Майже рік тому, у квітні 2025-го, команда консалтингової компанії Global Agro Finance вдихнула нове життя в бенчмаркінг для МТФ. Порівняльний аналіз виробничих та економічних показників роботи — важливий інструмент для бізнесу, що прагне стійкого розвитку за будь-яких умов на ринку, визначити свої сильні, а особливо слабкі місця. Ще більшого значення такий аналіз набуває у кризові періоди, як нині, коли на кону саме виживання молочної ферми. Про результати проробленої роботи й основні висновки порівняльного аналізу, розповідає генеральний директор Global Agro Finance (GAF) Олександр Назарко.

— Пане Олександре, для ваги звітів і висновків порівняльного аналізу важлива репрезентативність учасників. Скільки МТФ охоплено проєктом?

— У нас 36 учасників, але кілька господарств не завжди встигають подати інформацію через обстріли, бо знаходяться зовсім близько до лінії фронту, або проблеми з електрозабезпеченням, або в силу дефіциту персоналу, тому передають дані із затримкою або ж пропускають окремі місяці. На постійній основі робимо порівняльний аналіз виробничих і економічних показників 32 підприємств. Тривають активні перемови з низкою молочних господарств Чернігівщини, Житомирщини, Черкащини та Київщини і, сподіваюсь, весною матимемо 60+ учасників.

Нинішні 32 ферми — це майже 10% промислового поголів'я. Всі — активні виробники сирого молока, які тримаються не на чесному слові, а обрали ринкові умови гри. При цьому мінімальний розмір молочного стада — 250 корів, а максимальний — 5000 голів. Ферми мають різну продуктивність, і саме вона головним чином визначає рівень технологічності виробництва. Якщо брати саме цю ознаку за критерій, то всіх учасників проєкту можна розділити на три категорії: найтехнологічніші, середні і такі, що розвиваються. Найпечальніше те, що останні серйозно взялись за розбудову і тут — обвал цін на молоко на тлі блекаутів та інших викликів сьогодення. Для них критично розгледіти додаткові резерви.

— Наріжне питання — співвідношення собівартості виробництва і ціни молока. Що кажуть цифри?

— У жовтні середній показник собівартості був 16,22 грн./кг (без ПДВ), а за листопад (останній аналізований місяць) — 16,69 грн. Це лише прямі операційні витрати, де не враховується амортизація, відсотки по кредиту, адміністративні витрати тощо. Якщо говорити про повну собівартість, то до цієї цифри треба додати ще 1−3 грн. залежно від того, коли в молочну ферму інвестували, рівня закредитованості й амортизації основних активів.

Звісно в жовтні-листопаді була краща ситуація з електрозабезпеченням. Останнім часом ферми майже постійно працюють на дизель-генераторах. Витрати на електрику з мережі знизились у структурі собівартості, але на ПММ, за рахунок яких генерується електрика, точно збільшились. Дуже прикра ситуація складається на початку нового року: при закупівельній ціні 14−14,50 грн./кг виробник не може розраховувати на собівартість навіть на рівні 16,20 грн./кг.

Ферми опинились на межі виживання. Звісно, тим, хто останні 10 чи навіть 5 років інвестували у розвиток і технології, комфорт, утримання, підготовку команди і мають велике поголів'я, умовно трішки легше, вони дійсно мають дещо нижчі показники собівартості від середніх, але все рівно також не в гарній ситуації. У них точно є зобов’язання з обслуговування кредитів, але операційно вони стійкіші й у них більше варіантів чи шансів пережити нинішню кризу. Втім, навіть для таких підприємств про прибуток не йдеться, а кожне зниження ціни на сьогодні лише масштабує збитки.

Що стосується енергозабезпеченості, авжеж сьогодні ферми працюють головним чином на дизель-генераторах, але саме час думати про літо і наступну зиму. Зокрема влітку гостро стоятиме питання охолодження, до того ж, весною вартість електрики для підприємств зросте до 15 грн./кВт·год, тому варто вивчити питання встановлення сонячної електростанції. Зараз є багато цікавих пропозицій в плані рішень і кредитування.

— Які ключові ознаки підприємств, які наразі почуваються найвпевненіше на ринку?

— Це підприємства, де продуктивність становить від 38 до 50 кг молока (у перерахунку на базис) на корову на день з розміром стада 500+ корів, які мають навчену команду, де працюють технології, налагоджено співпрацю з переробною компанією і ціна вище середньої по ринку (навіть зараз різниця в ціні молока може сягати 1,5 грн./кг).

— Що наразі є найслабшою чи найслабшими ланками на порівнюваних фермах?

— Найслабшим місцем є показник навантаження корів на людину або кількість молока на одну людино-годину. Ця проблема об'єднує дуже багато ферм в Україні і тут криється наш найбільший резерв. Середнє значення показника навантаження на аналізованих фермах становить 13 корів на людину. Для порівняння в Європі це 50−80 корів, у США — від 100 до 300. Особисто мені доводилось бачити на українських фермах мінімальний показник 7 корів/людину, а максимальний — 60 корів. У кожному окремому випадку така низька завантаженість пояснюється якимись специфічними факторами, але є чимало спільного.

Головним чином це пов’язано з інфраструктурою минулого століття. Крім того, ми тривалий час жили в парадигмі, коли вистачало людей, готових працювати на фермі. Не було програм стимулювання розбудови й інновацій, наприклад, дешевих довгострокових інвестиційних кредитів. На наших фермах складався певний досвід роботи на прив’язі та безприв’язі, який ширився Україною і став типовим. Тобто, бракує знань і навичок, як робити ті само процеси з меншою кількістю працівників. Це один з наших резервів.

Ще одним резервом є підвищення вмісту молочного жиру й білка. Багато ферм навчились доїти багато, і саме час працювати над компонентним складом, що дозволить при тих само обсягах виробництва отримувати додаткові кошти. Це виклик у плані генетики і годівлі, зокрема — виробництва грубих кормів. Наприклад, у США на топових голштинських стадах вміст молочного жиру часто становить 4,5- 5,5%, а білка 3,5−3,9% при досить високій продуктивності — від 45 до 55 кг молока на корову на день.

— Яких змін зазнав сам продукт за час його «другого дихання»?

— Стартувавши у квітні 2025-го, постійно вносимо зміни в порівняльний аналіз у відповідь на запити ринку: додаємо показники для порівняння, формуємо зручні звіти (одним потрібні коротші, другим — розлогіші). Плануємо новинки, але про це згодом розповімо, бо все ще в процесі розробки.

Наголошу, що наразі це єдиний продукт на українському ринку, який показує економічну ефективність молочних ферм у цифрах і порівнянні. На зустрічах з представникам переробних підприємств використовуємо дані бенчмаркінгу для висвітлювання реальної картини з виробництва сировини і відстоювання інтересів фермерів, щоб ніхто нікого не вводив в оману некоректною аналітикою.

Дуже сподіваюсь, що рік роботи будемо відзначати в ширшому колі учасників — 60+.

Більше інформації в друкованій та електронній версії журналу «Молоко і ферма» № 1 (92), лютий 2026.