Анна Ганнер, спеціаліст із годівлі ВРХ, «БІОМІН», Австрія;

Віталій Лохов, генеральний директор, ТОВ «БІОМІН Україна»

Фахівцям молочної галузі добре відомо про позитивний вплив на тварин дріжджів. Цей продукт фермери використовують уже більше століття. Вважається, що дріжджі здатні поліпшити мікробну активність в рубці, підвищити споживання кормів і продуктивність корів. Проте спосіб їх дії у плані підвищення продуктивності тварин, як у лабораторних дослідженнях, так і в живому організмі, все ще не до кінця вивчено. Результатом співпраці відділу досліджень і розвитку компанії БІОМІН зі світовими дослідними інститутами стали автолізовані дріжджі Левабон^®Румен Е, які поліпшують здоров’я й метаболізм жуйних тварин. Таким чином, Центр компетенції з дріжджів сьогодні готовий запропонувати інноваційний, натуральний дріжджовий продукт, який підвищує споживання корму, що, в свою чергу, допомагає підтримати і/або поліпшити продуктивність великої рогатої худоби.

Що означає автолізовані?

Термін автоліз, або самоперетравлення, передбачає руйнування клітини внаслідок впливу її власних ферментів. Стандартизоване автолітичне розщеплення вмісту дріжджової клітини дає змогу отримати функціональні компоненти — такі як рибонуклеїнова кислота (РНК), нуклеотиди, вуглеводи клітинної стінки (маннани, глюкани), пептиди й амінокислоти в попередньо перетравленій формі. Ці біоактивні компоненти слугують джерелом поживних елементів для корисних анаеробних мікроорганізмів рубця — целюлолітичних, амілолітичних й лактат-утилізуючих бактерій. Завдяки збільшенню популяцій корисних мікроорганізмів відбувається поліпшення середовища в рубці й підвищується засвоєння раціону, особливо сирої клітковини. В результаті зростає споживання корму, збільшується доступність енергії та поживних речовин, а отже, поліпшується здоров’я тварин і їх продуктивність.

Живі дріжджі порівняно з автолізованими

На ринку доступні дріжджові продукти різних категорій для великої рогатої худоби:

• гідролізовані дріжджі (вміст клітини розщеплюється ферментами) або автолізовані;
• живі дріжджі;
• дріжджові культури: деактивовані дріжджі й ферментаційний бульйон, змішані зі злаковими;
• інактивовані сухі дріжджі: добре засвоюване джерело протеїну та вітаміну В.

Як пояснювалося вище, спосіб дії автолізованих і гідролізованих дріжджів, а також дріжджових культур полягає в одному: вони мають пребіотичний ефект. Біоактивні інгредієнти (наприклад, вуглеводи клітинної стінки, пептиди, метаболіти), що містяться в таких продуктах, — легкодоступні поживні елементи для корисної мікрофлори рубця. На відміну від цього, спосіб дії живих дріжджів пояснюється споживанням кисню і присутністю біоактивних речовин: живі дріжджі використовують кисень середовища рубця, тим самим створюючи кращі умови для зростання виключно анаеробних бактерій (наприклад, целюлолітичних).

Переваги автолізованих дріжджів порівняно з живими

Сталість продукту. Левабон^®Румен Е — продукт, який не змінюється при транспортуванні, грануляції, змішуванні з мінералами або зберіганні при високих температурах. Крім того, він не гине при надходженні в рубець. Живі дріжджі, навпаки, дуже чутливі до цих чинників.

Дозування. Продукти, що містять живі дріжджі, вводяться в раціон у значно меншій кількості (0,5‒4 г/гол./день) порівняно з пребіотичними дріжджами (10‒60 г/гол./день). Мала норма введення живих дріжджів є причиною низької гомогенності розподілу в раціоні.

Дія Левабон^®Румен Е:

• стабілізує середовище в рубці;
• покращує параметри рубцевої ферментації;
• підвищує споживання корму;
• поліпшує засвоюваність органічної речовини та ефективність використання кормів.

Дослідження: вплив Левабон^®Румен Е на продуктивність і стан здоров’я дійних корів

Мета дослідження полягає в оцінці впливу введення добавки Левабон^®Румен E в корм на статус здоров’я і молочну продуктивність корів.

Схема і місце проведення. Дослідження проводилося в Угорщині у 2014 році на 100 коровах голштино-фризької породи на початку або в середині лактації. Воно тривало 120 днів, після чого результати з продуктивності порівнювали з даними за відповідні місяці попереднього року, коли добавка не використовувалась (червень‒вересень 2014 і червень‒вересень 2013). Левабон^®Румен Е вводився в корм у дозі 15 г/гол./день.

Раціон корів складався з силосу, преміксів та концентратів. Тварини споживали корм досхочу, а медичні обробки проводилися в міру необхідності.

Досліджували такі параметри: надої, склад молока (жир і білок) та вміст сечовини в молоці. Крім того, проводився розрахунок показника виробництва молока з базовим умістом жиру, що дало можливість ретельніше порівняти групи. Формула розрахунку виробництва молока: (0,337 + 0,116 x % жиру + 0,06 x % білка) x кг молока.

Результати та обговорення

Результати дослідження продемонстровано в таблиці 1 та графіках 1‒3.

При введенні в корм добавки Левабон^®Румен Е спостерігалося збільшення надоїв. Показники молочного білка і жиру залишалися на однаковому рівні з контрольною групою перші два місяці застосування Левабон^®Румен Е, проте на третій і четвертий місяці ці показники в експериментальній групі зросли.

У 2013 та 2014 роках використовувався однаковий раціон. Літо 2014-го було значно спекотніше, ніж 2013 року. При цьому температура повітря впродовж кількох тижнів трималась на позначці 35 °C. Таким чином, позитивний вплив Левабон^®Румен Е на продуктивність тварин був вагомим.

Таблиця 1.

Продуктивність і склад молока в перерахунку на середню тривалість лактації