Про це у спецпроекті AgroPolit.com «Земля 200. Плюси та мінуси наявних моделей відкриття ринку» висловились опитані експерти.

Нагадаємо, Міжнародний валютний фонд (МВФ), для надання чергового траншу кредиту, вимагає від українського уряду зняти мораторій на продаж земель с/г призначення до 1 січня 2018 року. Кабінет Міністрів України на при кінці травня створив робочу групу, для створення законопроекту із «запобіжниками». Наразі Прем'єр-міністр Володимир Гройсман декларує такі обмеження: продавати не більше 200 га в одні руки і тільки фізичним особам, які є громадянами України.

За словами голови громадської спілки «Аграрний союз України» Геннадія Новікова, в такій моделі відкриття ринку землі є багато «підводних каменів».

«200 гектарів фізичній особі - це один пункт із одного рядка. Його декларують у різних моделях. А головне в іншому: хто такі фізичні особи? Це ті, хто живе на Канарах, у Києві, та купує землю в Одесі? Тому, коли була нарада у Гройсмана, наші асоціації підняли великий перелік питань, які потрібно вирішити, перш ніж вводити ринок землі. У концепції, яку зараз пропонує Кабмін, має бути прописано, що землею повинні володіти люди, які працюють на ній і проживають на даній території. І крапка», — заявив він.

На його думку, альтернативним варіантом «запобіжників» від уряду, може стати наведення ладу в орендних відносинах користувачів с/г землі.

«Оренда може стати основним, а може й єдиним інструментом, який зможе працювати в земельних відносинах. І жодних проблем немає: гарантована й ефективна, довгострокова, зрозуміла плата — це все буде розвивати і залучати інвестиції аж ніяк не гірше, ніж якщо землю продавати. Тому оренда може бути абсолютно достатньою для того, щоб закрити розмови про ринок. Просто комусь хочеться поживитися цим ринком», — пояснює Геннадій Новіков.

Його доповнив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов.

«Оренда була б на першому етапі, якби ми реформу робили самостійно, а ми проводимо її на замовлення МВФ. Із чітким офіційним меморандумом, що там має бути… В принципі, аграрії були б тільки „за“, якби зараз питання ринку землі зняли з порядку денного, аби був наведений порядок в орендних відносинах. А потім через якийсь час повернутися до нього. Всі розуміють, що ринок землі треба впроваджувати. Питання — коли?», — наголосив він.

На думку заступника голови ВАР, 200 га «розірвуть» українські агрокомпанії.

«Насправді ми розуміємо, щоб конкурувати на зовнішньому ринку — нам потрібно укрупнювати поголів'я. У Штатах найбільш ефективна ферма — це 5000 голів, тобто 5 тис. га… Тому обмежень у 200−500 га в одні руки не повинно бути…», — озвучує він ще один аргумент проти 200 га

Народний депутат від «Самопоміч» Іван Мірошніченко, теж навів аргументи, чому на першому етапі відкриття ринку землі с/г призначення повинно посилити право оренди на користування землями с/г призначення. Він запропонував свій варіант земельної концепції, яка складається з трьох блоків: перший — запуск механізму оренди землі, другий — розробка державних програм фінансування для середніх і дрібних виробників та фермерів, третій — власне відкриття ринку землі з усіма «запобіжниками».

«Великі холдинги орендують до 9% всіх чорноземів, але 50% усіх сільгоспземель використовують господарства із земельним банком 2−2,5 тис. га та виробляють понад 50% всієї сільгосппродукції. До того ж саме агрохолдинги забезпечили Україні першість за низкою експортних позицій із сільгоспкультур. Нинішня структура агрокомпаній на внутрішньому ринку дозволяє усьому сектору бути ефективним. Потрібно її підрихтувати, а не ламати. Найперше — допомогти сімейним і дрібним фермерам вийти на ринок, посилити їхню роль, надати їм фінансову підтримку для розвитку. Кредити я б виділяв сімейним фермам, малим і середнім виробникам, які мають в обробітку до 1000 га землі. Це дасть змогу збалансувати розрив між великими та дрібними. Місця на аграрній арені вистачить усім», — каже народний депутат.

Водночас, міністр аграрної політики та промисловості Тарас Кутовий додає, що права оренди великими компаніями (2−3 тис. га) вже давно в Україні продаються разом із корпоративними правами, а фермер, який хотів би придбати права оренди на 15 га, цього зробити не може, оскільки для цього йому потрібно створювати ТОВ, отримувати корпоративні права, вести бухгалтерію.

«Моя позиція така: на нинішньому етапі ми можемо говорити виключно про продаж прав оренди на землю і банківську заставу прав оренди, щоб під ці права можна було залучати додаткові інвестиції аграріям у бізнесі. Права власності на землю залишаться у селян і ці права не будуть предметом господарських відносин. Сьогодні великі компанії мають право торгувати договорами оренди, а дрібні фермери залишаються усунутими», — додав міністр.