Для ринку зерна України в 2024 році характерні значні зміни, спричинені як внутрішніми, так і зовнішніми факторами. Погодні умови, трансформація логістики та нестабільність на світових ринках продовжують тиснути на формування цінових тенденцій та обсягів виробництва. Попри труднощі, Україна залишається одним з провідних експортерів зернових культур, що підтверджується рекордними показниками залізничних та стабільністю морських перевезень. У цій статті ми розглянемо основні події літа 2024 року, проаналізуємо динаміку цін та обговоримо перспективи.

Зміна клімату

Про зміну кліматичних умов розмови точаться більше п’ятнадцяти років. На тлі обговорень розуміння проблеми і пошуку дієвих та ефективних рішень, українські аграрії щороку лише примножували валовий збір зернових та олійних культур. У 2024-му природа продемонструвала свою силу сповна, що мало дуже відчутний вплив на урожай та позначилось на якості й обсягах збіжжя.

Кліматичні зміни проявились аномальною спекою та нерівномірним розподілом опадів.

На півдні та сході країни спостерігалися тривалі періоди високих температур, що призвело до значного дефіциту вологи в ґрунті. Це негативно позначилось на урожаї практично всіх культур, найболючішими стали:

• зниження вмісту білка в пшениці;
• зменшення маси зерен та підвищення крихкості кукурудзи, що зменшує її цілісність під час зберігання;
• зниження олійності соняшника.

На заході та півночі України, навпаки, спостерігалися сильні дощі, що призвело до заболочування полів та ускладнення жнив. Через це збір пшениці та ячменю затримався, а частина врожаю була пошкоджена надлишковою вологістю, що знову-таки позначилось на якості зерна.

Політика

Літо-2024 стартувало з гарячих політико-економічних новин, топовими з яких були:

1) збільшення ставки ПДВ з 20 до 25%, військового збору — з 1,5 до 5%;

2) збільшення акцизу на пальне;

3) скасування четвертої групи та перехід всіх на єдину систему оподаткування.

Літо пройшло, і не всі вищеперераховані ініціативи ухвалено. Втім, в кінці серпня Кабмін затвердив механізм встановлення мінімальних експортних цін на зерно. Як це працюватиме?

• Запровадження мінімальних цін. Мінімальні експортні ціни на агропродукцію почнуть діяти з 1 жовтня 2024 року. Вони будуть установлені Міністерством аграрної політики та продовольства України після запуску урядом механізму експортного забезпечення.
• Перевірка експортних контрактів. Мінімальні експортні ціни на агропродукцію будуть визначатися за період попередніх шести місяців. Наприклад, 1 жовтня буде встановлено ціни за період з квітня по вересень 2024-го. Ціни, зазначені в експортних контрактах, укладених аграріями за цей період, не можуть бути нижчими за встановлені мінімальні показники.
• Щомісячний перегляд цін. Щомісяця 10 числа Мінагро визначатиме та обчислюватиме рівень мінімально допустимих експортних цін. Ціни будуть публікуватися на офіційному сайті міністерства і вступатимуть в дію з наступного дня після публікації.
• Валютний перерахунок. Мінімальні ціни на експорт агропродукції будуть вказані у доларах США за 1 кг. Для зручності ціни перераховуватимуться у гривні за поточним курсом НБУ на дату встановлення.
• Перелік видів продукції. Міністерство встановлюватиме мінімальні експортні ціни для 15 видів агропродукції, серед яких: пшениця, кукурудза, соя, різні види олії (соняшникова, соєва, ріпакова), макуха, ріпак, соняшник, волоські горіхи (свіжі, сухі, цілі, подрібнені) та мед.
• Знижки на експорт. Для обчислення мінімальних цін братиметься середньовиважений показник найнижчих експортних цін за попередній місяць. У разі зниження ринкової ціни дозволено експорт з дисконтом до 10% від мінімальної ціни.
• Застосування до форвардних контрактів. Мінімальні експортні ціни також стосуються форвардних контрактів. Якщо контракт укладено в період дії встановлених мінімальних цін, то застосовується ціна, яка діяла на момент підписання контракту.

Враховуючи, що український ринок зерна експортоорієнтований, то такі зміни правил можуть мати наступні наслідки:

• Зниження конкурентоспроможності. Нововведення може знизити конкурентоспроможність українського зерна на міжнародних ринках. Якщо мінімальні ціни будуть вищими за середньоринкові, іноземні покупці можуть звернути увагу на інших постачальників, що пропонують продукцію за нижчими цінами.
• Скорочення експорту. В разі, якщо мінімальні ціни виявляться занадто високими, експортні обсяги можуть зменшитися, що негативно вплине на валютні надходження в країну. Це може призвести до накопичення запасів зерна всередині країни, що, в свою чергу, може тиснути на внутрішні ціни.
• Адміністративні складнощі. Впровадження нових правил може додати бюрократичних труднощів експортерам, які повинні будуть адаптувати свої контракти і стратегії до нових вимог. Це може призвести до затримок у торгівлі та зростання витрат на дотримання регуляторних вимог.
• Реакція ринку. Ринок по-різному реагуватиме на ці зміни залежно від регіону та продукції. Деякі експортери можуть знайти способи обійти нові правила, наприклад, шляхом зниження якості продукції або експортування через сусідні країни з менш суворими регуляціями.

Загалом вплив цього закону буде залежати від того, наскільки вдало він буде реалізований, та від реакції як українських виробників, так і міжнародних покупців.

