Як грубі корми позначаються на вашій кишені

 

Вадим Андрущак, директор ТОВ «ПьотінгерУкраїна»


Сто років тому пролунало правдиве передбачення: мовляв, газолінщики правитимуть світом. Нині його можна доповнити: відтепер вартість енергії і білка визначатимуть долі мільйонів людей, оскільки енергія і білок коштуватимуть дорого.

Якщо перенести це висловлювання на практику виробництва молока, можна констатувати: успіх бізнесу залежить від вартості одиниці сирого білка та енергії кормів. Давайте розглянемо ефективність використання енергії на прикладі зерна:

З 1 кг зерна (16000 кДж) можна отримати:

1,2 кг хліба (12500 кДж)

при перетворенні втрачено 3500 кДж

2 л молока (5360 кДж)

втрати перевищують 50%

125 г яловичини (1000 кДж)

втрачено у 16 разів більше

Зерно, як джерело енергії, дорожчає і це змушує швидко змінювати погляди на ефективність використання цієї енергії, зокрема у молочному тваринництві. Подорожчання концентрованих кормів лише підкреслює потужну світову тенденцію, спрямовану на розвиток кормової бази грубих волокнистих кормів. Згадаймо: білок та енергію трав у їх природному стані людина перетравлювати не може. А тому попит на них, порівняно з зерновою групою, не такий високий. Відповідно, не така висока і їх ціна. Однак волокнистий корм цілком відповідає природі жуйної тварини. Це означає, що за своєю фізіологією корова не є конкурентом людини у харчовій ланці, на відміну від птиці й свиней. Отже, корова — це друг.

Що ж потрібно для нашого друга для повної віддачі? Зрозуміло, якісний грубий корм. Подивімось, як частота скошування впливає на вміст сирого білка й енергії в сінажі (рис. 1).

Розуміючи величезну різницю між кілограмами корму різної поживності, ви, принаймні, зможете робити свідомий вибір: або менше роботи в полі і менше молока (зате більше вільного часу), або пітніємо і заробляємо. Уявіть собі: роблячи чотири укоси замість двох, ви отримуєте майже вдвічі більше білка і на 25% більше енергії в 1 кг корму практично за тієї ж собівартості.

Зниження якості грубих кормів змусить вас витрачатися на додатковий концентрований харч, і при цьому на потенційний рівень надою вийти все одно не вдасться (рис. 2). Інакше кажучи, це означає, що молока ви отримуватимете менше, а його собівартість буде більшою.

Далі пропонуємо порівняти показники трьох сінажів (зліва направо): люцернового низької якості (Україна, 2011 р.), люцернового високої якості (ТОВ «Вітчизна», Конотопський р-н, Сумська обл., Україна, 2011 р.) і злакового (Австрія) (табл. 1).

Таблиця 1. Порівняльна характеристика сінажу

Показник Сінаж люцерни низької якості (Україна, 2011 р.) Сінаж люцерни високої якості

(Україна, 2011 р.)

Злаковий сінаж

(Австрія)

Вміст у г/кг сухої речовини (СР)
Сирий білок 166 176 167
Доступний сирий білок 126 135 133
Баланс азоту в рубці 6 7 5
Сира клітковина 329 249 374
Чиста енергія, МДж 4,87 5,65 5,88
  15 кг СР достатньо для виробництва молока, кг
За вмістом енергії 10,6 14,7 14,8
За вмістом білка 17,1 18,7 18,5
   
Баланс азоту в рубці 90 107 81
Сира клітковина, % 32,4 24,9 23,8

Примітка: Усі дані в таблиці подано в перерахунку на суху речовину (СР). Вихід молока врахований із витратою енергії та білка на забезпечення потреб організму корови вагою 650 кг.

Розрахунки свідчать, що лише із грубих кормів високої якості (бобовий сінаж і кукурудзяний силос або випас) можна отримати понад 20 кг молока на день. Також зверніть увагу на те, що, годуючи корів низькоякісним сінажем, отримаємо молока, в перерахунку на енергію, щонайменше на 27%, а на білок — на 9% менше, порівняно з двома якіснішими зразками. При цьому фізична кількість корму і його собівартість однакові. Якщо до розрахунку додати зазвичай високий вміст сирої золи (кожен зайвий відсоток якої знижує надій на 7%) і зменшення споживання кормів через погіршення смакових якостей оцтовою та масляною кислотами, то за наших реалій — це недобір половини молока. Отже, маємо те, що маємо: 1800 кг молока від корови на рік замість 4000 кг європейських. Ці втрати молока неможливо компенсувати додатковою кількістю концентратів.

