У 2023-му пропозиція молока-сировини в світі скорочувалася під впливом погодних та макроекономічних факторів, а закупівельні ціни пішли вгору в другому півріччі. Схожі тенденції не оминули Україну, де ситуація ще складніша через триваючу війну з росією. Попри виклики український промисловий сектор наростив виробництво молока-сировини і навіть вийшов на довоєнні рівні за обсягами надоїв. В 2023 році в Україні покращився попит на молочну продукцію. Ймовірно, дефіцит молока-сировини залишиться актуальним питанням для більшості молочних регіонів світу в 2024-му.

УКРАЇНСЬКИЙ РИНОК

Поголів'я корів

Станом на 1 січня 2024 року в Україні утримувалось 1 млн. 270,7 тис. корів. Порівняно з 1 січням 2023-го поголів'я корів скоротилось на 70,7 тис. голів (-6%). За два роки російсько-української війни корів поменшало на 284,6 тис. голів (-22%). Близько 38% тварин утримується на промислових підприємствах, а 62% — у господарствах населення.

У промисловому секторі утримується 381,1 тис. корів, що на 6,5 тис. менше (-2%) порівняно з минулорічними показниками і на 43,5 тис. корів (-11%) менше відносно 1 січня 2022 року (схема 1). В присадибному секторі 889,6 тис. корів, що на 64,2 тис. голів (-7%) менше ніж рік тому. За два роки війни господарства населення втратили 241,1 тис. корів (-27%).

Схема 1.

Кількість корів та обсяги виробництва молока-сировини у с.-г. підприємствах, тис. гол. і тис. т

Скорочення поголів'я ВРХ є давньою проблемою України зокрема й через відсутність ефективної програми стимулювання розвитку галузі. Війна лише загострила ситуацію. У прифронтових регіонах частину худоби втрачено через загибель і поранення від обстрілів, або ж через згортання виробництва. Ще частина худоби залишилась на окупованих територіях і не підлягає обліку.

Забруднення пасовищ мінами та снарядами, скорочення придатних для роботи сільськогосподарських земель через бойові дії не сприяють швидкому відновленню пошкоджених виробничих майданчиків. Фермери не ризикують вкладати гроші у збільшення поголів'я корів в умовах воєнного часу.

Виробництво молока-сировини

У 2023-му в Україні було вироблено 7 млн. 338,7 тис. т молока-сировини (графік 1), що на 429 тис. т менше (-6%) порівняно з 2022 роком і на 1 млн. 380,4 тис. т менше (-19%) порівняно з 2021-им. Загальне скорочення виробництва молока-сировини відбувається переважно через падіння обсягів надоїв у господарствах населення, які більш чутливі до наслідків повномасштабного вторгнення росії.

Графік 1.

Динаміка виробництва молока-сировини, тис. т

Примітка. Дані по ЄС за 2023 рік вказані за попередніми оцінками USDA. Джерело: ДССУ, АВМ, USDA, clal.it.

Зокрема, за 12 місяців 2023 року присадибний сектор виробив 4 млн. 538,8 тис. т молока, що на 584,7 тис. т менше (-13%) порівняно з 2022-им та на 1 млн. 429,9 тис. т менше (-32%) відносно 2021 року.

Загалом молочарі країни відчувають нестачу оборотних та кредитних коштів. Існує дефіцит кваліфікованої робочої сили на фермах через збільшення еміграції в умовах війни. Стрімкому падінню надоїв, особливо в присадибному секторі, також посприяла аномальна спека влітку 2023-го. Невеликі господарства не здатні втримувати і/чи нарощувати виробництво.

Найбільш стійкими до викликів воєнного часу залишаються молочнотоварні ферми з поголів'ям корів понад 400 голів. Минулого року сільськогосподарські підприємства наростили обсяги надоїв до 2 млн. 799,9 тис. т, що на 155,7 тис. т молока більше (+6%) ніж у 2022 році. За обсягами надоїв у 2023-му молочнотоварні ферми вийшли на довоєнні рівні і навіть збільшили виробництво молока-сировини на 49,5 тис. тон (+2%) порівняно з 2021 роком.

В Україні існує дефіцит молока-сировини і цей тренд, скоріш за все, продовжиться в 2024 році. Попри те, що станом на листопад-грудень 2023-го промислові ферми відновили втрачену під час літньої спеки продуктивність, їхньої потужності все одно не вистачає, щоб компенсувати різке скорочення виробництва молока в господарствах населення.

З іншого боку, близько 88% молока, яке йде на переробку, виробляється саме промисловим сектором і тому скорочення надоїв в господарствах населення не має ключового впливу на забезпеченість молокопереробних підприємств сировиною. За попередніми оцінками АВМ, у 2023 році на переробні підприємства надійшло близько 2 млн. 393,2 тис. т молока-сировини (графік 2).

