За словами директора лабораторії, низька ефективність пастеризації є результатом недотримання її режимів — температури і часу, а також неналежної санітарної обробки обладнання — миття та дезінфекція.

Пастеризація — одноразове нагрівання рідин до температури, нижчої від температури кипіння на нетривалий час — секунда-30 хвилин. Її використовують, щоб знищити бактерії, що містяться в цих рідинах. При дотриманні режимів пастеризації процес має бактерицидну дію, сприяє знищенню більшості хвороботворних бактерій. Але необхідно пам’ятати, що при пастеризації гинуть лише вегетативні форми бактерій, спорові і термостійкі залишаються. Наприклад стафілококи та мікобактерії є найстійкішими до висушування, місцями зберігають життєздатність і вірулентність у висушеному аерозолі. Пряме сонячне світло діє згубно на них протягом 10−12 год, сухий жар — 110 °C — 2 год, 150 °C — 10 хв.

У більшості випадків пастеризоване маститне молоко випоюють телятам.

«Це допустимо, якщо його дають бичкам, а для теличок таке молоко краще не використовувати, оскільки це пряме перезараження майбутнього стада, — пояснює Андрій Білан. — Крім патогенних бактерій маститне молоко часто містить антибіотики, які не знищуються при термічній обробці, здатні накопичуватись в організмі тварини, призводити до мутації бактерій, тобто підвищення їх стійкості до антибіотиків. З огляду на це, використовувати маститне або некондиційне молоко для випоювання бичків чи згодовування іншим тваринам не рекомендується».

В Німеччині та Данії маститне або некондиційне молоко не використовують, його утилізують двома методами — спалюють або додають до субстрату в біогазові установки.

«Пастеризувати молоко можна, але тільки при умові дотримання режимів та належної санітарної обробки пастеризатора», — переконаний Андрій Білан.

milkUa.Info