Захворювання телят

Незаразними захворюваннями, які проявляються діареєю, є: казеїно-безоарна хвороба, аліментарна й аутоімунна диспепсії, виразковий абомазит. Причинами таких захворювань може бути неякісний замінник незбираного молока або різка його зміна на інший, перехід від молока на замінник, транспортування телят, несприятливі погодні умови, проведення вакцинацій та знерожування тощо. Тобто, основною причиною такої діареї може бути стрес, а саме захворювання зазвичай короткочасне. Проте зневоднення може бути все одно істотним, як і за інфекційних захворювань, тому ретельне обстеження та правильне лікування надзвичайно важливі.

На тлі диспепсії або після безпосереднього інфікування здорових тварин можуть виникати специфічні заразні захворювання, серед яких найпоширенішими є: колібактеріоз, анаеробна ентеротоксемія, рота- й коронавірусна діареї, криптоспоридіоз, сальмонельоз та інші. Збудники та їх комбінації на різних фермах можуть відрізнятися, але завжди передаються від тварини до тварини під час контактування, розносяться працівниками під час годування чи догляду за телятами тощо.

За діареї в організмі телят розвиваються чотири основні групи процесів:

1. порушення моторної та секреторно-абсорбційної функцій травного каналу;
2. порушення водно-електролітного обміну, що спричиняє дегідратацію, токсикоз, ацидоз, згущення крові, утруднення функцій серця та його блокаду через надлишок іонів калію і нестачу іонів натрію;
3. порушення, пов’язані з нестачею поживних речовин в організмі та високим рівнем катаболізму;
4. ендогенний дисбактеріоз і можливість ендогенної інтоксикації за наявності асоціацій високовірулентних мікроорганізмів. Септичні E. coli, крім усього іншого, здатні проникати у кровоносне русло телят і викликати сепсис навіть у малих дозах, незалежно від стану здоров’я тварини.

Зневоднення і регідратація

Саме зневоднення переважно і призводить до найбільш тяжких змін в організмі телят та до їх загибелі.

Для лікування телят із симптомом діареї неінфекційної чи інфекційної природи необхідно застосувати терапію, спрямовану на боротьбу зі зневодненням, умовно-патогенними та патогенними мікроорганізмами, інтоксикацією, на відновлення функцій органів травлення, сечовиділення, серцево-судинної системи, підвищення резистентності організму.

Оральні регідратаційні розчини використовуються для заміщення води й електролітів, які втрачаються під час діареї. Такі розчини є зручним шляхом лікування телят із діареєю. Є багато брендів електролітів для застосування всередину, але вони повинні відповідати певним вимогам щодо вмісту солей, енергії, їх балансу та загального осмосу приготовленого розчину, щоб бути ефективними, тому їх необхідно ретельно підбирати для вашої ферми. Наприклад, ДК Фікс Діар містить глюкозу, натрію хлорид, калію хлорид, натрію бікарбонат, калію цитрат, гліцин, діоксид кремнію, сукрам у дуже збалансованих кількостях.

Натрій сприяє всмоктуванню води з просвіту шлунково-кишкового каналу, підтримує осмотичний тиск та регулює обмін рідини у тканинах.

Калій є основним внутрішньоклітинним іоном, його обмін прямо пов’язаний з натрієм. Обидва іони втрачаються за діареї, тому їхнє поновлення є критично важливим.

Глюкоза сприяє всмоктуванню солей, що допомагає збалансувати кислотно-лужний баланс крові, є джерелом енергії та має протитоксичну дію.

Цитрат та бікарбонат забезпечують ефективну корекцію метаболічного ацидозу за діареї, покращують усмоктування інших солей, роблячи продукт ефективнішим.

Гліцин збільшує всмоктування глюкози та сприяє відновленню пошкодженої запальним процесом і токсинами слизової оболонки кишечника.

Діоксид кремнію — ефективно зв’язує різноманітні токсини в просвіті кишечника та виводить їх з організму, знімає навантаження на нирки, кишечник і печінку, виводить гази й нормалізує випорожнення. Має вибіркову абсорбцію, а значить, забирає з організму лише шкідливі речовини, не впливаючи на корисні елементи.