Графік 2.

Динаміка надходження молока-сировини на переробні підприємства, тис. т

Примітка. Дані за 2023 рік вказані за попередніми оцінками АВМ. Джерело: ДССУ, АВМ.

В Україні відбувається поступовий перехід харчової переробки молока виключно на сировину екстраґатунку, яку наразі здатні забезпечити тільки молочнотоварні ферми (графік 3). Згідно Наказу 118 Мінагрополітики від 12 березня 2019 року, після завершення воєнного стану молокопереробні підприємства зможуть використовувати лише молоко екстраґатунку, яке відповідає європейським нормам безпечності та якості.

Графік 3.

Якість молока-сировини, що надходить на харчову переробку, тис. т

Примітка. Дані за 2023 рік вказані за попередніми оцінками АВМ. Джерело: ДССУ, АВМ.

Ціни на молоко

Динаміка закупівельних цін на молоко-сировину в Україні і ключових молочних регіонах світу в 2023 році нагадувала хвилі: в другому кварталі спостерігалося певне зниження, а у вересні-листопаді — суттєвий ріст (графік 4). За даними моніторингу АВМ, середньорічна ціна на молоко в Україні в 2023 році становила 12,19 грн./кг без ПДВ і виросла на 14% порівняно з середньорічним показником 2022 року. Середня ціна на молоко екстраґатунку за 12 місяців минулого року становила 12,40 грн./кг без ПДВ (35,17 євро за 100 кг), що на 13% більше порівняно з роком раніше.

Графік 4.

Динаміка цін на молоко-сировину, євро/100 кг

Джерело: моніторинг цін АВМ, дані Єврокомісії, clal.it.

Цінова динаміка минулого року була неоднозначною. У другому кварталі молоко дешевіло. Станом на кінець червня середньовиважена ціна трьох гатунків опустилась до 11,39 грн./кг без ПДВ. Екстраґатунок коштував 11,55 грн./кг без ПДВ. Ціновому падінню сприяло обмеження попиту на молочну продукцію на внутрішньому ринку. Кількість споживачів молочки скоротилася, оскільки після повномасштабного вторгнення росії близько 9 млн. українців були змушені виїхати за кордон. Багато громадян, що залишилися, купували менше молочних продуктів через втрату або скорочення джерел доходу під час війни.

У першій половині 2023 року на зовнішніх ринках спостерігалося обмеження попиту на молочну продукцію через рецесію, продовольчу інфляцію та скорочення купівельної спроможності споживачів. Китай і країни Південно-Східної Азії скоротили імпорт сухого молока і вершкового масла. Молоко-сировина дешевіла не тільки в Україні, але й у ЄС, де склади були заповнені біржовими товарами. В другій половині 2022 року в світі з’явився дисбаланс попиту та пропозиції молочних продуктів через непродумані рішення європейських молочних компаній.

У першому півріччі 2022 року європейські компанії суттєво підняли закупівельні ціни на сире молоко через скорочення його виробництва, що було викликано посухою в Європі та повенями в Океанії. Вони розраховували на традиційно високий попит з боку Китаю, але їх прогнози не виправдалися.

Китайці скоротили імпорт молочної продукції, зокрема сухого молока після введення чергового карантину. Молоко в Європі почало дешевіти. Місцеві переробники використовували доступну сировину для виробництва сухого молока, вершкового масла і сирів. Навіть після скасування карантину Китай скорочував імпорт вершкового масла і сухого молока, збільшуючи обсяги виробництва власної сировини. Як наслідок, у Європі з’явилась занадто велика пропозиція молочних продуктів, які було проблематично реалізувати навіть у перші місяці 2023 року.

У таких умовах молочна продукція з України перестала цікавити європейський ринок, який в 2022 році був головним напрямком експорту для вітчизняних виробників біржових товарів. За інформацією операторів ринку, в квітні сушити молоко і виробляти масло-моноліт в Україні стало збитковим, а сухе молоко, сироватка і казеїн накопичувались на складах. Нереалізовані надлишки молочної продукції стримували ріст цін на молоко-сировину.

Схожа тенденція спостерігалася в інших молочних регіонах минулого року. Зокрема, в ЄС з січня по вересень молоко-сировина подешевшала на 22% — з 55,74 до 43,41 євро за 100 кг. У США ціна на молоко з січня по липень впала з 47,29 до 34,69 євро за 100 кг (-27%). В Новій Зеландії молоко подешевшало з 38,34 до 28,19 євро за 100 кг (-26%) у січні-серпні 2023 року.

Ситуація на ринку почала змінюватись у другому півріччі. Закупівельні ціни різко пішли вгору в Україні в вересні-листопаді 2023 року. В другій половині грудня середньовиважена ціна молока-сировини трьох гатунків досягла 14,25 грн./кг без ПДВ. Екстраґатунок подорожчав до 14,61 грн./кг без ПДВ. Попит з боку сироварів та виробників свіжої молочної продукції був активним, але пропозиція молока-сировини була меншою, ніж очікували переробники.

