Окремі українські господарства відмовляються від люцерни та переходять на раціон, в основі якого кукурудзяний силос. Їхні аргументи зрозумілі: кукурудза дає більший вихід сухої речовини з гектара, заготовляти її потрібно всього раз на сезон, та і система вирощування більш зрозуміла. Відмова від люцерни на користь кукурудзи дає можливість відвести під кормові культури менше гектарів і зекономити на процесі заготівлі.

Здавалося б, ось воно — подвійне заощадження. Втім, де економимо гривню, часто втрачаємо сотню.

Раціони без люцерни можуть бути дорожчими, годівля корів — ризикованішою, а сівозміна без люцерни — проблематичнішою. Раціон без трави часто називають «американським», оскільки фермери США були одними з перших, хто застосував його на практиці. Тож ми поцікавилися саме американським досвідом годівлі на основі виключно кукурудзяного силосу.

«Фермери часто просять мене скласти раціон, де був би лише кукурудзяний силос та концентрати. Це можливо, але з люцерною раціон виходить краще. Люцерна з кукурудзою — це одразу три баланси: протеїну та крохмалю, перетравної та неперетравної клітковини, довгої і короткої нарізки, — розповідає Луїс Ферраретто, спеціаліст із годівлі жуйних тварин з Університету Вісконсин-Медісон.

Люцерна має високий вміст сирого протеїну і низький крохмалю, кукурудза — навпаки. Обидва елементи необхідні для синтезу мікробного білка в рубці. Поєднання люцерни з кукурудзою створює ефект синергії та сприяє кращому виробництву молока.

Загальний рівень клітковини (NDF) в люцерні та кукурудзі може бути однаковим. При цьому, в кукурудзі значно менше лігніну та неперетравної частини (uNDF) і забагато легкоперетравної. Неправильно розуміти неперетравну клітковину як щось негативне. Для синхронізації рубця нам потрібно мати клітковину з різною швидкістю деградації. Кукурудзяний силос забезпечує раціон швидкоперетравною клітковиною, а люцерна — повільною. Зрештою наша мета — забезпечити дуже хорошу засвоюваність нейтрально-детергентної клітковини, і поєднання люцерни з кукурудзою тут справляється краще.

Корови більш схильні відсортовувати довші частинки кукурудзяного силосу, ніж люцерни. Якщо у вашому раціоні багато довгих частинок кукурудзяного силосу, то корова більше часу проводить біля кормового столу. Що важливіше, вона менше часу лежить, менше жує жуйку та виробляє менше молока. Ми вимушені нарізати кукурудзяний силос мілко. В той само час, не можна годувати корів «кашею», потрібна структурність раціону. Довші частинки люцерни можуть бути джерелом структурності, збільшувати інтенсивність жуйки, стабілізувати рН рубця, та, в результаті, підвищувати коефіцієнт конверсії і перетравність раціону. Поєднання люцерни з кукурудзою забезпечує і достатню кількість мілких частинок для споживання без відсортування, і достатню кількість довгих частинок для структурності раціону».

Джон Гозер, директор з досліджень годівлі в Rock River Labs Inc, консультант Cows Agree Consulting, переконаний: «Кукурудза та люцерна — це інь і янь не лише раціону корів, а й вирощування сільськогосподарських культур. Один-два роки вирощування силосної кукурудзи чергуються з 3−4 роками люцерни. Це перекриває цикл хвороб та шкідників, що інакше виникли б при вирощуванні монокультури.

Кукурудза має широке міжряддя, що сприяє ерозії ґрунту. Важка техніка при заготівлі силосу спричиняє ущільнення в нижніх шарах. Суцільний покрив люцерни зупиняє ерозійні процеси на поверхні, а глибока стрижнева коренева система бореться з ущільненням на глибині. Чергування однорічної ярої злакової культури з багаторічною озимою бобовою є повноцінною сівозміною.

Щоб порівняти ці культури економічно, потрібно правильно порахувати витрати на гектар, оскільки в разі вирощування кукурудзи це будуть витрати за сезон. Що стосується люцерни, їх потрібно ділити на кілька сезонів.