Сукрам надає продуктові приємних смакових й ароматичних властивостей, покращуючи споживання не лише його, але й основних кормів. Крім того, сукрам збуджує автономну ланку периферійної нервової системи в кишечнику, що приводить до значного збільшення всмоктування з просвіту кишечника глюкози, іонів натрію та води. При цьому всмоктування буде відбуватися у співвідношенні 1:1:250 (глюкоза, натрій, вода).

Схема 1. Втрати при діареї телят

Підходи до лікування новонароджених телят з ознаками діареї

Розробка протоколу щодо роботи з хворими телятами є важливою для гарантування чітких та злагоджених дій, щоб відповідальні працівники могли виявляти та ефективно лікувати хворих тварин, відвертаючи їх загибель.

Орієнтовний порядок дій:

1. Виявляти перші ознаки діареї (починаючи зі зниження апетиту) у новонароджених телят повинні доглядачі щодня під час роботи з тваринами.

2. Клітки з телятами позначати різнокольоровими стрічками чи прищіпками, діяти згідно з наступними пунктами та повідомити ветеринарного фахівця для прийняття остаточного рішення.

3. У разі виявлення підозрілих телят (пригніченість, зменшення апетиту) — за ними уважно спостерігати, між випоюванням молока 1−2 рази на добу дати всередину розчин електролітів. Розпочинати лікування повинні доглядачі (електроліт, протимікробні препарати всередину).

4. У випадку гострої діареї легкого чи середнього ступеню: одне випоювання молока пропускається, натомість випоюється 2 л води з додаванням електроліту. Також додатково ввести протизапальний препарат (з діючою речовиною мелоксикам). Якщо теля віком 3 дні чи молодше, випоювання молока пропускати не можна, а розчин електролітів задається між напуваннями молоком!

Друге і третє випоювання — 2 л води з додаванням електроліту, а через 2 години — молоко. Після зникнення клінічних ознак діареї — просто випоювати молоко.

Загалом, для визначення потрібного об'єму розчину електроліту спершу бажано визначити ступінь зневоднення (таблиця 1), тому що телята можуть втрачати від 5 до 10% маси тіла упродовж доби захворювання на діарею.

Таблиця 1. Визначення ступеню зневоднення у телят

Розрахунок необхідного об'єму розчину електроліту проводиться за формулою:

Х = МxД/100% ,

де Х — необхідний об'єм розчину електроліту протягом доби, л;

М — маса теляти, кг;

Д — ступінь зневоднення (дегідратації), %.

Розчин електроліту повинен задаватися теляті плюс до необхідного об'єму рідкого корму (молоко, ЗНМ), не замість! Проміжки між даванками молока чи ЗНМ та розчинів електролітів мають бути не менше 2 год.

Розрахований об'єм розчину електроліту необхідно давати кожного дня до покращення стану тварини. У разі втрати 10% рідини теля вже може потребувати внутрішньовенних інфузій електролітів. У разі втрати більше 14% рідини теля гине.

Іноді застосовують тактику без відміни годування молоком, але з додаванням розчину електроліту у воду між випоюванням молока. Така тактика має рацію, тому що жоден протидіарейний засіб не забезпечить навіть мінімальної необхідної кількості енергії протягом доби.

5. У разі діареї тяжкого ступеню та підтвердженого колібактеріозу, сальмонельозу застосовувати антибактеріальні препарати. Також додатково ввести нестероїдний протизапальний препарат з умістом мелоксикаму.

6. Ослаблених телят, які самостійно не здатні пити, слід лікувати із застосуванням внутрішньовенних введень спеціальних електролітів з додаванням стимуляторів обміну речовин та застосовують ін'єкційні протимікробні препарати. Після відновлення ковтального рефлексу випоювати розчин електроліту орально, який, за відсутності ковтального рефлексу, можна давати і через зонд.

Профілактика

Профілактика захворювань телят на діарею складається з таких загальних пунктів:

— повноцінна та збалансована годівля тільних корів та нетелей;

— високий рівень гігієни отелення;

— дотримання стандартної операційної процедури у роботі з новонародженими телятами;

— вакцинація тільних корів за рекомендованою ветеринарним лікарем і схемою та зареєстрованою вакциною.

Отже, застосування розчинів електролітів за діареї новонароджених телят — це зручний та ефективний спосіб лікування. Проте у разі відсутності чітких стандартних операційних процедур потенціал та можливості оральної регідратаційної терапії обмежені.

Джерело: журнал «Молоко і ферма» No 4 (65), серпень 2021.