експорт,
закони
Десять років АВМ: що на порядку денному? — підсумки з Ганною Лавренюк
Останні 5 років, в основному через скорочення експорту та неефективність переробки, ціни на молоко-сировину для українських господарств були в середньому на 16% нижчі від середньосвітових. Щоб господарства мали можливість отримувати світову ціну на рівні 0,3−0,4 євро/кг, треба виходити на світовий експортний ринок. Створення кооперативу світового зразка — це можливість масштабуватися й утворити аналог вертикально інтегрованого холдингу.
Основні проблеми
Слід розуміти, з ким доведеться конкурувати за свою частку на молочній мапі, — з кооперативами на кшталт Dairy Farmers of America, Fonterra чи Arla Foods. Ба більше, навіть на внутрішньому ринку вітчизняні виробники молочки дедалі більше відчуватимуть конкуренцію з потужними молочними кооперативами найближчого сусіда — Польщі.
Без створення кооперативу світового зразка молочним господарствам, особливо невеликим, буде дуже нелегко залишатися рентабельними в умовах наростаючої волатильності ринку.
Для того, щоб дати можливість українським агровиробникам створювати прибуткові кооперативи світового зразка, АВМ разом із експертами ФАО та ЄБРР розробили низку правок, які треба внести в існуючий закон «Про сільськогосподарську кооперацію» (ПЗУ 6527-д).
Є ще один момент, на який ми звернули увагу, коли спілкувались із нашими переробними заводами про те, що їх стримує від того, щоб дати достойну ціну на якісну сировину. Всі в один голос скаржаться: купівельна спроможність українського споживача надзвичайно низька, продукція не продається, запаси на складах величезні, є певні прориви під час релігійних та сезонних свят, але загалом ситуація складна. Це дійсно так, і останніми роками ми бачимо катастрофічне падіння обсягів споживання молочних продуктів у перерахунку на молоко. 2017-ий рік взагалі встановив антирекорд за всі роки незалежності України — 188,5 кг на душу.
Рішення є — розробка і відстоювання законопроектів
Ціни на молочку в польських та німецьких магазинах нижчі, ніж в Україні. Цьому є реальне пояснення, про яке не пишуть супер-блогери чи супер-аналітики, «згодовуючи» пересічному споживачеві порівняння, спрямовані проти національної молочної галузі.
Справа в тому, що ПДВ, закладене в ціну молочної продукції в Німеччині, становить 7%, у Франції — 5,5%, а в Польщі — взагалі 5%. Тим часом в Україні ставка ПДВ на такі продукти — 20%.
Для ЄС зниження ставки ПДВ на харчові та лікарські продукти — загальноприйнята практика, бо найперше покликана гарантувати доступність життєво необхідних товарів для широких верств населення. Тому АВМ долучилась до розробки кількох законопроектів «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зниження ставки ПДВ для деяких видів сільськогосподарської продукції» (ПЗУ 7420−1,2), що пропонують знизити ставку податку до 10 або й 7%. Адже справді йдеться не тільки про те, щоб збільшити обсяги продажів і, відповідно, попит та ціну на молоко-сировину наших господарств, тут ще й соціальна складова. Якщо наше населення, і особливо підростаюче покоління, не споживатиме достатньо молочних продуктів, то років через десять треба буде говорити не про зниження ставки ПДВ, а про збільшення видатків на медицину і на відновлення здоров’я тих дітей, які зараз не отримують своєї споживчої норми по білку, кальцію та інших життєво важливих елементах.
Ще один законопроект, який було зареєстровано ще 2015-го року (зараз він переживає деякі зміни, однак вартий окремої уваги), стосується молока, молочних та імітаційних продуктів (3043−1, у попередній редакції на позначення імітаційних продуктів пропонували термін «молоковмісні»). Його мета — встановлення умов для справедливої конкуренції на поличці та реалізація конституційного права наших споживачів робити свідомий вибір. Маслом має називатися масло, а не продукт, де 90% молочного жиру замінено на рослинний аналог, сиром — добре знайомий нам традиційний продукт, а не його імітація, вироблена за технологією сиру, в якому майже весь молочний білок замінено соєвим. Для МТФ набуття чинності цього законопроекту — гарантія попиту на якісне молоко-сировину, зрештою — майбутнього вітчизняного молочного скотарства.
Звісно, крім цих, є ціла низка суто специфічних для галузі законопроектів — про ветеринарну медицину, про племінну справу та ін.
Але сьогодні на перший план для всіх господарств вийшло інше законодавче питання — старт обігу сільськогосподарських земель. Якщо птахо- і свиноферми можуть жити «з коліс», купуючи корми, то молочна ферма без можливості заготовити власні якісні грубі корми приречена на занепад. Тому АВМ відстоює норму, згідно з якою господарство, що має молочну ферму, матиме пріоритетне право викупу землі в розрахунку не менше 2 га на корову.
Тож бачимо: якщо основне завдання 2009-го було вистрибнути з 4,5 до 7 т молока на корову, то у 2018 році пріоритетним напрямком була законотворча робота — розробка і відстоювання законопроектів, які я щойно згадала.
Повністю читайте інтерв'ю з Ганною Лавренюк, віце-президентом АВМ зі зв’язків із громадськістю, у журналі «Молоко і ферма» № 1 (50), лютий 2019.
Довідка:
Асоціація виробників молока України створена 30 квітня 2009 року. Основна мета — захист прав та інтересів підприємств у галузі молочного скотарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.
Сьогодні АВМ нараховує 150 молочних підприємств. Сукупний земельний банк господарств-учасників — 1,3 млн. га. Загальне поголів'я великої рогатої худоби понад 160 тис. тварин, в тому числі 76 тис. корів. За підсумками 2018-го, разом господарства АВМ реалізували 610 тис. тонн молока, забезпечивши при цьому 50% всього екстраґатунку.
При АВМ створено Консультаційний центр, що нараховує понад 50 консультантів, мережу центрів ветеринарного обслуговування (ЦВО), лабораторію контролю якості молока і маститів Uman Labs, навчальний центр Dairy Centre Kischenzi, накопичувальний центр молока «Перший молочний кооператив».
Повністю інтерв'ю з віце-президентом АВМ зі зв’язків із громадськістю Ганною Лавренюк у журналі «Молоко і ферма» № 1 (50), лютий 2019.