Розглянемо це на прикладі середньостатистичної молочної ферми на 500 голів. При добовому споживанні 23 кг СР з 40% концентрованих кормів в раціоні потреба в основних кормах становитиме 13,8 кг СР на голову або 7,2 тис. т люцернового та кукурудзяного силосів на рік. Фермери зазвичай розуміють, що це їм буде коштувати 430 тис. дол., однак, мало хто насправді розуміє, як ці витрати розподіляються.

Вирощування 1 га люцерни буде коштувати 1,5−2 тис. дол., а гектар кукурудзи американському фермеру обійдеться вже в 2,5 тис. Частково це компенсується різницею врожайності. В штаті Айова середній вихід сухої речовини для люцерни становить 10 т/га, а для кукурудзи — 17,5 т/га.

Порівнюючи люцерну з кукурудзою також важливо враховувати їхню кормову цінність. Корнельська система оцінки передбачає вибір трьох базових концентрованих кормів, що будуть джерелом протеїну, крохмалю та перетравної клітковини. Наприклад, це можуть бути соєвий шріт, зерно кукурудзи та соєві оболонки. Потім визначається вартість поживного компонента. В люцерні та кукурудзі лабораторія визначає вміст цих трьох компонентів. Нам залишилося лише помножити їхню кількість на їхню вартість та додати. В середньому, тонна люцернового силосу в фізичній вазі буде містити кормових компонентів на суму 140 доларів, а тонна кукурудзяного силосу — 73 долари.

Маючи витрати на гектар, прогнозовану врожайність та вартість тонни силосу, можемо порахувати маржинальність. Для люцерни маржа буде становити 1450 дол./га, а для силосної кукурудзи — 975 дол./ га. Різниця пояснюється більшою ціною на протеїн та багаторічним циклом люцерни.

Тренд на заміщення люцерни кукурудзяним силосом в американських фермерів був, але економічна оцінка такого рішення стимулює виробників молока повертатись до раціонального балансу цих культур».

Люцерна та кукурудза:

• добре поєднуються з агрономічної точки зору в сівозміні як злакова трава з бобовою, однорічна з багаторічною, зимова з літньою;
• забезпечують баланс крохмалю і протеїну, швидкої клітковини і повільної, довгих частинок і коротких.

Кукурудза забезпечує вищий врожай і заготівлю раз на рік, але люцерна потребує менше інвестицій на гектар, містить більше поживних речовин на одиницю маси, та, як результат, забезпечує вищу рентабельність з гектара. В періоди високих цін на білкові концентровані корми значна частка люцерни в раціоні може дозволити фермі лишатися прибутковою.

Дізнайтесь більше в уже опублікованих матеріалах:

«ТАК» і «НІ» весняного посіву люцерни — Володимир Мірненко

Погані сходи люцерни? Можливо, причина в післядії гербіцидів — Володимир Мірненко

Як поладнати з примхливою королевою

Скільки коштує один листочок люцерни

Солодка люцерна в рулоні

10 фактів про трав’яний силос, які варто нагадати перед укосом

Силос із ріпаку

П’ять кроків до якісного травостою люцерни

Якою має бути довжина нарізки трав’яного силосу?

Перезимівля та весняна оцінка люцерни

Кожен листочок важливий

Перший укіс і перші висновки: пероноспороз на люцерні — Володимир Мірненко

Люцерна не розпізнає рахунки на калій

Люцерна не розпізнає рахунки на калій (продовження)

ТОВ «ПЬОТІНГЕР УКРАЇНА»

вул. Привокзальна, 50, офіс 215,

                                                   м. Бориспіль, Київська обл.

                                                   тел.:+38 4 595 710 42

                                                   факс: +38 4 595 7 14 41

                                                  info@poettinger.ua

У 2026 році плануємо випуск шести номерів журналу «Молоко і ферма» — традиційно наприкінці кожного парного місяця. Читачі мають нагоду оформити передплату як друкованої, так і електронної версії журналу. Частково публікуватимемо матеріали у відповідній рубриці на сайті www.milkua.info. Більше інформації щодо передплати: 067 445 19 59 (Viber); щодо розміщення рекламної інформації: 067 470 56 14.