За підтримки |  


Аграрній галузі нині не вистачає стабільності й чітких правил гри

 

Андрій Дикун, голова Всеукраїнської аграрної ради (ВАР)


 

На захисті інтересів малих та середніх аграріїв стоїть профільна асоціація — громадська спілка «Всеукраїнська Аграрна Рада». Протягом останніх років представників ВАР бачили в епіцентрі важливих подій аграрного сектору. Вони активно долучалися до питання відкриття ринку землі, боролися за скасування соєвих правок, виступали проти введення квот на імпорт мінеральних добрив та обстоювали інтереси аграріїв півдня, які зазнали величезних збитків через цьогорічну засуху.

Про основні проблеми агросектору України, шляхи їх розв’язання, напрями, над якими потрібно працювати голова ВАР Андрій Дикун поспілкувався з Урядовим Кур'єром.

— Як можна охарактеризувати теперішні тенденції в АПК: розвиток, занепад чи трохи того, а трохи того?

— Я б назвав це розвитком усупереч. Україна нині перебуває у непростій ситуації: політична турбулентність, коронакриза, весь світ штормить. Нашій аграрній галузі не вистачає певної стабільності і єдиних правил гри.

До прикладу, цьогорічна аномальна засуха на півдні країни. Найгірша ситуація була в українській частині Бессарабії, де загинула третина врожаю. Ще з березня ми почали бити на сполох. Держава пообіцяла допомогти постраждалим підприємствам. Але в результаті аграрії залишилися сам на сам з бідою. Звісно, ВАР не залишила своїх учасників: ми зібрали кошти, закупили посівний матеріал, деякі аграрії ділилися урожаєм і все це передали постраждалим підприємствам ВАР.

Треба готуватися до відкриття ринку землі. Але як бути аграріям постраждалих регіонів, де неврожай уже два роки і вони на межі банкрутства? За таких умов про який ринок землі можна говорити? Він у цих регіонах однозначно не на часі. Наголошую, потрібно встановити чіткі правила гри.

Однак приємно, що аграрії стають свідомішими. Це також можна назвати розвитком. Усі розуміють, що сила в об’єднанні, і лише разом можна обстояти інтереси.

Щомісяця до нашої асоціації приєднується дедалі більше аграріїв. І завдяки згуртованості ВАР вдалося багато чого досягти. Так, це ухвалення цивілізованого закону про відкриття ринку землі з урахуванням пропозицій ВАР: знижено концентрацію землі в одних руках з 210 тисяч га до 10 тисяч; встановлено перехідний період, протягом якого землю матимуть право купувати лише фізичні особи — громадяни України з обмеженням 100 га і лише потім — юридичні особи; надавати чи ні право купувати землю іноземцям, визначатиме всеукраїнський референдум.

Ухвалено розроблений ВАР Закон «Про сільськогосподарську кооперацію». Ми вистояли у питанні квот на імпорт мінеральних добрив. Якби їх ввели, то аграрії мали б найдорожчі добрива у світі. Тривалий час ми боролися за скасування соєво-ріпакових правок. І нам це вдалося — тепер прийнятні ціни на сою та ріпак.

Попри все влада починає чути аграріїв. І це позитив.

— Яких заходів слід вжити владі для подолання кризових явищ в аграрному секторі з огляду на загальний спад економіки та дефіцит грошей у бюджеті?

— По-перше, потрібно ухвалити законопроєкт №3131-д, який вирівнює податкове навантаження на 1 га і покликаний вивести агросектор з тіні. Адже з понад 33 мільйонів га сільськогосподарських земель України (це без урахування окупованого Криму та територій Донецької та Луганської областей) — понад 13,2 млн га обробляють по-чорному. Тобто виходить, що одні аграрії платять податки, інші — ні. Це неправильно. Усі мають бути в рівних умовах.

Цей рік показав, що ми не захищені від економічних наслідків природних катаклізмів. Тому вкрай важливе агрострахування. ВАР активно працює над його просуванням. Але не лише посівів, а й доходу аграрія.

Таку практику широко застосовують у США: аграрій страхує саме свій дохід, який планує отримати. У разі природних катаклізмів чи зміни кон’юнктури ринку він його все одно отримує. Упровадження такого виду страхування буде перевагою для стабільного розвитку агросектору. Відповідні поправки до Закону «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» ініціювала ВАР. Сподіваюся, депутати їх підтримають.

Негайного відновлення потребує система зрошення. Із 2,1 мільйона га зрошуваних земель, які в Україні були на початок незалежності, нині поливають близько 500 тисяч га. Перше, що необхідно зробити, — ухвалити закон про об’єднання водокористувачів (ОВК), які зможуть брати на свій баланс елементи зрошувальної системи та розвивати їх, інвестуючи кошти. І звісно, має працювати Стратегія зрошення та дренажу на період до 2030 р.

Ще один захід з подолання кризових явищ в аграрному секторі — це зниження ставки ПДВ. І не лише на зернові, бобові, а й на готову продукцію — молочні, м’ясні вироби, цукор. Це стимулюватиме зниження цін на ці продукти на полицях магазинів, збільшить купівельну спроможність громадян, що сприятиме збільшенню виробництва. Ми вже розробили і подали правки щодо зниження ставки ПДВ з 20% до 14% на готову продукцію.

Важливо врегулювати деякі питання у Податковому кодексі України, що стосуються сільськогосподарських кооперативів.

— Чому, попри неодноразові обіцянки, аграріям не повертають профільне міністерство? Чи легко професійній спільноті працювати із владними структурами без нього?

