В умовах війни перед аграріями постали нові проблеми, що потребують негайного вирішення. Найголовніші з них на сьогоднішній день — зберігання та збут урожаю. Саме цьому був присвячений «День поля-2022», який проходив у с. Малополовецьке.

Під час пленарного засідання за допомогою як українських, так і закордонних експертів аграрії разом шукали шляхи подолання проблем зі зберіганням збіжжя. Від Всеукраїнської Аграрної Ради Дмитро Кохан презентував присутнім можливість застосування мобільних сховищ, так званих «рукавів». «Сьогодні ми працюємо над тим, щоб збільшити таку пропозицію на ринку, — зазначив він. — Щоб кожен аграрій, у якого немає можливості вчасно реалізувати аграрну продукцію, був убезпечений саме цією технологією. Ще є перелік таких моментів щодо того, які інноваційні технології аграрний бізнес може застосовувати у своїй роботі. Це інструмент, до якого ми вже сьогодні готуємося. Хоча в комплексі це не вирішує проблеми, яка пов’язана із неможливістю повноцінно здійснювати експорт».

Слід відзначити, що світ зараз також переймається цією проблемою. Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) розпочала новий проєкт, щоб допомогти українським фермерам зберегти врожай. У рамках його реалізації ФАО займеться розв'язанням проблеми дефіциту сховищ через забезпечення дрібних виробників поліетиленовими рукавами для зберігання зерна ємністю 200 тонн, обладнанням для завантаження та розвантаження зерна, а також постачання середнім виробникам і асоціаціям різних модульних контейнерів для зберігання. Однією з важливих вимог для отримання обладнання для тимчасового зберігання буде реєстрація в Державному аграрному реєстрі. «Аграрії вже зараз можуть подавати заявки на безкоштовне отримання цих рукавів, — зазначає Микола Малієнко. — Їх зручність у тому, що зерно можна зберігати будь-де — чи в полі, чи на території господарства. Збіжжя у рукави повинна загружати відповідна техніка, яку не обов’язково мати кожному господарству, потрібно об'єднатися із сусідніми підприємствами і користуватися нею по черзі. Єдиний недолік рукавів у тому, що його можуть пошкодити гризуни».

В умовах війни, аграрії потерпають від цінової політики на свою продукцію. «Є певні „нішеві“ культури — гречка і гірчиця, які б’ють цінові рекорди, — каже господар Дня поля. — Нещодавно гречку ми продали по 38 тисяч гривень за тонну. За гірчицю готові платити 50 тисяч (раніше в середньому 25). Також у ціні тверді сорти пшениці, за які можна отримати близько 11-ти тисяч за тонну. А ось пшеницю, горох, ячмінь, кукурудзу доводиться віддавати за безцінь. Зараз тонна пшениці коштує близько 5-ти тисяч гривень».

Загалом День поля — це своєрідний навчальний майданчик, де можна побачити і почути, навчитися і висловити власні думки, придбати і випробувати. Навіть у ці складні часи для нашої країни, переконаний Микола Васильович, такі заходи вкрай потрібні.

«Цей День поля особливий, бо ми проводимо його під час війни в Україні, — зазначає він. — Проте зараз нам дуже важливий обмін досвідом і результат. Такі зустрічі необхідні як для аграріїв, так і для партнерів, адже вони носять інформаційний характер. Ми почули різні думки, розуміємо ситуацію в аграрному секторі країни і що очікувати далі».

uacouncil.org