молоко, ферма, роботи-дояри
Роботи-дояри: успішний «тест-драйв»

 

У грудні 2012 року на молочному комплексі ТДВ «Терезине», що у Вільній Тарасівці Київської області, запрацювали перші в Україні роботи-дояри. Тоді журналісти «Молока і ферми» разом з іншими їздили подивитися на диво-машини. З того часу минуло п’ять років, і ми знову побували в господарстві, щоб дізнатись, як на практиці показала себе система добровільного доїння корів.

ТДВ «Терезине» можна без перебільшення віднести до найпрогресивніших господарств вітчизняної молочної галузі. Власники підприємства, Надія Дмитрівна та Іван Миколайович Кудлаї, завжди відкриті до інновацій та технологічних ноу-хау, які сприяють підвищенню ефективності виробництва молока. Одними з перших в Україні вони перейшли на безприв’язне утримання корів, установили доїльну залу, побудували біогазову установку. Зрештою, вони стали «хрещеними батьками» роботизованого доїння в Україні. Спочатку господарі ретельно вивчили особливості нової технології, що швидкими темпами завойовує світ, примірялися й прицінились, а вже остаточне рішення прийняли після того, як відвідали великі роботизовані молочні комплекси в Європі та Росії.

Проектна потужність молочної ферми у Вільній Тарасівці становить 520 дійних корів. Нині тут тримають 450 корів української чорно-рябої молочної та голштинської порід. Використовують безприв’язну систему утримання. Корівник поділено на 4 секції по 130 тварин. У ньому встановлено вісім роботів-доярів (іншими словами — станцій добровільного доїння), кожен обслуговує 60−65 корів.

Побудовано корівник за сучасними технологіями й вимогами, що забезпечує тваринам максимальний комфорт. Зокрема належний мікроклімат у приміщенні підтримують завдяки великій висоті корівника та бокових стін. Потік свіжого повітря регулюється опусканням/підняттям бокових штор. Штори регулюються автоматично, хоча можна це робити і вручну. Дах ізольований, що означає збереження тепла взимку й меншу спеку влітку. Обладнано комфортні стійла для відпочинку тварин. Достатньо місця, світла, чистого повітря, а тишу порушує лише кормороздавач двічі на добу чи шурхотіння комбікорму в автоматизованих годівницях.

З кормового столу у вигляді суміші корови поїдають порцію, що розрахована на 20 л молока.

Порція комбікорму видається з автоматизованих годівниць кожній корові індивідуально і залежить від молочної продуктивності.

Нову ферму комплектували власним поголів'ям з виробничого майданчика, розташованого в смт Терезине. Під час відбору претенденток на добровільне доїння основну увагу звертали на форму вимені. Вим’я не має бути занадто низьке, а дійки не мають бути розміщені надто близько.

«Без труднощів не обійшлося, коли відібраних тварин привчали до нового доїння. Перші два-три рази корів примусом заводили до станції. Так тривало лише перший місяць, а потім тварини робили це самостійно. Що примітно, первістки, які народились на фермі у Вільній Тарасівці, швидше звикають до робота, ніж ті, що народилися на іншій, з доїльною залою, і перевозяться сюди», — розповідає менеджер комплексу Євген Лисенко.

Нині в господарстві працюють над генетикою тварин у напрямку поліпшення ознак, необхідних для автоматизованого доїння.

Рух корів

Після розтелення корову в родильному відділенні доять індивідуальним доїльним апаратом і вранці наступного дня переводять у корівник зі станціями добровільного доїння. Протягом трьох днів, а інколи й довше (5−7), робот-дояр відділяє молоко новотільних від товарного в окрему ємність.

При роботизованому доїнні є й особливості групування корів. Новотільних не відділяють в окрему групу, а тримають разом із високопродуктивними коровами — до 100 днів лактації. Інші три секції тварин групують залежно від днів доїння та тільності.

Станція добровільного доїння на відміну від зали працює 24 години на добу, а корови йдуть доїтись тоді, коли в них виникає природна потреба віддати молоко. 

«Ми групуємо корів, бо так зручніше управляти стадом. Однак це не обов’язково. Адже система добровільного доїння розрахована на фермера, який, приміром, має всього 50 корів і одного робота-дояра. В одній групі перебувають тварини різних періодів — новотільні, високопродуктивні, тільні, сухостійні тощо», — підкреслює Євген Лисенко.

