може запровадити заходи, які вважатиме за необхідні в разі значних збоїв в одній чи кількох її державах-членах через український імпорт. Виконавча влада ЄС посилить моніторинг імпорту зерна, особливо пшениці.

Експерти зазначають, що через турбулентність всередині ЄС наразі складно спрогнозувати подальші дії Європи. Станом на квітень 2024 року державам вдалося дійти згоди по трьох пунктах:

• необхідність заборони імпорту до ЄС товарів із рф та білорусі;
• необхідність заборони транзиту білоруських та російських товарів через ЄС;
• застосування інтервенційних закупівель Єврокомісією надлишків продукції на ринку для стабілізації ринкових цін.

Залізниця

У першому кварталі 2024 року обсяги експортних перевезень зернових вантажів залізницею становили 9,9 млн. т, що на 18,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Більше того, це рекордний обсяг для першого кварталу року за останні 4 роки. При цьому, перевезення зернових вантажів у напрямку морських портів України сягнули 85% від загального обсягу їхнього експорту. Активності залізничних перевезень у першому кварталі 2024-го сприяв нереалізований експортний потенціал першої половини 2023/24 МР, що вилилось у збільшення відвантаження зерна через глибоководні порти України.

Що стосується експортних перевезень агропродукції в напрямку західних прикордонних переходів, то в першому кварталі її було перевезено 2,07 млн. т, що на третину менше порівняно з аналогічним періодом 2023 року. Схоже, що загальна тенденція до зменшення передачі вагонів на сухопутних коридорах залишається і обсяги продовжать знижуватись.

Урожай 2024

Цьогоріч посівну українські аграрії знову проводять в складних умовах воєнного стану, стикаючись з нечуваними раніше викликами та економічними складнощами.

За попередніми оцінками Мінагрополітики, цього року валове виробництво зернових та олійних культур становитиме близько 74 млн. т, з них близько 52,4 млн. т зернових та 21,7 млн. т олійних. Це означатиме падіння виробництва приблизно на 10% порівняно з урожаєм 2023 року, який становив 82 млн. т.

У розрізі основних культур прогноз виглядає наступним чином:

• пшениця — 19,2 млн. т (торік було зібрано 22,2 млн. т);
• ячмінь — 4,9 млн. т (торік 5,7 млн. т);
• кукурудза — 26,7 млн. т (минулоріч 30,5 млн. т);
• соя — 5,2 млн. т (минулоріч 4,7 млн. т);
• соняшник — 12,4 млн. т (у 2023-му — 12,9 млн. т);
• ріпак — 4,1 млн. т (проти 4,7 млн. т минулого року).

Ціни на зерно

Ціни на зернові активно зростають. Цьому сприяє в першу чергу підвищувальна цінова динаміка на експортному ринку та зростаюча конкуренція між переробними та експортоорієнтованими компаніями. У середині квітня в портах України можна було отримати 160−165 дол. за тонну фуражної пшениці. На такому ж рівні торгувалась кукурудза.

Внутрішній ринок традиційно рухався за експортним. Зростання гривневої ціни також спровоковане валютним ринком та скороченням пропозиції (графік 1).

Графік 1.

Ціни на зернові, СРТ, грн./т

Від початку березня 2024 року в українських портах домінує зростання цін на соняшниковий та соєвий шріт (графіки 2 і 3). За півтора місяця ціни зросли на 15−35 дол./т завдяки активному попиту та інтенсивних відвантажень продукту закордон.

Графік 2.

Ціни на олійні, СРТ, грн./т

Графік 3.

Ціни на шріт, EXW, грн./т

Станом на 15 квітня 2024 року ціни попиту на соняшниковий шріт фіксувались переважно в межах 190−200 дол./т на умовах СРТ-порт, а соєвий коштував 420−430 дол./т на тих же умовах. На внутрішньому ринку, відповідно, також панувала зростаюча тенденція. Істотну підтримку цін також надавала активізація попиту серед покупців усередині країни та девальвація гривні. Проте, з огляду на світові тенденції ціни на олійні та продукти їх переробки з травня можуть почати знижуватися.

У 2024 році плануємо випуск шести номерів журналу «Молоко і ферма» — традиційно наприкінці кожного парного місяця. Читачі мають нагоду оформити передплату як друкованої, так і електронної версії журналу. Частково публікуватимемо матеріали у відповідній рубриці на сайті www.milkua.info. Більше інформації щодо передплати: 067 445 19 59 (Viber).