логістика,
зернові
Цьогоріч Україна може продати до 50 млн тонн зернових, але потрібно розвивати логістичні коридори, — Денис Марчук
Ми маємо підняти пропускну здатність вивезення зерна морськими та річковими портами, а також «шляхами солідарності» хоча б до 4 млн тонн на місяць. Наразі цей показник удвічі менший. Про це заявив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук під час брифінгу «Жнива 2023 та експорт української продукції», який відбувся в «Украінформі».
За його словами, попри війну, цьогоріч аграріям вдалось збільшити врожай з 50 млн тонн у 2022 році до 70 млн тонн зернових та олійних культур. Проте без розвитку експортних маршрутів восени від 20 до 30% українських фермерів засіють менше площ, або взагалі припинять роботу.
«Завдяки професійності українських аграріїв, які вдало використали погодні умови, прогноз врожаю цього року збільшено до 70 млн тонн зернових. І це при скороченні посівних площ на 28% через окупацію, бойові дії та замінування територій. Станом на сьогодні вже намолочено 29 млн тонн зернових. Західні регіони ще продовжують активно збирати, там через дощі трохи сповільнились темпи жнив. Тим не менш, збиральна кампанія ранніх зернових майже закінчилась і на півдні вже розпочато збирання ярих. Також південь і центр країни вже розпочали збирання соняшнику з врожайністю 1,8−1,9 тонн з гектара. Це є непоганим результатом. По олійних культурах ми можемо вийти на кращі результати, ніж минулоріч», — зазначив Денис Марчук.
При збільшенні експортних можливостей України ці показники забезпечать як продовольчу безпеку всередині країни, так і на зовнішніх ринках. Також гарний врожай та можливість продати зерно додадуть позитивних сигналів аграріям для проведення посівної озимих культур. Про наміри щодо збільшення площ підтверджують і результати опитування, яке провело Мінагрополітики серед фермерів.
«Поки фермери налаштовані позитивно, але якщо морські та річкові коридори, а також «шляхи солідарності» не запрацюють необхідними темпами, ми можемо побачити, як від 20 до 30% фермерів скоротять посівні площі або взагалі не працюватимуть через брак коштів та переповненні склади. Проте ми бачимо як наші сили ЗСУ забезпечили вихід вже другого корабля з Одеського порту поза дії «зернової угоди», — наголосив він.
Щодо роботи портів на Дунаї, вони обмежуються постійними обстрілами. Після припинення «зернової угоди» було понад 8 обстрілів інфраструктурних об'єктів в портах Одеси та на Дунаї. Це призвело до втрат понад 270 тис. тонн зерна. До обстрілів експорт зернових з Дунаю складав 2 млн тонн зерна на місяць, з потенціалом збільшення до 3 млн тонн. Наразі менше кораблів хочуть заходити у ці порти, а ті що заходять збільшують вартість своїх послуг. Торгувати в таких умовах стає нерентабельно.
«Тому для нас залишається актуальним питання налагодження сухопутних коридорів. За серпень нам вдалось збільшити експорт залізницею до 300−400 тис. тонн, а автошляхами до 200 тис. тонн зерна на місяць. При тому, що потенціал вивезення зерна в західному напрямку залізницею складає 1 млн тонн зерна на місяць, а автошляхами до 700 млн тонн. Забезпечити ці обсяги заважає заборона імпорту з боку 5 країн ЄС. Ці питання суто політичні й сподіваємось на їх скоріше вирішення», — зазначив Заступник голови ВАР Денис Марчук.
У цьому контексті ВАР активно підтримує та лобіює питання виділення Євросоюзом компенсації на перевезення зерна розміром 1 млрд євро. Це може збільшити експорт в цьому напрямку до 20 млн тонн, додав Денис Марчук.