Годівля

Її особливість в умовах автоматизованого доїння полягає в тому, що частину комбікорму у складі кормосуміші корова поїдає на кормовому столі. Ця порція розрахована на 20 л молока. Решту комбікорму, залежно від продуктивності, вона отримує в автоматизованій годівниці з розрахунку 300 г на літр молока. Кормостанція видає комбікорм невеликими порціями по 50 г. Максимально за раз корова може отримати 500 г.

Ще 100−200 г смачного комбікорму корова отримає під час доїння безпосередньо в роботі. Це свого роду цукерка, яка стимулює корову ходити на станцію добровільного доїння.

«Автоматизація значно полегшує роботу, але й роль людини на роботизованому комплексі велика і без навченого персоналу не обійтися. Потрібно постійно і дуже уважно стежити за вгодованістю корів, щоб не допустити проблем з метаболічними розладами», — пояснює менеджер.

Відтворення

Корів в охоті тут виявляють візуальним методом, а також за допомогою датчиків активності або педометрів. Осіменяють за ознаками природної охоти. Метод синхронізації використовують рідко. Відсоток тільних корів у стаді становить 50−52%.

Сухостійних корів і нетелей тримають в окремому корівнику. Тут же розміщуються бокси для отелення. Новонароджених телят поселяють в індивідуальних будиночках. Протягом першого місяця життя їх випоюють незбираним молоком, впродовж другого — замінником. У 2-місячному віці їх переводять на інше відділення, де їх дорощують, затим запліднюють. Тварини повертаються на комплекс після підтвердження тільності.

Добровільне доїння проти примусового

Робот-дояр на відміну від доїльної зали працює 24 години на добу. З огляду на це тварини йдуть на доїння тоді, коли в них виникає природне бажання віддати молоко. Середня добова продуктивність на корову сягає 29 л. З використанням роботів-доярів надій збільшився на 5−10%.

Доїння відбувається лише тоді, коли є потік молока. І якщо традиційні доїльні системи налаштовані працювати з потоком усього вимені, то робот працює з кожною дійкою окремо. Більше того, він ідеально виконує всі вимоги: підготовка та обробка кожної чверті вимені, щадне доїння — що сприяє підвищенню якості самого процесу й отриманого молока, а також підтриманню здоров’я вимені.

Роботизована система дає змогу швидше виявити хворих на мастит корів, адже аналізує молоко кожної чверті вимені, «запам'ятовує" показники кожної доїльної сесії. Молоко, що не відповідає нормам якості, або від хворої тварини робот здоює окремо.

«Хвору корову за допомогою селекційних воріт робот автоматично відправляє в санітарну зону. Вона розрахована на утримання до п’яти хворих тварин і обладнана боксами для відпочинку, поїлкою, є доступ до кормового столу. В даній зоні хвора тварина може перебувати весь час, поки триває лікування. Важливо те, що хвору тварину не потрібно окремо доїти — вона має можливість заходити і доїтись в роботі, а нетоварне молоко направляється в окрему ємкість. Разом з тим, сама система має багато інструментів, які допомагають стежити за станом корів і сигналізують про проблему ще до її настання. Тому ще раз наголошу: без навчених і сумлінних працівників не обійтися», — підсумовує Євген Лисенко.

Наразі комплекс обслуговує колектив із десяти чоловік, включаючи тваринників, телятниць, трактористів, слюсарів та менеджера.

Роботизоване доїння дозволяє розкрити потенціал тварини, але й машини потребують умілих рук і правильного застосування. В ТДВ «Терезине» це вдається робити вже п’ятий рік поспіль.

Журнал «Молоко і ферма» № 3 (40), червень 2017

comments powered by Disqus

Останні додані

23 квіт. 2024 12:10:00

  Сім факторів, які впливають на споживання та перетравність сухої речовини

23 квіт. 2024 11:30:00

  Безпечність харчових продуктів: як правильно обрати морозиво

23 квіт. 2024 10:50:00

  Українська галузь біометану має стати привабливою для інвесторів

23 квіт. 2024 10:20:00

   Розблоковано найбільший ПП на кордоні з Польщею

23 квіт. 2024 09:35:00

  VALKALOR: більше енергії без шкоди здоров’ю

23 квіт. 2024 09:00:00

  За рік м'які жирні сири в середньому подорожчали на 20 грн/кг

22 квіт. 2024 12:05:00

  Посівна в Україні подорожчала на 5-7%

22 квіт. 2024 11:30:00

  Ринок землі: ділянки в Україні подорожчали на 40%