Влітку 2023 року обсяги надоїв скорочувались у країнах Європи та Північної Америки під впливом аномальної спеки, а ціни на молоко росли. Наприклад, молоко-сировина в ЄС подорожчала до 46,14 євро за 100 кг у грудні, а в США — до 41,65 євро за 100 кг в листопаді. Молочна галузь України не стала винятком: ціни на молоко вітчизняного виробництва вийшли на середньоєвропейський рівень. В грудні українське молоко коштувало на 3% дорожче, ніж у Швеції і Словаччині.

Незважаючи на те, що станом на листопад-грудень 2023 молочнотоварні ферми відновили втрачену під час аномальної спеки продуктивність і навіть продемонстрували зростання обсягів надоїв, молокопереробні підприємства не отримали достатньо молока, не встигли належним чином підготуватися до осінньо-зимового періоду продажів і виробили менше біржових товарів, ніж зазвичай. Обсяг і частка молока-сировини від домогосподарств продовжує стрімко скорочуватися, що також сприяло збереженню дефіциту сировини на ринку, який не встигав покрити промисловий сектор.

Також ціни на молоко-сировину підштовхувала активізація споживчого попиту на молочну продукцію на внутрішньому ринку. За даними Міжнародної організації міграції, в 2023 році в Україну повернулися близько 1 мільйона громадян, які протягом попередніх місяців шукали тимчасовий притулок за кордоном. Збільшення грошових виплат українським військовим дозволило їх родинам купувати більше молочних продуктів. І все ж, теперішні обсяги споживання молочної продукції в Україні все одно відстають від довоєнних показників. Зокрема, якщо в 2012 році українець в середньому споживав близько 214,9 кг молочних продуктів в перерахунку на молоко, то в 2023-му цей показник становив 192 кг на особу.

Варто зазначити, що на тлі хвилеподібної динаміки на ціни молока-сировини різко зросла собівартість його виробництва. Минулоріч у США та Європі витрати фермерів на виробництво молока росли через здорожчання палива, електроенергії, кормів, добрив, а також через упровадження нових екологічних вимог щодо скорочення вуглецевого сліду на молочнотоварних фермах. В Україні ситуацію ускладнюють негативні наслідки війни, які призвели до здорожчання логістики, зростання собівартості виробництва кормів. За даними ФАО, українські сільськогосподарські підприємства в секторах рослинництва і тваринництва зазнали збитків на суму 3,85 млрд. дол. внаслідок повномасштабного вторгнення росії.

Фермерам не вистачає обігових та кредитних коштів. На собівартість виробництва молока впливає дорожчання паливно-мастильних матеріалів та електроенергії. Відкриті дані Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, дозволяють зробити висновок, що в жовтні-грудні середні тарифи для підприємств на послуги з розподілу електричної енергії 1-го і 2-го класу напруги виросли на 29% і 25%, відповідно, порівняно з січнем-березнем 2023 року.

Унаслідок війни в Україні суттєво знизилась рентабельність виробництва молока. Згідно з підрахунками Європейської молочної асоціації, в 2015 році середня рентабельність виробництва молока в Україні становила 12,6%. Однак, станом на червень 2023 року, даний показник для господарств з надоями до 25 літрів молока на корову опустився до 7%, за даними Асоціації виробників молока. В Європі прибутковість молочного бізнесу ще нижча. За даними European Milk Board, станом на квітень 2023 року співвідношення ціна/витрати у Німеччині демонструє дефіцит у 3%, що на 22 пункти менше, ніж у січні, коли покриття виробничих витрат становило 119%.

Зовнішня торгівля

За даними ДССУ, у 2023 році Україна експортувала близько 108 тис. т молочної продукції, що на 4% менше відносно 2022-го, але на 11% більше порівняно 2021-им (графік 5). Експортна виручка скоротилася на 38% — до 253 млн. дол. Порівняно з 2021 роком виручка за експортовані товари збільшилась на 2%. Основні ринки збуту української молочної продукції у 2023-му зображено на схемі 2. Імовірно, на скорочення експортних поставок молочних продуктів з України в 2023 році вплинула низка факторів.

Графік 5.

Динаміка експорту молочних продуктів, т

Джерело: дослідження АВМ за даними ДССУ.

Схема 2.

