кордон,
блокада кордону
Україна та Польща шукають торгівельний компроміс, — Марчук
Напруга на українсько-польському кордоні буде тривати ще не один місяць з політичних причин. Але пошук компромісу активно ведеться урядами України та Польщі. Чи покращить ситуацію прийняття рішення торгівельного комітету ЄС щодо імпорту агропродукції з України? Як ситуація на кордонах впливає на агросектор та з якими викликами стикаються аграрії, пояснює заступник голови ВАР Денис Марчук.
«Сьогодні у ситуації з поляками важливо знайти компроміс. Бачимо, що дві урядові команди говорять про ліцензування експорту певних видів продукції, що могло б пом’якшити напругу між Україною та Польщею. Але в цілому політичний чинник залишиться вирішальним: місцеві виборчі процеси у Польщі, які будуть тривати до середини квітня, а пізніше вибори до парламенту ЄС, продовжать негативно впливати на ситуацію на кордоні з Україною», — вважає Денис Марчук.
Пропозиції торгівельного комітету ЄС щодо поставок агропродукції з України ще не прийняті, і можуть бути невигідними для України.
«Рішення, запропоновані торгівельним комітетом ЄС щодо поставок з України, зокрема цукру, яєць та курятини, були направлені на доопрацювання. Один з ключових моментів, який стоїть в процесі перемовин, чи це будуть обсяги, які Україна поставляла до ЄС в 2022—2023 роках, коли не було квот, чи це буде повернення до обсягів поставок 2021 року. Зараз піднімається питання, що це будуть обсяги 2021 року, що невигідно Україні, бо у 2021 році діяло багато обмежень та квот. Якщо буде досягнуто компроміс по обсягах 2022−2023 років по вищеназваних категоріях товарів, то українська сторона на це погодилася вже кілька тижнів тому. Для нас ринок ЄС дуже потрібний. З $ 22 млрд валютної виручки України в 2023 році, близько $ 12 млрд становили кошти, отримані від торгівлі з ЄС», — розповів заступник голови ВАР.
Серед викликів аграрної галузі актуальним лишається питання продажу сільгоспземель.
«Одне з питань, яке сьогодні піднімають українські аграрії — це ліміти на продаж землі, що були підняті з початку 2024 року до 10 тис. га. В умовах відсутності фінансування великі компанії з доступом до іноземних коштів становлять загрозу середньому і малому бізнесу. Тому просимо владу залишити ліміти по 100 га „в одні руки“ на час війни. Інакше — в умовах окупації, замінування, мобілізації значної частини робітників, мобілізації самих товаровиробників — є ризик припинення господарчої діяльності малими та середніми агропідприємствами. Україна не може цього дозволити під час війни», — зазначив Денис Марчук.