ПОТОЧНА СИТУАЦІЯ

З початком війни частина господарств втратила можливість реалізовувати молоко, і перед ними стоїть завдання — максимально зберегти поголів'я з мінімальними витратами на корми.

Молокопереробні підприємства, що продовжують працювати, переважно знижують закупівельні ціни на молоко, що вимагає оптимізації витрат на годівлю.

В умовах війни майже зупинився експорт рослинних олій з України, що призвело до суттєвого скорочення обсягів переробки насіння соняшника і соїта створило гострий дефіцит і зростання цін на ключові білкові концентрати: соєвий шріт, соняшниковий шріт, ріпаковий шріт, спиртова барда.

Традиційно переважна більшість молочних господарств України практикує силосний тип годівлі корів з обмеженим використанням трав’яних силосів/сінажів. Це дозволяє досягнути високих показників продуктивності, проте ставить господарство у суттєву залежність від покупних білкових концентратів. В умовах війнисилосний тип годівлі є найменш ефективним.

Існують проблеми з постачанням як вітамінно-мінеральних преміксів, так і базових мінеральних добавок: сіль, крейда, сода.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПРАКТИЧНОЇ ГОДІВЛІ

Основні пріоритети з оптимізації годівлі: оптимізувати кількість покупних кормів в раціоні, зокрема білкових концентратів та кормових добавок, максимально задіяти альтернативні джерела протеїну.

Забезпечити максимальне використання грубих кормів, залежно від якості кормів, довести їх частку в раціоні до 60−65% від сухої речовини (не менше 12−13 кг сухої речовини на голову).

За наявності достатньої кількості трав’яних сінажів оптимальної якості (не менше 15% протеїну та не менше 40% перетравності НДК), змінити співвідношення силосу та сінажу, максимально підвищити частку сінажів у «корзині грубих кормів» раціону. Це дозволить зменшити використання покупних білкових кормів.

Уникати надлишку білкових кормів в раціоні, за можливості контролювати рівень сечовини в молоці. Цільові показники рівня сечовини в молоці — 150−250 г/л.

Обирати пріоритети: тимчасово прибрати із раціонів вітамінно-мікроелементні премікси, залишити лише базові мінеральні добавки (крейда, сіль, сода). Краще витратити фінансовий ресурс на придбання дефіцитних білкових концентратів.

В годівлі сухостою реалізовувати концепцію низькокальцієвого, низькокалійного єдиного раціону сухостою, розрахованого на споживання 12 кг сухої речовини із вмістом 12−13% протеїну та 14−16% крохмалю.

При вирощуванні молодняка, за відсутності доступу до стартерних комбікормів та білкових концентратів, доцільно продовжити термін молочного періоду до 6 місяців, що забезпечить достатньо високу інтенсивність росту молодняка в найбільш критичний період вирощування (від народження до 6-місячного віку).

За наявності мелясиможна розглянути використання кормової сечовини як джерела небілкового азоту в раціонах корів (до 120 г на голову в день). Це дозволить зняти з раціону 1 кг соняшникового шроту.

При наявності посівів озимих злаків (ячмінь, жито, пшениця), розглянути можливість заготівлі раннього сінажу з озимих злаків у фазу прапорцевого листа (високий вміст протеїну та перетравної НДК) для часткової заміни ним силосу кукурудзяного в раціоні. Це дозволить зменшити залежність від покупних білкових кормів.

З метою зменшення залежності від продуктів переробки олійних культур, варто розглянути можливість посіву зернобобових культур (горох, соя, люпин) з метою подальшого використання в раціонах. Із практичного досвіду: можна успішно застосовувати до 3,5 кг гороху в раціонах корів (у вигляді горохової дерті), що дає в раціон не менше 700 г протеїну та 1750 г крохмалю. Це дозоляє прибрати з раціону до 2 кг соняшникового шроту та до 2,5 кг зерна кукурудзи.

Деякі господарства мають запаси сої, яку не можуть здати на переробку і не мають можливості самостійно провести підготовку соєвих бобів до згодовування. За неможливості обжарювання, або екструдування, цілком можливо використання сирих цільних неподрібнених соєвих бобів як джерела протеїну та енергії в кількості до 10% від сухої речовини раціону корів (до 2,5 кг в фізичній вазі). В 1 кг соєвих бобів містися до 400 г протеїну та до 200 г сирого жиру. При цьому необхідно дотриматись наступних вимог:

