Андрій Стельмах, заступник директора по тваринництву ПСП «Пісківське»

— Чи тільки молоко на язику в корови?

— У будь-якому разі молоко в корови на язику, але є нюанси. Опановуючи технології і маючи чималий досвід роботи, команда ферми, а я приєднався до неї 12 років тому, зуміла досягти гарної молочної продуктивності — в межах 30 л на дійну корову. Втім певні упущення в плані годівлі та менеджменту тварин, що зокрема пов’язані з особливостями голштинізації стада, призвели до просідання виробничих показників. Діагностувалось багато метаболічних розладів, був зависокий рівень вибуття, знизилась відтворювальна здатність. Самі справитись з цією проблемою не могли, тому звернулись по допомогу до Консультаційного центру АВМ.

Основна мета співпраці була стабілізувати здоров’я стада та зменшити вибуття, але водночас, на тлі вирішення цих завдань, відбувся ріст молочної продуктивності.

Якщо порівняти показники за 2020-ий (власне тоді восени стартувала співпраця) і минулорічні, то маємо приріст на 20−30%. Це стосується здоров’я, відтворення, самого надою.

Зокрема заплідненість телиць зросла на 10% — до 64%. Заплідненість корів після першого осіменіння була 26%, впродовж років співпраці стабільно 41−42%. Кількість спермодоз на плідне осіменіння корови становила 2,49, а за 2023 рік — 1,85. Сервіс-період скоротився із 141 до 116 діб.

Значно зменшилася захворюваність корів кетозом: з 35,9% до 7,46% в січні 2024-го. Як результат, рівень вибракування корів упродовж 60 діб після отелення скоротився на 11%.

Що стосується середньорічної продуктивності, то за 2020 рік результат був 26,9 л молока на дійну корову (3,7% жиру й 3,3% білка), а за 2023-ій — 30,8 л з умістом жиру 3,75%, білка — 3,45%.

На початку грудня переглянули раціони й внесли зміни. Зараз доїмо 34 л молока на добу на корову. Раціон здорожчав на 15−17 грн., але молока додалось майже 3,5 л.

— Яка була основна проблема тоді?

— До 45% корів мали високий бал вгодованості (3,8 в середньому), співвідношення енергії й білка в раціоні не відповідало нормі. Завдання було знизити бал вгодованості і при цьому не завдати більшої шкоди здоров’ю і відтворюваності. Консультанти попередили, що процес «схуднення» тривалий і займе щонайменше 2−3 роки.

Почали з коригування годівлі. Було змінено раціон і, якщо не помиляюсь, він одразу подешевшав приблизно на 15%. Станом на сьогодні все ще маємо 10−12% корів з вищим від норми балом вгодованості. Розуміємо, що це може бути пов’язано з особливостями стада: червоно- і чорно-рябі голштини становлять 90% і 10% — симентали.

Крім балансування раціонів відповідно до потреб корів, перед нами поставили завдання чітко й щоденно дотримуватись того, щоб прописаний на папері склад кормосуміші відповідав покладеному на кормовий стіл.

— Як контролюєте годівлю і споживання?

— Наразі для дійних корів використовуємо раціон, збалансований таким чином, щоб при споживанні 24 кг сухої речовини надоїти 36 л молока жирністю 3,7−3,8% й умістом білка — 3,45−3,5%. Це те, що написано на папері. Згідно цього готуємо кормосуміш.

Щодня перевіряємо вологість (ваги й мікрохвильовка) і структурність розданого корму (сепаратор кормів), оцінюємо залишки, вираховуємо споживання і порівнюємо з надоєм, вмістом жиру та білка в молоці. За останніми даними: те, що корови споживають, на 92% відповідає запланованому.

Не без того, буває, що виходить з ладу техніка. Для приготування й роздачі корму використовується трактор, міксер, фронтальний навантажувач і те ж само стоїть в гаражі про запас. Якщо щось зламалось, то за 10−15 хв. робиться заміна, і вперед до справи.

Якщо будуть перебої в роботі, порушення графіків роздачі і підгортання корму, не буде контролю годівлі і споживання — не буде молока.

Коли ферма стабільно працює, отримуєш, те, що запланував, то хочеться більше і краще.

— Хто розробляє раціони?

