За підтримки |  


Несподівані поради, які підвищать вашу продуктивність

 

Ми часто ігноруємо приховану психологію продуктивності, і даремно. Авторка blog.hubspot.com Беккі Кейн акцентує увагу на семи дослідженнях, які підкреслюють, наскільки сильно наш внутрішній психологічний стан впливає на продуктивність. У кожному з них наводяться конкретні поради, які можуть змусити вас почати підходити до своєї роботи по-новому. Візьміть їх на озброєння і результати не забаряться.

Потрібен творчий імпульс? Підіть прогулятись

Вам, як сучасному працівникові, напевно, не потрібно щодня працювати в поті чола, вам більше потрібне нестандартне мислення. Можливо, вам знадобиться розробити нову стратегію в пошуку ринків збуту або ж новий підхід до підтримки відносин з наявними клієнтами. Такого роду креативні рішення важко викликати по команді. В очікуванні божественного натхнення інколи достатньо прогулятись.

У 2014 році Мерілі Оппеццо і Деніел Шварц зі Стенфордського університету провели чотири дослідження, які виявили вражаючу творчу силу прогулянок.

У всіх чотирьох дослідженнях учасників протестували в різних ситуаціях: коли вони сиділи чи ходили всередині приміщення або на свіжому повітрі. Потім їх попросили виконати низку вправ, призначених для оцінки креативності.

У трьох із цих експериментів психологи вивчали те, що вони називають дивергентним мисленням. Учасники повинні були придумати альтернативне рішення про використання тих предметів, які їм було роздано. Для цього відводилося чотири хвилини. Відповідь вважалась оригінальною, якщо ніхто з інших учасників групи не запропонував подібного.

Разюче, але учасники придумали на 60% більше унікальних відповідей під час руху, а не сидіння на стільці.

У четвертому дослідженні учасникам було запропоновано створити складні аналогії для даних їм словосполучень. Наприклад, аналогія до словосполучення «пограбований сейф» — «солдат, що страждає від посттравматичного стресового розладу» — відображає почуття втрати, порушення і дисфункції. Кожен з учасників, що виходили на вулицю, здатен був придумати хоча б одну креативну відповідь. У групі учасників, які вирішували це завдання в приміщенні, показники були вдвічі гірші.

Порада: наступного разу, коли вам буде потрібно творчо осмислити складну проблему, обміркуйте її на довгій прогулянці. Залиште ваше робоче місце для простіших завдань.

Зробіть щастя пріоритетом у роботі

Шукаючи в інформаційному просторі стратегії й поради, як стати більш продуктивними, ми часто втрачаємо свій головний актив — себе.

Шон Ахор, дослідник із Гарварду й автор книги «Перевага щастя», присвятив свою кар'єру вивченню вкрай недооцінених професійних переваг стану щастя.

«90% вашого довгострокового стану щастя зумовлюється не зовнішнім світом, а тим, як ваш мозок цей світ обробляє, — розповів дослідник у своєму виступі на конференції TED „Щасливий секрет: як працювати краще“. — Якщо ми змінимо свою формулу щастя й успіху, то зможемо змінити наш вплив на реальність. Тільки 25% успіху в роботі визначається коефіцієнтом інтелекту. На 75% він залежить від вашого рівня оптимізму, підтримки оточуючих і здатності сприймати стрес як випробування, а не як загрозу».

Яскравий приклад співвідношення між щастям і успіхом можна знайти в багаторічних дослідженнях 15 000 фахівців із продажу, проведених у 1980-х роках доктором Мартіном Селігманом і страховою та фінансовою компанією Metropolitan Life. Коли Селігман виміряв рівень оптимізму торгових представників і порівняв їх із показниками продажів, то виявив ось що: 50% найоптимістичніших менеджерів продали на 37% більше страховок, ніж інша половина. Ще більше вражає те, що найкраща десятка менеджерів за рівнем оптимізму продала на цілих 88% більше, ніж та, що замикала рейтинг.

Ще одне дослідження Селігман провів у 1995 році і встановив, що в різних галузях, включаючи страхування, автомобілі, нерухомість, товари для офісу та банківську справу, оптимісти продавали краще, ніж песимісти, на 20−40%.

