Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну нідерландські компанії продовжували працювати в Україні, допомагали своїм українським партнерам, постачали продукти харчування та матеріали першої необхідності, а також допомагали знайти безпечне місце в Нідерландах співробітникам партнерів з регіонів, що постраждали. Нідерландський бізнес, безумовно, може зробити більший внесок у довгострокове відновлення економіки та сільського господарства України.

Одним із напрямків проекту, який розпочався у 2023 році, є відбір проб з товарних партій молока та їх аналіз на виявлення лептоспірозу. Лептоспіроз — це зооноз, який може спричинити аборти у вагітних жінок. В Україні багато жінок працюють на молочних фермах, тому запобігання поширенню цього захворювання безпосередньо сприятиме безпечнішому робочому середовищу в короткостроковій перспективі, а в довгостроковій — стане частиною цілісної системи моніторингу здоров'я с.-г. тварин.

Інший проект вивчає можливості залучення зовнішньої фінансової підтримки. Багато фермерських господарств в Україні мають проблеми з обіговими коштами через війну. Вони спричинені прямими збитками, втраченими продажами та низькими цінами на молоко та зерно. Ситуація у кожного фермера різна, але всі стикаються з однаковими проблемами. На жаль, поки що не існує фонду, який би компенсував прямі збитки за допомогою грантів. Проте є можливості для використання експортних кредитів. Для отримання експортного кредиту, бізнес-партнери повинні представити кредитору фінансові показники та бізнес-план. Експортний кредит потрібно повертати, включаючи відсотки, і це, безумовно, не безкоштовні гроші. На момент написання цієї статті ми чекаємо на першу заявку, щоб побачити, як це працює на практиці.

І останнє, але не менш важливе: ми працюємо разом з Нідерландським агентством підприємництва та Посольством Нідерландів у Києві над проектом з розробки ідей, які можна запропонувати для фінансування донорами. Основна увага знову ж таки приділяється проектам, які мають негайний вплив і допомагають підготувати тваринницький сектор до вступу в ЄС та скористатися перевагами продажу м'ясо-молочної продукції на привабливих ринках. Ми розробили кілька ідей, які зараз презентуємо потенційним партнерам та донорам. Серед них:

1. Енергозбереження. У минулому енергозбереження не викликало особливого інтересу, оскільки ціни на енергоносії були низькими, але зараз ситуація в Україні змінилася. Тож завдяки енергозбереженню негайно зменшуються рахунки за електроенергію, а в довгостроковій перспективі це сприяє енергетичній/вуглецевій нейтральності молочного скотарства. Всі великі міжнародні гравці прагнуть зменшити вуглецевий слід свого виробництва і очікують, що їхні ферми-постачальники будуть трансформуватися в цьому напрямку. Разом з нашими партнерами, провідним молочним журналом «Молоко і ферма», ми інформуємо українських фермерів про можливості енергозбереження, а також готові обговорювати з українськими фермерами індивідуальні рішення.
2. Ефективність використання кормів. Навіть у Нідерландах є простір для підвищення ефективності використання кормів на молочних фермах. І цей потенціал швидко зростає, адже корми становлять близько 50% собівартості молока в Нідерландах, а в Україні — ще більше. Заощадження на кормах означає негайне зниження собівартості, але коли ви думаєте про вуглецевий слід, корми мають вирішальне значення. Тому в довгостроковій перспективі ефективність кормів є ключовим фактором для досягнення цілей, поставлених усіма великими міжнародними гравцями у сфері скорочення викидів вуглецю.
3. Зелена енергетика. Виробництво біогазу та сонячної енергії на молочних фермах зменшує витрати на електроенергію і є частиною стратегії енергетично нейтрального ланцюга виробництва молочної продукції. Інноваційне рішення з Нідерландів — сонячні панелі без скла та ПФА можуть бути доступні для українських ферм. У випадку пожежі ці панелі не забруднюють поля навколо ферми уламками скла.
4. Менеджмент гною. До війни мінеральні добрива були дешевшими і цінність гною як органічного добрива на полі недооцінювалась. Зараз мінеральні добрива значно зросли в ціні і, скоріш за все, не дешевшатимуть. Правильний менеджмент гною, зберігання та застосування органіки виходять на перший план і окупляться. Нідерланди мають великий досвід ефективного використання гною в землеробстві і готові цим поділитися, зокрема й з прицілом на виробництво біогазу, як способу переробки гною і отримання додаткового доходу для фермера.
5. Розвиток прибуткового молочного ланцюга. З одного боку, це означає підвищення ефективності використання енергії та кормів для зменшення собівартості, а з іншого — доступ до привабливих ринків збуту. Для виходу на міжнародні ринки важливо відповідати найвищим стандартам здоров'я та благополуччя тварин, а також мати чітку програму вуглецево- та енергонейтрального виробництва. Наша група може запропонувати рішення для досягнення вуглецевої та енергетичної нейтральності, а також практичні способи виходу на привабливі ринки, наприклад, шляхом переробки молока на фермах, його концентрації для зменшення транспортних витрат.
6. Виробництво яловичини. До початку повномасштабного вторгнення Україна розвивала експорт живої худоби. Після лютого 2022 року морські шляхи для експорту яловичини перестали бути доступними, і залишилося лише автомобільне сполучення з Європою. Налагодження ланцюжка експорту яловичини без ГМО та гормонів з України до Європи або транзитом через Європу може стати безпрограшним рішенням.
7. Освіта та навчання. Через мобілізацію багато українських фермерських господарств стикаються з нестачею кадрів. Існує потреба у практичних тренінгах для навчання працівників потрібним навичкам. Також важливо підготувати фахівців, готових до вступу в ЄС та застосування європейських стандартів. Ряд партнерів нашого консорціуму вже активно працюють у цій сфері і реалізують проекти в Україні. Це сприятиме розвитку ланцюга виробництва молока та яловичини.

Уряд Нідерландів у співпраці з низкою нідерландських компаній надає підтримку з виживання під час війни та розвитку українського молочного сектору в рамках державно-приватного партнерства.

Якщо ви зацікавлені у співпраці, звертайтеся до

Рене Кремерса (rene@difco.nl; +31 6 537 207 48) або

Мирона Пундора (myronagro@gmail.com; +38 067 57 101 57).

Більше інформації:

Енергозбереження в молочному скотарстві

З автоматичним редуктором до кормозмішувача споживання пального зменшилось на 25% — голландський фермер Джон Бойкерс

Енергозбереження на МТФ: безкоштовна гаряча вода або як заощадити завдяки рекуперації тепла

Як підвищити ефективність годівлі

Найкращі тварини з'їдають на 1 кг менше корму в день, виробляючи на 10 кг більше молока — досвід голландської ферми

Чому важливо стежити за ефективністю використання кормів коровами?