• Вводити сирі боби в раціон поступово, по 0,5 кг через кожні 5 днів, з метою поступової адаптації мікрофлори рубця.
• Якщо ми спостерігаємо істотний транзит соєвих бобів з гноєм, то, скоріш за все, це є наслідком субклінічного ацидозу рубця. Ацидозний стан підвищує осмолярність середовища рубця, що провокує притік надмірної кількості рідини в рубець та підвищення швидкості транзиту корму з рубця, що, в свою чергу, погіршує перетравність раціону в цілому та соєвих бобів зокрема. Необхідно скоригувати раціон за вмістом крохмалю та НДК та мінімізувати ризик ацидозу. Соєві боби ефективно засвоюються в оптимально збалансованих «здорових» раціонах з мінімальним ризиком ацидозу
• Не згодовувати ні в якому разі джерела небілкового азоту (кормова сечовина) в раціонах корів, що містять сирі соєві боби, оскільки це може підвищити кількість незасвоєного аміаку в рубці через прямий вплив уреази на кормову сечовину
• Не згодовувати сирі боби молодняку до 6 місячного віку, ця вікова категорія тварин дуже чутлива до уреази та інгібіторів трипсину, що містяться в сирих бобах.

Якщо господарство не має можливості здавати молоко, то можна використовувати молоко як інгредієнт раціону корів. У сухій речовині молока міститься не менше 30% жиру та не менше 25% протеїну, отже молоко — це дуже високоенергетичний і високобілковий концентрат. Рекомендовані норми введення молока — до 10% від сухої речовини раціону (до 15−16 кг на корову в день).

ПРИКЛАДИ МАЛОКОНЦЕНТРАТНИХ РАЦІОНІВ

У ДОДАТКАХ наведено приклади малоконцентратних раціонів, розроблених на базі реальних господарств, які реалізують стратегію оптимізації кількості покупних кормів.

ДОДАТОК 1:

• раціони на базі силосу кукурудзяного (21% крохмалю) та сінажем люцерновим (17% протеїну), розраховані на 30, 25, 20, 15 кг молока з обмеженим використанням концентратів;
• раціон на 10−12 кг молока без концентратів;
• раціон на 14−15 кг молока без концентратів, з використанням молока як інгредієнта раціону (в якості єдиного концентрованого корму).

ДОДАТОК 2:

• раціони на базі силосу кукурудзяного (32% крохмалю) та силосом тритикале (15% протеїну), розраховані на 32, 25, 20, 15 кг молока з обмеженим використанням концентратів;
• раціон на 13 кг молока без концентратів;
• раціон на 16−17 кг молока без концентратів, з використанням молока як інгредієнта раціону.

ДОДАТОК 3:

• раціони на базі кукурудзяного силосу з низьким вмістом крохмалю (5−7% крохмалю в СР) без сінажу, розраховані на 27, 20, 15 кг молока з обмеженим використанням концентратів;
• раціон на 12 кг молока без концентратів;
• раціон на 15−16 кг молока без концентратів, з використанням молока як інгредієнта раціону (в якості єдиного концентрованого корму).

ДОДАТОК 4:

• раціони на базі кукурудзяного силосу зі стандартним вмістом крохмалю (32% крохмалю в СР) без сінажу, розраховані на 27, 20, 15 кг молока з обмеженим використанням концентратів;
• раціон на 10 кг молока без концентратів;
• раціон на 16−17 кг молока без концентратів, з використанням молока як інгредієнта раціону (в якості єдиного концентрованого корму).

ДОДАТОК 5:

• раціони на основі силосу кукурудзяного, без сінажу, з використанням сирих цільних соєвих бобів в якості єдиного білкового концентрату:
• раціон на 22−23 кг молока на базі силосу кукурудзяного стандартної якості (32% крохмалю в сухій речовині);
• раціон на 22−23 кг молока на базі силосу з низьким вмістом крохмалю (5−7% крохмалю в сухій речовині).

Щоб завантажити додатки, перейдіть за посиланням: https://avm-ua.org/uk/post/rekomendacii-z-godivli-molocnoi-hudobi-v-umovah-obmezenosti-kormovih-resursiv-v-period-vijni-z-rosieu

Консультація надана експертами АВМ та Міжнародної фінансової корпорації (IFC) в рамках спільного проекту «Розвиток молочної галузі України» для підтримки господарств в умовах війни. Якщо залишились питання, звертайтеся на гарячу лінію АВМ за тел. 067 590 21 20 або office@avm-ua.org.

Відновлюємо роботу, щоб інформаційно підтримувати молочарів. В умовах військового стану на перший план виходять інші потреби і формуються нові запити — інформація потрібна тут і зараз. Тому всі матеріали оперативно й повністю публікуватимуться на сайті www.milkua.info. Для передплатників з певною періодичністю готуватимемо і надаватимемо ПДФ-версію кожного номера. Всі, хто захочуть мати добірку матеріалів під рукою, отримають вільний доступ до онлайн-версії.

Через труднощі з друком і доставкою паперовий варіант журналу найближчим часом не плануємо, але повернемось до нього при першій слушній нагоді.