Антибіотикорезистентність: глобальна загроза

Стійкість бактерій до антибіотиків є глобальною загрозою. Вона виникає, коли мутуючі організми виживають після застосування протимікробних препаратів.

Бактерії стають стійкими до антибіотиків, віруси до противірусних, а паразити до протимікробних препаратів.

Ситуація є ще більш серйозною, тому що антимікробні препарати стали невід'ємною частиною сучасної медицини. Багато хірургічних операцій неможливо виконати без них.

Кількість різних резистентних бактерій, що передаються людині від тварин, щодня збільшується, оскільки для лікування тварин використовують фактично такі ж антибіотики, що й для лікування людей. Для людей антибіотики використовують тільки при потребі, на відміну від тварин. Бактерії шляхом певних мутацій стають несприйнятливими або резистентними до багатьох антимікробних препаратів. Їх надмірне використання в тваринництві — одна із причин, чому основні препарати неефективні або мало ефективні при лікуванні людей.

За даними Європейського агентства продовольчої безпеки, 70% інфекційних хвороб людини передалися тваринами.

Різні антибіотики можуть діяти подібним чином. Бактерія, яка розвиває резистентність до певного антибіотика, стає резистентною й до інших — це явище відоме як мультирезистентність.

Також відомо, що бактерії можуть передавати резистентність до антибіотика одна одній.

Виникає загроза не тільки для здоров’я тварин, а й суспільства. Один зі штамів резистентних бактерій MRSA (метицилін-резистентний золотистий стафілокок) передається від тварини до людини.

Вчені Техаського університету (США) встановили, що окремі антибіотики (β-агоністи) призводять до підвищення (на 75−90%) рівня смертності серед худоби.

За оцінками ЄС, 25 тисяч смертей в рік безпосередньо пов'язані з резистентними бактеріями.

До 2050 року, якщо не вжити термінових заходів, на нашій планеті кожні три секунди хтось вмиратиме від хвороб, викликаних стійкими до антибіотиків бактеріями.

Нині від хвороб, викликаних резистентними бактеріями, щорічно вмирає близько 700 тисяч чоловік.

Згідно з британськими дослідженнями стійкі до антибіотиків інфекції, як, наприклад, кишкова паличка, малярія і туберкульоз, до 2050-го року будуть вбивати 10 мільйонів осіб на рік — більше, ніж нині помирають від ракових захворювань.

Світ протидіє

У молочному скотарстві Данії вдалося скоротити використання антибіотиків на 50%. Кіпрські фермери знаходяться в кінці списку, використовуючи 408 мг антибіотиків на 1 кг м'яса, трохи більше італійських (370 мг/кг), іспанських (249 мг/кг) та німецьких фермерів (211 мг/кг).

Ситуацію в Україні коментують українські експерти.

Андрій Білан, директор лабораторії контролю якості молока та маститів АВМ

«У лабораторії були досліджені зразки молока від хворих на мастит корів з кількох господарств різних областей України, проведено мікробіологічне дослідження із визначенням виду збудників та їх резистентності до антибіотиків. У більшості випадків були виділені ентеробактерії. Це вказує на те, що в господарствах порушуються санітарно-гігієнічні вимоги, в першу чергу — гігієна доїння.

В одному з випадків виділено кишкову паличку (Escherichia coli). При дослідженні чутливості вказаного мікроорганізму до 19 антибіотиків, було встановлено, що практично до всіх тестованих протимікробних засобів він чутливий. Це свідчить про те, що такі інфекції можна лікувати будь якими антибіотиками, але важливо пам’ятати, що коліформні мастити необхідно лікувати нестероїдними протизапальними препаратами.

Ще в одному випадку був виділений Streptococcus mitis. Цей збудник більш патогенний, але знову ж таки при дослідженні його чутливості до антибіотиків виявилось, що практично до всіх він також чутливий, це вказує, що інфекцію можна ліквідувати з використанням навіть пеніциліну.

Окрім того, було виділено патогенний мікроорганізм золотистий стафілокок (Staphylococcus aureus). З досліджуваних 19 антибіотиків він виявився стійким до еритроміцину, кліндаміцину, пеніциліну, рифампіцину та триметоприму; середньо чутливим до норфлоксацину, тетрацикліну та еритроміцину і чутливим до гентаміцину, хлорамфеніколу, ломефлоксацину та ін. Зазвичай, якщо трапляється такий збудник, як золотистий стафілокок, він досить стійкий і його важко знищити за допомогою антибіотиків.

