Чому Україна звертається до СОТ, та чому дії Польщі, Угорщини та Словаччини є юридично неправильними, пояснює заступник голови ВАР Денис Марчук:

«Кожна з країн єврозони захищає свої інтереси, а для України це особливо важливо робити, бо основні зусилля країни спрямовані на обороноздатність. Економічні прецеденти з боку окремих європейських країн — Польщі, Угорщини та Словаччини — не дають змогу експортувати, та б’ють по українській економіці. Українці повинні захищатися, бо це питання виживання. Тому сьогодні влада ініціює процедуру арбітражу і формує позов щодо Польщі Словаччини і Угорщини в рамках процедур СОТ, оскільки названа проблематика значно ширша і не стосується однієї України. ЄС був створений як зона для торгівлі без мит, і одноосібні рішення окремих країн створюють політичну напругу. Щоб не загострювати конфронтацію, СОТ буде шукати рішення, але компроміс буде складно знайти. Лише одна Угорщина замість зняття заборон на імпорт українського збіжжя, розширила їх з 4-ох до 24-ох позицій. Проте у будь-якому випадку конфронтація спаде, коли у низці європейських країн закінчаться вибори, і політичний фактор відійде на другий план».

Разом з експортом гарячим питанням для агросектору є земельне, і вони взаємопов'язані.

«Аграрії працюють у збиток вже другий рік. Тому у січні 2024 року, коли стартує новий етап земельної реформи, вони не зможуть взяти у ньому участь. ВАР постійно проводить регіональні зустрічі з аграріями, від яких отримує зворотний зв'язок по земельному питанню. Тому наша пропозиція — зберегти ліміт на купівлю сільгоспземель на рівні 100 га в одні руки для фізичних та юридичних осіб, і не збільшувати його з 1 січня 2024 року до 10 тис. га, як передбачено законодавством. Збільшення лімітів потрібно пригальмувати, щоб малий та середній аграрій був конкурентноздатним із великим бізнесом на ринку землі. Щодо цього ведемо діалог з владою», — наголосив заступник голови ВАР.

uacouncil.org