Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у мережі Facebook.

«Для тих виробників молока, хто не позбувся корів, цей рік був найкращим з точки зору прибутків, як мінімум за останні 8 років (за довший період не маємо інформації). Індекс умовної прибутковості молока (УМІ) підскочив відразу на 27% порівняно до 2018 року і сягнув рівня 2013 року, це ще були часи, коли суттєві кошти вкладалися в нові сучасні ферми», — зазначає Андрій Ярмак.

Він зауважує, що у ситуації що склалася, Україна, фактично, перестає бути значущим експортером молочної продукції. Більше того, є загроза того, що імпорт буде перевищувати експорт вже в 2020 році, особливо, якщо курсові тенденції будуть збережені.

«Розмови про ринок землі призвели до заморожування інвестиційних планів більшості виробників молока на невизначений час в 2019 році. Більше того, холдинги та неефективні власники корів, почали їх масово позбуватися, аби зібрати кошти на викуп земельних ресурсів, — розповідає фахівець. — Інша причина — це падіння прибутковості виробництва зернових. Адже раніше за рахунок прибутковості зерна фінансувалась нефективність тваринництва багатьох підприємств, а корів тримали лише щоб люди, що здають в оренду паї, були до них лояльними. З запуском ринку землі про це вже можна буде особливо не турбуватися, тому, фактично, процес вирізання пішов».

«Чи є в цьому позитив? Звичайно є — адже з такої кризи галузь вийде оновленою — залишаться лише ті, хто дійсно інвестував в розвиток сучасного виробництва якісного молока. Зросте якість молока та молокопродуктів. Аналогічно з переробниками — на ринку будуть лишатися найефективніші. Якщо ще й інвестклімат поліпшиться, то взагалі можна очікувати, що, на фоні зниження прибутковості рослинництва, в тваринництво почнуть надходити нові, досить якісні кошти. Але це „якщо“ дуже рідко у нас вистрілює, нажаль», — прогнозує Андрій Ярмак.