З виробничої точки зору розрахунки ще драматичніші: оскільки витрати на виготовлення 1 т сінажу низької і високої якості приблизно однакові, то, отримуючи вдвічі менше молока з 1 т грубого корму, автоматично вдвічі зростають витрати на 1 кг молока. Інакше кажучи, на ту саму кількість молока потрібно приблизно вдвічі більше силосу.

Також слід відзначити, що дисбаланс грубих і концентрованих кормів у раціоні корів негативно позначається на молочній продуктивності. Щоб пересвідчитись у цьому, пропонуємо розглянути приклад оптимізації раціону, який використовували на одній українській фермі (табл. 2), й оцінити зміни з точки зору економіки виробництва (табл. 3).

Таблиця 2. Зразок оптимізації раціону

Інгредієнти Раціон до оптимізації Раціон оптимізований
Кукурудзяний силос, кг 13 13,1 кг СР

 

24 кг СР

20 15,2 кг СР

24 кг СР

Сінаж люцерни (високоякісний), кг 13 16
Сіно люцерни, кг 1 -
Корнаж, кг 5 5
Ячмінь, кг 2 2
Пшениця, кг - 2
Макуха соняшникова, кг 2 -
Шрот соєвий, кг 3 1
Пивна дробина, кг 5 5
Меляса, кг 1 1
Раціон дозволяє отримати
За вмістом енергії 35,9 кг молока 35,1 кг молока
За вмістом білка 41,1 кг молока 36,0 кг молока
Баланс азоту в рубці 132 39
Сира клітковина 18,0 % 18,4 %

Таблиця 3. Розрахунок економічного впливу оптимізації раціону

Назва корму Вартість

1 т фізичної ваги, грн.

 

 

 

Існуючий раціон Оптимізований раціон  

Різниця, грн.

 

 

 

 

Кількість у раціоні, кг Вартість у раціоні, грн. Кількість у раціоні, кг Вартість у раціоні, грн.
Сінаж люцерни 170 13 2,21 16 2,72 0,51
Кукурудзяний силос, воскова стиглість 250 13 3,25 20 5 1,75
Сіно люцерни 350 1 0,35   0 -0,35
Ячмінь 1200 2 2,4 2 2,4 0
Пшениця 1500   0 2 3 3
Шріт соєвий 5000 3 15 1 5 -10
Дробина пивна суха 1000 5 5 5 5 0
Шріт соняшниковий 2000 2 4   0 -4
Меляса 500 1 0,5 1 0,5 0
Зерно кукурудзи 1500 5 7,5 5 7,5 0
Всього   45 40,21 52 31,12 -9,09
            23%

Результати оптимізації раціону:

  1. Кількість корму в кілограмах сухої речовини залишилась незмінною.
  2. Співвідношення сухої речовини грубих і концентрованих кормів — оптимальне.
  3. Вміст енергії та білка збалансували, вихід молока не змінився.
  4. Баланс азоту в рубці зменшився із критичного показника 132 до 39, це означає, що загрозу здоров’ю тварин (навантаження на печінку, порушення відтворювальної функції, набрякання вимені, захворювання ратиць) через дисбаланс білка й енергії в раціоні усунуто.
  5. Раціон подешевшав на 23% (!), або на 9 грн. на корову щодня. У стаді з 1000 голів можна заощадити 3,2 млн. грн. щороку.

Висновки для швидкого читача:

  • Висока якість грубих кормів — це не варіант, а сувора необхідність. Під час заготівлі грубих кормів не слід недооцінювати роль якості.
  • Піднявши надої з грубих кормів до 20 кг/день, ви зменшите собівартість виробництва молока вдвічі.
  • Сам по собі білок у раціоні — не панацея: балансуйте раціон за вмістом енергії та білка і це суттєво здешевить його денну вартість та знизить навантаження на печінку тварин.
  • Уникайте надлишку та браку кормів: це перевантажує печінку й призводить до порушення обміну речовин і, як наслідок, до погіршення відтворювальної здатності, загального стану та тривалості продуктивного життя!
  • Аналіз кормів є основою для будь-якого розрахунку раціону! Сенсорна, візуальна оцінка корму має бути завжди підтверджена точним лабораторним аналізом.
comments powered by Disqus

Останні додані

5 черв. 2023 10:30:00

Енергозбереження в молочному скотарстві

22 бер. 2023 10:00:00

Консерванти для сінажу: плацебо чи дієвий інструмент?

29 бер. 2022 12:30:00

Рекомендації до проведення посівної 2022

10 лют. 2022 11:50:00

Демотивація: шукаємо причини

25 січ. 2022 13:30:00

Корова не встає. Чому? Що робити?

11 січ. 2022 13:40:00

Новотільні корови: усуваємо помилки управління

21 груд. 2021 12:45:00

П’ять міфів про класичний сінаж

7 груд. 2021 13:35:00

Кульгавість у корів. Де втрачаємо та де можемо здобути? Частина 2. Де можемо здобути