— Згадую роботу Мінагро за останні роки і можу сказати, що все залежить від керівництва. Були міністри, що краще б того міністерства не було зовсім. Але міністерство аграрної політики потрібне. Не тому, що ми не можемо без нього. Ми як аграрна асоціація співпрацюємо з Кабінетом Міністрів України, профільними міністерствами та організаціями, Верховною Радою для спільного проведення ефективних реформ у аграрному секторі та забезпечення розвитку сільських територій.

Але наша країна експортно орієнтована. І саме профільне міністерство повинно працювати над відкриттям нових ринків. Ми маємо бути на вістрі експорту. А в деяких країнах, зокрема на Сході, має значення статус того, з ким ведуть перемовини. Щоб ми могли нарощувати експорт своєї продукції, однозначно потрібне міністерство. Це по-перше.

По-друге, міністр — це член Кабінету Міністрів і голос аграрія в парламенті. Це дуже важливо. І треба не забувати, що аграрний сектор — це локомотив економіки України. Навіть у тих країнах, де аграрний сектор має 1% ВВП, є міністерство аграрної політики. А в нас, де аграрний сектор становить понад 15% ВВП, міністерства немає. Це нелогічно.

— Кілька років тому часто доводилося чути нарікання, що у державі немає потужного аграрного лобі і голос аграрної громадськості не лунає на повну. Що відтоді змінилося?

— Я зробив такий висновок ще у 2014 році, коли був заступником міністра аграрної політики. У той час розглядали ідею скасування спецрежиму ПДВ, яка була зовсім не на часі й це могло призвести до знищення багатьох агропідприємств.

Мені тоді сказали: зупинити це можливо лише, якщо аграрії вийдуть на акцію протесту. Я звернувся до аграрних асоціацій, але крім моїх друзів-аграріїв, на мітинг ніхто не приїхав. На жаль, це тоді було не на часі. Але саме тоді я зрозумів, що асоціацій виробників молока і «Свинарі України», які вже існували, недостатньо. (Андрій Дикун — засновник обох асоціацій: АВМ — 2009 року, АСУ — 2011-го. — «УК»). Треба дивитися значно ширше і виходити за межі тваринництва.

Тому ми ухвалили рішення про створення Всеукраїнської Аграрної Ради на базі активних учасників АВМ. Спочатку до неї увійшли 16 підприємств, а нині ВАР — потужна асоціація, яка об’єднує понад 800 агропідприємств. Це абсолютно різні люди, з різних куточків України, але ми об’єднані сільським господарством, любов’ю до землі.

Ми розпочали кооперативний рух. При ВАР організували Перший український сільськогосподарський кооператив (ПУСК), який працює для учасників нашої асоціації. Працюємо над розвитком агроосвіти. Мені важко спостерігати, коли наші найкращі фахівці виїжджають працювати за кордон і піднімають тамтешнє сільське господарство. Тому ми започатковуємо освітні проєкти.

Уже три роки в Умані працює Український аграрний ліцей. Це чи не єдиний в Україні пілотний проєкт, де впроваджено фінську модель освіти. Цього року був перший випуск у нашому філіалі — звичайній школі села Тишківка Кіровоградської області. Середній бал випускників, а їх було 12, — 143. І це вселяє надію, що у наших сільських школах ми зможемо дати якісну освіту нашим дітям.

Попереду в нас дуже багато роботи: обстоювати інтереси українців і донести нашим співвітчизникам, що аграрії нині — потужна сила.

— Отже, які наступні цілі ВАР?

— Розвиток кооперації. Створюватимемо різні кооперативи, які стануть економічною основою та фундаментом аграрного сектору України.

Ще одна ціль — розвиток нашого потужного аналітичного центру «Розумна країна», який створили на базі ВАР ще на початку осені. Зараз він перебуває на стадії формування, але перші підсумки його діяльності вже є. Невдовзі аналітичний центр ВАР ми публічно презентуємо. Його завдання — розроблення законопроєктів, глибокий аналіз уже написаних, робота з різними гілками влади.

Розуміємо: є закони, потрібні аграріям. А є й такі, які прямо чи опосередковано впливають на наше з вами життя, розвиток аграрного сектору. І ці законопроєкти можуть розглядати в різних комітетах. Тому, щоб не було неприємних сюрпризів і ми могли тримати руку на пульсі, ми і прийняли рішення про створення аналітичного центру.

Ми хочемо розвиватись у цьому напрямі не лише в Україні, а й за кордоном. Багато рішень щодо України і агросектору приймають у Брюсселі та Вашингтоні. Ми повинні обстоювати свої інтереси далеко за межами України.

Допомагатимемо ставати на ноги нашим громадам. Ми всі розуміємо, що країна будується знизу. Учасники ВАР брали активну участь у місцевих виборах. Багато з них стали депутатами, очолили ОТГ. У аграріїв є величезний досвід управлінської роботи, вони не бояться відповідальності. Думаю, це буде новий виклик для нас — сприяти розвитку громад. Головне, що ми на це йдемо свідомо.

Останні додані

25 лист. 2020 14:20:00

На межі

20 лист. 2020 15:35:00

Є у нас, білорусів, така особливість — замкнути все на собі

18 лист. 2020 16:10:00

Аграрній галузі нині не вистачає стабільності й чітких правил гри

24 вер. 2020 12:15:00

Парадокси податкового кодексу гальмують розвиток кооперації

21 лип. 2020 15:55:00

Купуючи українські молоко та кефір, можна бути спокійним щодо їх безпечності

29 трав. 2020 11:25:00

Квоти на добрива — це ручний режим перерозподілу коштів в агросекторі

27 квіт. 2020 16:10:00

 На ринку молочного скотарства є постійний дефіцит кадрів

22 квіт. 2020 12:05:00

Коли у щось справді віриш, тебе важко зупинити