Перші отримані результати з висновками і з пропозиціями щодо подальшого лікування та профілактики були надіслані ветлікарям господарств. Також подібні висновки були надіслані лікарям консультаційного центру АВМ для аналізу ситуації та використання в практичній діяльності.

Що стосується проблеми нераціонального та необґрунтованого використання антибіотиків, то подібна ситуація характерна не тільки для України. Всесвітня організація охорони здоров’я б'є тривогу, що з’явилось багато штамів стійких до антибіотиків — так звані супербактерії, які до 2050 року вбиватимуть до 10 млн. людей на рік.

Наша рекомендація відносно лікування тварин — використовувати антибіотики, до яких збудники мають середню чутливість та починати з найбільшої інгібуючої концентрації. Взагалі у будь-якій галузі тваринництва використовують антибіотики і часто ветлікарі себе перестраховують, коли замість прописаної в рекомендаціях дози антибіотику вводять «ударну» — подвійну дозу, тим самим сприяють появі резистентних до антибіотиків штамів мікроорганізмів. В подальшому досить важко лікувати захворювання спричинені супербактеріями і це знову ж таки впливає на людей, що споживають таку продукцію.

В нашій лабораторії використовуються методи культивування збудників на запатентованому середовищі, тому ми впевнені на 99% в тому що, це саме той збудник, який ми шукаємо. Інше питання — чутливість до антибіотиків. Отриману культуру культивуємо в спеціальних плашках на специфічних середовищах і за допомогою мікробіологічного аналізатора визначаємо мінімальну інгібуючу концентрацію антибіотика для певного збудника. Цей процес займає дві-три доби від відбору зразків. Мікробіологічний аналізатор через мережу інтернет підтримує зв'язок з WHONET — це міжнародна база даних для обробки результатів мікробіологічних досліджень, особливо результатів тестів на чутливість до антимікробних препаратів».

Лабораторію для контролю якості молока та маститів створено в рамках грантової підтримки, наданої через проект Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Підтримка аграрного і сільського розвитку».

Олена Жупінас, керівник проекту АВМ «Гуртові закупівлі молока»

«Ситуація в Україні порівняно з іншими молочними країнами світу невтішна. У нас немає статистики про те, скільки виробляється молока з антибіотиками. Це не фіксується. Коли на переробне підприємство надходить таке молоко, враховуючи що ринок молока дефіцитний, завод боїться втратити постачальника і намагається домовитись, замовчати цей факт. Тому інформації про те, скільки молока з антибіотиками надходить на переробку, надати не можемо. Можна порахувати, скільки використовується антибіотиків в Україні, а порахувати скільки молока від хворих корів потрапляє на переробку — ні. Воно мало б бути утилізоване або використане для випоювання бичків.

Коли спілкувались з швейцарськими колегами, вони сказали, що в них виявили 200−400 випадків надходження молока з умістом антибіотиків на переробне підприємство. А в Україні подібні випадки просто не фіксуються. Це перше з чим потрібно починати працювати — фіксувати випадок. Потім можна буде зрозуміти величину проблеми.

Ця проблема дуже актуальна, тому що згідно з розрахунками Всесвітньої організації охорони здоров’я, до 2050 року від резистентності до антибіотиків щорічно вмиратиме до 10 млн. людей. Розвиток резистентності буде наносити величезну шкоду економіці всіх країн.

Чому це відбувається? Згідно даних Всесвітньої організації охорони здоров’я, до 70% антибіотиків використовуються в тваринництві, зокрема у виробництві яловичини та молока.

З кожним роком проблема антибіотикорезистентності в Україні загострюється. Нині Держпродспоживслужба розробляє наказ про те, яким чином поводитися при надходженні на підприємство молока з антибіотиками. Цей факт потрібно зареєструвати, повідомити, інспектор служби має виїхати на господарство і виявити проблему та знайти шляхи її вирішення. Не стоїть питання карати, спочатку потрібно навчити, а в подальшому перейти до тих правил, які працюють і в Європі.

Утилізація молока з антибіотиками — це витрати, які покладаються на фермера. Тобто фермер втрачає молоко, платить за утилізацію, окрім того на визначений термін молоко з ферми не прийматиметься, доки проблема не буде виявлена і вирішена. Тому нашим ветеринарам потрібно впроваджувати кращі міжнародні практики, щоб не допускати потрапляння в загальний танк молока з антибіотиками від корів, які лікуються або в яких закінчилось лікування, але ще не закінчився період каренції. Потрібно проводити дослідження перед тим, як вводити корову в загальне стадо.