— Цим займається консультант з годівлі КЦ АВМ. Загалом чотири роки тому співпраця почалась із повного аудиту: здоров’я, відтворення, продуктивність, жир і білок в молоці, склад раціону, кормова база, протоколи і їх виконання тощо. З того часу зокрема нутриціоніст раз на місяць приїздить на ферму, оглядає все стадо, оцінює структурність кормосуміші, промиває і досліджує гній. Потім разом аналізуємо, що із запланованого вдалось, а що ні, шукаємо причини. Виходячи з тих умов і кормів, що маємо, плануємо подальшу роботу.

Наприклад, на порядку денному збільшення вмісту жиру в молоці. Консультант розробляє відповідний раціон і передає нам на розгляд. Ми, зі свого боку, оцінюємо економічну доцільність: наскільки виручка покриватиме додаткові затрати. Якщо влаштовує, приступаємо до втілення. Починаємо з 2−3 секцій, спостерігаємо 2−3 тижні — результат задовольняє. Тоді переносимо раціон на все поголів'я.

Рахуємо все постійно й ретельно. Цим займаюсь не тільки я, а й економіст по тваринництву, який має дані раціонів і годівлі по кожному дню і кожній групі. При цьому вартість кормів, зокрема й власного виробництва, рахуємо за ринковими цінами.

— Які корми виробляєте, а що купуєте?

— Сьогодні кормова база на 70- 80% власна: кукурудзяний, житній і люцерновий силос, сіно, солома, кукурудза, ячмінь, пшениця і макуха соєва. Купуємо пшеничні висівки та шріт соняшника і ріпака.

Чим більше уваги приділяємо якості та поживності кормів під час заготівлі, тим менше треба купувати концентратів.

Не використовуємо жодних кормових добавок для дійних корів, лише аніонні солі (150 г/гол./день) для пізнього сухостою — для поліпшення здоров’я і кращого відновлення після отелення.

Переглянули підхід до вибору грубих кормів. За порадою консультантів почали більше використовувати житнього силосу в раціоні з огляду на його кращу перетравність — до 75%. Люцерну (перетравність 42−47%) також вирощуємо, але її частку зменшуємо, а жито додаємо.

Зручно, коли є автоматизована програма балансування раціонів. З її допомогою можна спрогнозувати результат та оцінити доцільність використання того чи іншого корму. При нашому наборі складових кормосуміші економічно вигідніше використовувати, наприклад, жито, а не пшеницю. Комусь більше підходить пшениця чи тритикале або суміш трав.

Зараз доїмо 34 л молока на корову, без жита мали б максимум 32 л. Тому з року в рік збільшуємо площі під жито, що також вигідно й з точки зору ефективного використання землі. На 1 га площі вирощуємо два врожаї, бо після збирання жита сіємо кукурудзу на силос. При цьому розуміємо, що врожайність кукурудзи буде нижча — на 10−15%. Минулого року на такій кукурудзі було 30% крохмалю. Звісно, погодні умови зіграли свою роль, але такий показник крохмалю ми вважаємо достатньо хорошим. Загалом же вміст крохмалю в кукурудзяному силосі варіювався від 32 до 42%.

Маємо своє виробництво гранул для телят 0−2 місяці. У 2018-му були на семінарі в одному з господарств, підгледіли і в себе поставили лінію. З того часу корм для телят не купуємо, бувало й іншим продавали. Практикували з додаванням різних преміксів, але за порадою консультантів залишили тільки один, всі інші компоненти гранули — власно вирощені й перероблені корми.

Такий корм нам обходиться дешевше, плюс і в тому, що знаєш, із чого він зроблений. Не маю лабораторних даних, а тому не можу категорично стверджувати, та коли перейшли на свій гранульований корм, то через 2−3 місяці захворюваність діареєю знизилась на 8−10%.

— Як часто роблять аналіз кормів на вміст поживних речовин?

— На що орієнтуються у генетично-селекційній роботі?

— Що найважче в роботі?

— Чи важко в сучасному світі, маючи досвід і доступ до інформації, доїти молоко і заробляти гроші?

Відповіді на ці та інші питання читайте в друкованому випуску журналу «Молоко і ферма» № 1/2024

У 2024 році плануємо випуск шести номерів журналу «Молоко і ферма» — традиційно наприкінці кожного парного місяця. Читачі мають нагоду оформити передплату як друкованої, так і електронної версії журналу. Частково публікуватимемо матеріали у відповідній рубриці на сайті www.milkua.info. Більше інформації щодо передплати: 067 445 19 59 (Viber).