Дослідження «Скільки коштує виробництво молока?» було підготовлено Бюро сільської соціології та сільського господарства (BAL).

На додаток до дослідження витрат на виробництво молока в восьми країнах-виробниках молока в ЄС, остання хвиля дослідження витрат також вперше включає середній показник по ЄС. У 2019 середня величина витрат становила 45,35 цент/кг. При середніх цінах на молоко в ЄС 34,52 цент/кг, дефіцит покриття витрат значний, заявляє EMB.

«Це ясно вказує на проблему дисбалансу у всьому ЄС», — сказала Сіет ван Кеймпема, президент EMB.

У зв’язку з тим, що Ірландію і Литву також було недавно додано в дослідження BAL, EMB заявляє, що дані включають тепер і протилежні кінці спектра витрат.

В Ірландії, завдяки унікальній виробничій системі, показник витрат на виробництво в 34,21 цент/кг був найнижчим в 2019 році. Проте, тут також простежується тенденція дефіциту покриття витрат, оскільки за період, що входить в дослідження, витрати значно зросли, але ціни не еволюціонували відповідним чином, стверджують в EMB.
В результаті, за заявою EMB, протягом трьох з п’яти років, коли проводилося дослідження, навіть у цій країні з надзвичайно сприятливими умовами для виробництва молока, витрати не покривалися.

Литва з її диференційованою структурою господарств і безліччю дрібних господарств очолює список з найвищими виробничими витратами (58,63 цент/кг). EMB заявяє, що маючи надзвичайно низьку ціну на молоко в 28,79 цент/кг виробники в балтійських країнах борються з величезним дефіцитом покриття витрат, що становить 51%.

EMB заявило, що аналіз витрат у двох великих молочних країнах — Нідерландах і Данії — також показує, що після вирахування витрат доходу не залишається. Потрібно підкреслити, що ми говоримо про Нідерланди і Данію — країни з дуже сучасними фермами, які постійно освоюють нові технічні розробки. Але, незважаючи на це, у цих діючих молочних ферм в результаті не залишається й копійки», — сказав ван Кеймпема.

EMB заявляє, що тільки Ірландії вдається наблизитися до отримання розрахункового доходу.

Дослідження показує, що ферми зможуть внести свій вклад в реалізацію заходів щодо захисту навколишнього середовища, клімату і благополуччя тварин, які передбачають більш високі витрати, тільки за умови сталого поліпшення їхнього економічного становища.