Експорт української молочної продукції у 2023 р., топ-5 ринків по шести категоріях продуктів

Джерело: ДССУ

На відміну від 2022 року, в Україні збільшився попит на молочні продукти, а переробні компанії зіштовхнулися з нестачею молока-сировини і, головним чином, закривали потреби внутрішнього ринку. Українська молочка перестала бути цікавою для європейських компаній з точки зору ціни. У листопаді ціни на молоко-сировину в Україні майже зрівнялися з закупівельними цінами в Ірландії та Литві і перевищили ціни в Швеції та Словаччині. В 2022 році ЄС був головним напрямком експорту молочної продукції з України. Тоді українське молоко коштувало дешевше європейського. В грудні 2023 року ціни на сире молоко екстраґатунку в Україні майже на 16,6% випереджали минулорічні ціни.

Не сприяють нарощуванню експорту логістичні проблеми, з якими зіштовхнулися українські компанії в умовах воєнного часу. Триває морська блокада чорноморських портів з боку російських окупантів з моменту виходу країни-агресора з зернової угоди. Перевалка аграрної продукції через дунайські порти і порти Великої Одеси пов’язана з безпековими ризиками через обстріли. Хоча, незважаючи на загрозу і використовуючи зернові коридори, Україна відвантажила на експорт через порти 13 млн. т вантажів з серпня 2023 року.

До затримок поставок експортованої продукції і збільшення витрат на логістику призвели акції протесту польських, угорських та словацьких перевізників, які блокували пункти перетину західного кордону. Зокрема, на кордоні з Польщею з’явилася черга з близько 3 тис. вантажівок. Страйки ускладнили не тільки експортні, але й імпортні поставки в Україну. В 2023 році натуральні обсяги імпорту молочної продукції в Україну становили 59,55 тис. тон, що на 2% менше порівняно з 2022 роком і на 88% менше відносно 2021-го (графік 6). Хоча в грошовому еквіваленті витрати на імпортні молочні продукти становили 264,1 млн. дол., що на 13% більше порівняно з 2022 роком, але на 45% менше порівняно з 2021-им.

Графік 6.

Динаміка імпорту молочних продуктів, т

Джерело: дослідження АВМ за даними ДССУ.

Основною категорією імпорту у 2023 році були сири, а постачальниками — країни Європи.

Імовірно, в 2024 році обсяги експорту молочних продуктів з України можуть зрости під впливом девальвації гривні. Зазвичай знецінення національної валюти відносно долара спричинює інфляцію та зростання цін на продовольчі товари. В свою чергу, девальвація може призвести до здорожчання молочних продуктів та скорочення попиту з боку споживачів. Скорочення попиту на молочку на внутрішньому ринку може стримувати ріст цін на сировину. Оскільки ціни на біржові товари зростали протягом останніх сесій торгів GDT, а в світі спостерігається зменшення пропозиції молока-сировини, то на експортних ринках вірогідно зросте інтерес до української молочної продукції. Ймовірно, що в умовах девальвації гривні попит на молоко-сировину може спостерігатися переважно на експортоорієнтованих підприємствах.

СВІТОВИЙ РИНОК

За попередніми оцінками IFCN, у 2023-му обсяги виробництва молока-сировини в світі виросли лише на 1,4% порівняно з попереднім роком. Вірогідно, на сповільнення темпів росту вплинуло зростання цін на корми на 39%, а також здорожчання таких витратних матеріалів, як добрива, паливо, електроенергія. Несприятливі погодні умови в молочних регіонах негативно позначились на урожайності кормових культур. Крім того, росту собівартості виробництва молока посприяли міжнародні ініціативи щодо захисту клімату та скорочення вуглецевого сліду на фермах.

Виробники почали скорочувати обсяги надоїв у другий половині 2023 року, оскільки національні ціни на молоко випереджали ціни на експортному ринку, собівартість виробництва молока росла в США і Європі, а доходи молочнотоварних ферм скорочувалися. Зокрема, в Німеччині відбулися страйки фермерів проти рішень уряду скоротити субсидії на дизельне паливо та на покупку нової сільгосптехніки. Певним винятком є лише Нова Зеландія, де собівартість виробництва в 2023 році залишалася відносно стабільною.

Минулого року відбулося певне сповільнення виробництва молока в ключових молочних регіонах світу. Як повідомляє clal. it, у 2023 році виробництво молока-сировини в ЄС становило 144,66 млн. т (+0,02%), у США — 102,85 млн. т (+0,12%), в Австралії — 8,32 млн. т (-0,7%), у Новій Зеландії — 21,24 млн. т (+0,9%). Зазначені вище тенденції здебільшого можуть бути характерними для 2024 року. Згідно прогнозу AHDB, у 2024 році світове виробництво молока-сировини може вирости лише на 0,25%.

У 2024 році плануємо випуск шести номерів журналу «Молоко і ферма» — традиційно наприкінці кожного парного місяця. Читачі мають нагоду оформити передплату як друкованої, так і електронної версії журналу. Частково публікуватимемо матеріали у відповідній рубриці на сайті www.milkua.info. Більше інформації щодо передплати: 067 445 19 59 (Viber).