Порада: продуктивність — не тільки в тому, щоб робити більше на роботі. Поліпшіть свою працездатність, поставивши в пріоритет те, що робить вас щасливими і поза роботою. Ахор рекомендує приділяти час друзям і родині (особливо коли ви найбільш завантажені) і свідомо вибрати позицію бути вдячним.

Маленькі перемоги мають велике значення

Які фактори найбільше сприяють позитивним емоціям і сприйняттю роботи? Тереза ​​Амабілія і Стівен Крамер, автори книги «Принцип прогресу: використання маленьких перемог для створення відчуття радості, причетності та творчості на роботі», знайшли просту відповідь.

Амабілія і Крамер вивчали 238 працівників розумової праці з семи компаній, чиї посади вимагали творчої продуктивності. В кінці кожного дня учасники відповідали на питання, наскільки продуктивно вони почувались у цей день, і називали низку змінних, що, можливо, вплинули на їхнє сприйняття проектів, над якими вони працювали.

«Коли ми порівняли кращі й гірші дні учасників дослідження, то виявили, що найпоширенішим тригером/фактором „кращого“ дня був будь-який успіх у роботі окремої людини або колективу, — пишуть дослідники. — Найпоширеніший тригер „гіршого“ дня визначити було непросто. Прогрес спостерігався в 76% „кращих“ днів, регрес — тільки в 13% таких днів».

Успіх сильно корелював з поліпшенням усіх трьох складових внутрішнього робочого життя: емоцій, мотивації і сприйняття. В дні успіху учасники були більш оптимістичні й відчували більше радості, тепла і гордості, більш зацікавлені й залучені в свою роботу, набагато схильніші позитивно сприймати проблеми у роботі і взаємодіяти зі своїми товаришами по команді, ніж у дні невдач.

Щоб активізувати працівників, не потрібен істотний успіх. Дослідження показало, що навіть невеликий прогрес може суттєво вплинути на психологічне благополуччя.

«28% подій, що не мали значного впливу на проект, істотно вплинули на почуття людей про проект, — стверджують дослідники. — Невеликих, але послідовних кроків уперед, що здійснюються всіма учасниками, може бути достатньо для чудового виконання проекту. Події, які часто залишаються непоміченими, мають вирішальне значення для загальної діяльності організації».

Порада: якщо ви хочете підвищити продуктивність, записуйте все, що зробили протягом дня. В кінці кожного дня знайдіть час переглянути список і подумати про те, чого ви досягли. Якщо ви керівник, знайдіть способи визнати і відсвяткувати успіхи своєї команди.

Перестаньте фокусуватися на меті

З юних років нас учили, що постановка мети — ключ до успіху. Але недавнє дослідження показує, що занадто багато уваги до наших бажаних результатів насправді може зменшити ймовірність їх досягти.

У дослідженні 2013 року журналу Applied Psychology вимірювалася втрата ваги 126 жінок, які перебували на дієті. Чим більше ваги втрачали піддослідні за один тиждень, тим менше втрачали за наступний. Цей відкат у вазі однаково спостерігався в усіх учасниць і був найменшим у тих, хто орієнтувався на конкретні дії, що ведуть до схуднення (зміна звичок у їжі), а не на бажаний результат (втрата ваги).

В аналогічному дослідженні Аєлет Фішбах і Чхве Чжин Хі з Чиказького університету і Корейської бізнес-школи вивчали поведінку понад 100 студентів у спортзалі. Перед тим як зайняти місця на бігових доріжках, учасники однієї групи розповідали про мету свого тренування, учасники другої — про процес. Студенти з групи, орієнтованої на мету, заявляли про довшу плановану тривалість бігу, ніж студенти орієнтованої на процес групи, але займалися вони всього 34 хвилини, тоді як учасники другої групи — 43 хвилини.

Порада: ставте перед собою цілі, орієнтовані на процес, а не на результат.

Внесіть плани в календар

У дослідженні, опублікованому «Британським журналом психології здоров'я», визначалось, наскільки часто 248 учасників, поділених на контрольну групу, групу мотивації і групу намірів, тренувалися протягом двотижневого періоду.

Учасники контрольної групи відстежували, як часто вони тренувалися. Перед початком дослідження вони прочитали три абзаци роману, що абсолютно не стосується теми.

