Нещодавно на сайті Держпродспоживслужби було розміщено проект інструкції щодо профілактики та боротьби проти ЗВД. Відповідно до неї, до хворих та інфікованих тварин застосовують метод стемпінг-аут. Він полягає в забої усіх хворих і підозрілих у зараженні тварин, утилізації та знищенні їх трупів, очищенні та деконтамінації господарств.

Як зазначає ветеринарний лікар Асоціації виробників молока Ігор Присяжнюк: «Повноцінний стемпінг-аут застосовують у ЄС. Але там компенсують вартість знищеного поголів'я, а Україна навряд чи буде це робити. У нас ще за свиней не розрахувалися, яких знищували 2 роки тому під час спалахів АЧС. Тому при використанні класичного стемпінг- ауту Україна ризикує взагалі залишитися без ВРХ та молока».

Враховуючи це Асоціація виробників молока пропонує застосувати менш радикальну модель боротьби із нодулярним дерматитом ВРХ. Ця модель була успішно застосована в Ізраїлі під час спалахів хвороби 2013-го року. Суть — не потрібно масово знищувати стада ВРХ, натомість використовувати модифікований стемпінг-аут, при якому знищують лише клінічно хворих тварин. Решту ВРХ в епізоотичному осередку вакцинують. Метод модифікованого стемпінг-ауту дасть змогу зберегти поголів'я ВРХ України.

Під час зустрічі ветеринари АВМ наполягали на тому, аби Держпродспоживслужба визначилася із основною маркою вакцини для України, врахувавши досвід європейських країн.

Загалом учасники переговорів разом дійшли до наступних висновків щодо профілактики та боротьби проти нодулярного дерматиту ВРХ:

1. Необхідно створити буферні зони на кордонах України із державами у яких реєстрували спалахи ЗВД. Вони мають складати не менше 100 км. У буферних зонах необхідно здійснити поголівну вакцинацію проти цього захворювання. Такі ж дії потрібно провести і на межі із непідконтрольними територіями на сході України та тимчасово окупованим півостровом Крим. Це дасть змогу нам зупинити хворобу ще на кордоні.
2. Не вказувати межі епізоотичних осередків: осередком може бути як господарство, так і цілий населений пункт, у залежності від того, де відбувся спалах нодулярного дерматиту ВРХ.
3. Знищувати лише клінічно хворих тварин, решту — вакцинувати та обробляти репелентами.
4. Необхідність скорочення карантину в епізоотичному осередку із 35 до 28 днів, як це роблять в Балканських країнах.

Це основні важливі пункти на які слід звернути увагу власникам ВРХ.

Прес-служба АВМ