Документ розроблявся за допомогою експертів Проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» та активно підтримувався Єврокомісією. Як зазначають фахівці та експерти галузі, йдеться про нову систему контролю коли держава лише контролює, щоб продукція, що випускається підприємствами, була безпечною для людини.

Закон передбачає перевірку інспекторами підприємств без попередження заздалегідь, окрім аудиту системи НАССР — аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, проводиться за умови повідомлення оператора ринку не пізніше, ніж за три робочі дні до здійснення такого заходу. Це пов’язано з необхідністю підготувати необхідних пакет документів та забезпечення участі в цьому процесі всіх відповідальних працівників, які відповідають за впровадження системи на підприємстві.

Ще одна новація стосується перевірок: вони стануть ризик-орієнтованими, а їх періодичність буде достатньою для досягнення цілей цього закону — підвищення безпечності продуктів. Тобто підприємства перевірятимуть залежно від ступеню ризику для життя і здоров`я людей. Також інспектори Держпродспоживслужби здійснюватимуть перевірки згідно з уніфікованим актом перевірки. Цей документ міститиме вичерпну кількість питань для перевірки і буде публічним, що мінімізує корупційні ризики. Водночас бізнес, який грубо порушує законодавство, відразу потрапляють в категорію недобросовісних. Такі перевірки можуть бути не тільки на виробництві. Також, у перевірках зі сторони суб'єкта господарювання можуть брати участь представники громадських організацій.

Крім того, Закон передбачає відеофіксацію інспекторами заходів контролю без згоди суб'єктів господарювання. При цьому право проводити відеофіксацію має й сам суб'єкт господарювання. Така норма дозволяє зробить процес перевірок більш прозорим.

За порушення нового Закону передбачені жорсткі санкції. Сума штрафу для юридичних осіб може досягати 70 тисяч гривень — залежно від скоєного правопорушення. Суми штрафів фіксовані й визначені у мінімальних заробітних платах (на 2018 рік встановлено мінімальна заробітна плата у місячному розмірі 3723 гривні), що знімає корупційні ризики та дозволяє уникнути можливості впливу на оператора ринку. Детальніше про види порушень та систему штрафів за посиланням.

Зміни очікують і на імпортерів харчових продуктів та кормів — це стосується облаштування прикордонних постів, переліку супровідних документів під час перевезення продукції, порядок і частота перевірки, підстави для відбору зразків і їх лабораторного дослідження в рамках фізичної перевірки.

Слід зауважити, що з 4 квітня поточного року у разі надходження звернення громадянина про порушення у сфері безпечності харчових продуктів Держпродспоживслужба має право здійснювати позапланові перевірки без отримання погодження органу державної влади, який здійснює формування політики у цій сфері (Державної регуляторної служби або Міністерства агарної політики та продовольства). Реалізація положень Закону у цій частині дозволить оперативно реагувати на звернення фізичних осіб та проводити щодо усунення порушень.

consumer