Учасники групи мотивації також відстежували, як часто тренувалися, але вони читали брошуру про користь тренувань для здоров'я.

Учасники групи намірів відстежували, як часто вони тренувалися, і читали ту ж брошуру, що й група мотивації. Але їх просили створити конкретний план і графік тренувань у такій формі: «Протягом наступного тижня я буду щонайменше 20 хвилин інтенсивно тренуватись у такі-то дні, в такий-то час доби, в такому-то місці».

90% учасників з групи намірів тренувалися хоча б один раз у наступні два тижні, і тільки 39% з групи мотивації і 29% з контрольної групи робили те ж саме.

Порада: формулюючи цілі, складіть точний розклад дій, які ви будете виконувати. Занесіть ці тимчасові блоки в календар і дотримуйтеся розкладу.

Виражайте терміни в днях, а не тижнях або місяцях

З вами коли-небудь таке траплялось: третя година ночі, ви хлебчете каву, намагаючись закінчити проект, для роботи над яким у вас було кілька місяців? Таке відбувається тому, що мозок заточений ставити в пріоритет теперішнє перед майбутнім. Через цей психологічний трюк вкрай складно позбутися звички до прокрастинації[1]. Але є простий спосіб обдурити себе і працювати, випереджаючи терміни свого дедлайну.

Ніл Льюїс і Дафна Ойзерман провели серію досліджень щоб вивчити, як ми сприймаємо дедлайни. Вони виявили, що учасники сприймають далекі події як ближчі, коли час виражати в днях, а не в тижнях, або в тижнях, а не місяцях. Наприклад, учасники сприймали подію через 16 днів як більш близьку, ніж ту, яка відбудеться через два тижні.

Що важливіше, вони виявили, що це змінене сприйняття часу реально впливало на поведінку людей, змушуючи їх уживати заходів заздалегідь.

«Учасники повинні були уявити, що в них новонароджена дитина, і що дитині потрібно буде піти в коледж або через 18 років, або через 6 570 днів, — пише журнал The Atlantic. — Дослідники виявили, що ті, у кого термін був визначений у днях, планували почати відкладати на навчання в колосальні чотири рази швидше, ніж ті, у кого строк визначався в роках, навіть із поправкою на доходи, вік та самоконтроль».

Порада: обманом змусьте себе і свою команду почати раніше, позначивши всі терміни в днях, а не тижнях, місяцях або роках.

Пробачайте собі

Високі амбіції мотивують нас, але вони також можуть призвести до почуття провини і негативу, коли ми відкладаємо справи на потім. А почуття провини, як свідчать дослідження, веде до ще більшого ухилення від роботи і прокрастинації.

Студентів, які відвідували вступний курс психології, опитали безпосередньо перед двома іспитами, що йдуть підряд, щоб визначити, наскільки вони відкладали навчання і наскільки вони прощали себе за попередню прокрастинацію, а також їх настрій і емоції. Студенти, які пробачали собі прокрастинацію перед першим іспитом, значно менше прокрастинували перед другим порівняно зі студентами, які продовжували самобичування.

Порада: наступного разу, коли ви не виправдали своїх сподівань, не займайтеся самобичуванням. Поверніться назад і вибачте собі помилку в самодисципліні. Співчуття до себе може допомогти вам виконати завдання наступного разу.

Підготовлено за інформацією www.e-xecutive.ru


[1] Прокрастинація (від лат. procrastinare) — психологічний термін, що означає схильність людини відкладати неприємні завдання на потім, тяжіння до справ, що приносять більше задоволення або швидший результат.

comments powered by Disqus

Останні додані

14 лист. 2019 15:20:00

Яка програма синхронізації найкраща

23 жовт. 2019 11:00:00

Несподівані поради, які підвищать вашу продуктивність

8 жовт. 2019 14:15:00

Генетичний фактор впливу на вміст білка в молоці ВРХ

25 вер. 2019 11:30:00

Характеристики кормової цінності кукурудзи

12 вер. 2019 11:30:00

Вчимось виражати агресію безпечно

5 вер. 2019 14:35:00

Як змусити корову більше їсти

15 серп. 2019 14:45:00

Вакцинація — частина програми здоров’я стада

17 лип. 2019 10:45:00

Хибні установки, які можуть стати фатальними для бізнесу