Логістика

Рішучість влади та відвага ЗСУ не можуть не вражати. Вже рівно рік, як в Україні працює зерновий морський коридор, який знаходиться під захистом українських ВМС. Він проходить через порти Одеси, Чорноморська та Південного. Україною реалізована програма страхування суден UNITY, створена спільно з британським урядом та пулом страхових компаній. Важливо відзначити, коридор працює цілодобово! За рік було зафрахтовано тисячі суден. Україні вдалося досягти довоєнних темпів експорту зерна. Через порти Великої Одеси за 11 місяців вдалось експортувати понад 60 млн. т вантажу, з них — 40,6 млн. т зернові вантажі, які експортують до 46 країн світу.

Враховуючи загальносвітову тенденцію, вартість фрахту зерна з українських портів продовжує залишатися стабільно низькою. Наприклад, фрахтові ставки для перевезення зерна з портів Одеси на невеликих суднах (Handysize) в напрямку Середземномор'я коливаються від 38 до 40 дол./тонна, тоді як для більших суден (Panamax) ставки для експорту до Китаю знизились до 70−72 дол./тонна. Це свідчить про зниження вартості фрахту порівняно з початком року, що створює сприятливі умови для експорту українського зерна.

Також варто зазначити, що логістичні витрати на перевезення зерна баржами з українських портів до європейських, наприклад, Констанца в Румунії, становлять приблизно 20 євро/тонна, що також сприяє експорту.

У 2024 році залізничні перевезення зернових в Україні досягли рекордних показників. За перші сім місяців року АТ «Укрзалізниця» перевезло 24,33 млн. т зернових вантажів, що на 33% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Експортні перевезення становили 20,86 млн. т, що на 50% перевищує показники 2023-го.

Виробництво та експорт

За останні десять років баланс зернових та олійних культур в Україні ще ніколи не був таким неоднозначним. У першу чергу це пов’язано з визначенням збиральних площ. Наприклад, серпневий прогноз USDA виявився суттєво більшим за липневий для низки ключових культур (графік 1).

Гафік 1.

Прогноз площі збирання урожаю зернових та олійних культур в Україні, тис. га

На фоні збільшених прогнозів збиральної площі, але з урахуванням погодного фактору, який суттєво впливає на урожай, отримуємо не такий вже й великий плюс щодо прогнозу валового збору. Так чи інакше, виробництво буде значно меншим, ніж попереднього року (графік 2).

Графік 2.

Виробництво зернових та олійних культур, тис. т

Упродовж останніх кількох років Україна демонструє значні коливання в експорті основних зернових та олійних культур. Найбільш стабільним залишається експорт кукурудзи, яка продовжує займати провідні позиції серед експортних товарів. Однак, на 2024/25 маркетинговий рік прогнозуємо значне зниження, що пов'язано зі зменшенням врожайності (графік 3).

Графік 3.

Експорт зернових та олійних культур, тис. т

Ті ж само чинники відіграються і на ринку пшениці. До речі, вже з початку сезону українські борошномели пропонують обмежити експорт продовольчої пшениці до 4,6 млн. т через підписання «зернового меморандуму» між державою та операторами ринку. Так, у серпні велися розмови, що обсяг квоти на експорт пшениці з України у 2024/25 МР пропонується встановити на рівні 16,2 млн. т, при цьому квота на відвантаження зернової з умістом білка 11% і вище пропонується на рівні 4,6 млн. т.

Цікавою є динаміка експорту сої, яка після спаду в 2020/21 МР демонструє стале зростання і, згідно прогнозу на 2024/25 МР, значно перевищуватиме попередні показники. Це свідчить про зростаючу популярність цієї культури на світових ринках і можливе збільшення інвестицій у її виробництво.

Ціни

У середині липня ціни на зернові просіли на 20 дол. на тонні, що було зумовлено кон’юнктурою світового ринку, але вже на кінець серпня вони повернулись до показників початку літа. Так, вересень розпочинається з такого цінового діапазону:

ЯЧМІНЬ

• 170−175 дол./т, СРТ-порт;
• 6500−6900 грн./т, СРТ-переробка;
• короткостроковий прогноз: стабілізація — ринок налякали чутки про те, що Китай хоче призупинити імпорт ячменю;

ПШЕНИЦЯ

• 200−206 дол./т, СРТ-порт;
• 7700−9100 грн./т, СРТ-переробка;
• короткостроковий прогноз: зростання — фермери утримуються від продажів;

КУКУРУДЗА

• 180−185 дол./т, СРТ-порт;
• 7000−8200 грн./т, СРТ-переробка;
• короткостроковий прогноз: зниження — зниження на ринку СВОТ;

СОНЯШНИК

• 19 800−21 000 грн./т, СРТ-переробка;
• короткостроковий прогноз: зростання — ініціатива переробника накопичити запаси;

СОЯ

• 370−380 дол./т, СРТ-порт;
• 19 800−21 000 грн./т, СРТ-переробка;
• короткостроковий прогноз: зниження — великий розрив між світовою та внутрішньою ціною на олійну;

РІПАК

• 470−480 дол./т, СРТ-порт;
• 16 200−17 000 грн./ СРТ-переробка;
• короткостроковий прогноз: зниження — у трейдерів на вересень мало експортних продажів, тому попит може знизитися, що призведе до зниження ціни на СРТ-ринку.

У 2024 році плануємо випуск шести номерів журналу «Молоко і ферма» — традиційно наприкінці кожного парного місяця. Читачі мають нагоду оформити передплату як друкованої, так і електронної версії журналу. Частково публікуватимемо матеріали у відповідній рубриці на сайті www.milkua.info. Більше інформації щодо передплати: 067 445 19 59 (Viber).