З кожним роком ці проблеми вирішуватимуться жорсткіше, цього вимагатиме Європа, тим більш що вже були випадки, коли деякі країни забороняли ввезення готової продукції з України, в основному сухого молока. Ця проблема актуальна для населення в літній період: щоб молоко не скисало, люди додають левоміцетин. Він залишається в молоці, а після сушіння концентрується.

Думаю, що нашим ветеринарним лікарям потрібно попрацювати і над підбором антибіотиків для лікування, і в першу чергу займатись профілактикою, а не лікуванням.

Звісно це важкий етап, тому що ми не навчені ставитись до свого здоров’я з точки зору профілактики і звертаємось до лікаря, коли потребуємо лікування. Таке ж ставлення й до тварин. Тому потрібно змінювати психологію, підходи до лікування.

Основна частина захворювань корів — це мастити і, згідно результатів сучасних досліджень, 70% маститів виникають через погані санітарні умови утримання корів на фермах.

Основне завдання лабораторії якості молока та маститів АВМ — виявляти випадки, коли не потрібно застосовувати антибіотики, а можна вирішити проблему без такого лікування. Якщо почнемо займатись профілактикою і знаходити збудник, це скоротить кількість використання антибіотиків.

Існує проста схема фіксування. Держпродспоживслужба досліджує молочні продукти українських виробників, і в разі виявлення антибіотиків звертається на завод. На сьогоднішній день на кожному переробному підприємстві є представник служби. Потрібно ретельніше відслідковувати якість готової продукції, вказувати переробнику на проблему і тоді вже переробник буде працювати з постачальником сировини.

Інша проблема — місце і спосіб утилізації молока з умістом антибіотика. Потрібно вивчати досвід, яким чином це роблять в інших країнах. Питання утилізації безпосередньо на фермі також потрібно вирішувати».

Ігор Присяжнюк, виконавчий директор Української голштинської асоціації

«На сьогоднішній день використання антибіотиків в Україні неконтрольоване. У ветеринарних спеціалістів відсутнє розуміння, що далі робити з молоком та тваринами, пролікованими антибіотиками.

Чого так? Використання антибіотиків — безконтрольне. Неконтрольований продаж антибіотиків, якщо ми говоримо не тільки про промислове тваринництво, а й про тваринництво приватного сектору — то ситуація така ж, як і в наших звичайних людських аптеках: будь-хто може піти в аптеку і купити антибіотик, починаючи від антибіотиків першого покоління до четвертого.

Немає чіткого розуміння важливості правильного використання, відповідно до інструкцій. Потрібно чітко дотримуватись інструкцій з лікування, навіть якщо тварина почуває себе краще, але, як правило, наші ветеринари завершують використовувати антибіотик, не закінчивши курс лікування.

Безконтрольність призводить до використання у молочному тваринництві потужних антибіотиків ще з молодняка. Разом з телятком виростає і резистентність в організмі, тобто мікроорганізми вже не такі чутливі до антибіотика, який використовувався на протязі періоду вирощування. Потрібно змінювати антибіотик при нових захворюваннях, це впливає на загальну резистентність багатьох мікроорганізмів до різних збудників. За період життя тварини (приблизно 6 років) ми будемо використовувати різноманітні антибіотики і чутливість в них буде низька.

Антибіотики почали використовувати ще в сорокових роках минулого століття. Минуло 70 років і сьогодні маємо антибіотики 4 покоління, маємо тварин і людей, в яких дуже низька чутливість до антибіотиків. Через безконтрольність використання антибіотики залишаються в молоці, продукти з цього молока потрапляють на полиці. Коли ми вживаємо такі продукти, резистентність мікроорганізмів підвищується. Ми постійно в невеликих кількостях вживаємо антибіотик. Він не впливає на наше самопочуття, він впливає лише на стійкість мікроорганізмів, які знаходяться в нас. Така ж ситуація і по м’ясу.

В Європі давно ввели обмеження на продаж антибіотиків і в нашій країні це також варто зробити.

Потрібно працювати не тільки з ветеринарами й з виробничими підприємствами, а й з мережами розповсюдження ветеринарних препаратів. Треба працювати над розробкою електронної системи контролю обліку антибіотичних препаратів.

В багатьох випадках антибіотики можна замінити нестероїдними протизапальними препаратами. Ми не застосовуємо фітотерапевтичні методи, ми взагалі про них забули. Мастит можна лікувати звичайними новокаїновими блокадами. Через років 25 нас чекають катастрофічні наслідки. Потрібно надати суспільству найбільше інформації стосовно цієї проблеми, тому що це небезпечно».

Milkua.Info