Під час семінару обговорювали нові підходи до діагностики і лікування маститів на молочній фермі, як правильно використовувати інструменти діагностики захворювання, для чого робити посів бактерій на фермі і визначати збудників маститу та чи можливо досягти КСК у збірному молоці 100 тис./см³.

«У здорової корови КСК в молоці має бути до 100 тис./см³. Якщо у нас на фермі цільовий показник 400 тис./см³, то ми самі дозволяємо мати в стаді тварин, які будуть резервуаром збудника інфекції. Слід розуміти, що в такому стаді щонайменше 10% корів хворі на субклінічний мастит або є корови з клінічним маститом», — говорить Валерій Лотоцький, директор з розвитку департаменту ветеринарії Консультаційного центру АВМ.

За словами Валерія Лотоцького, якщо розробити належну програму контролю і профілактики маститу на фермі, то КСК 150−200 тис./см³ — це цілком досяжний показник.

Оскільки захід проходив у форматі запитань-відповідей, обміну думками, ветлікарі-учасники заходу поділились показниками якості молока на своїх господарствах, розповіли про ситуацію щодо маститу та програму контролю захворювання. Разом з’ясовували причини виникнення маститу. Так, приміром у ТОВ «Торговий дім «Долинське», шо на Херсонщині, КСК у збірному молоці становить 130 тис./см³ (кількість корів — 1365).

«Ферма, де середня річна продуктивність корови 9 тис. кг молока, щоденно з корови втрачає 4 кг молока, якщо кількість соматичних клітин у збірному молоці становить 400 тис/м³», — додав Валерій Лотоцький.

Директор Uman Labs Андрій Білан проаналізував основні критичні контрольні точки на молочній фермі: «Кожен виробник повинен визначити критичні точки, де на фермі може відбуватися бактеріальне забруднення, і вирішити, як їх можна усунути».

З досвіду директора лабораторії, найчастіше корови заражаються в доїльній залі, коли доярки працюють без одноразових рукавичок або в брудних рукавичках, на вимені і доїльних стаканах залишається бруд і гній, перуть багаторазові рушники для обробки вимені при температурі, недостатній для їх знезараження від збудників маститу.

«Неодноразово досліджував випрані рушники. Після посіву на поживні середовища, відмічали ріст ентеробактерій, стрептококів і стафілококів», — відзначив Андрій Білан.

Також він поділився результатами досліджень пастеризованого маститного молока: «Висівали зразки молока до і після пастеризації, щоб порівняти бактеріальний шлейф і перевірити ефективність пастеризації. В деяких зразках бактерій після пастеризації молока було більше, ніж до. Більше того, після пастеризації з’явилися нові види бактерій».

Доктор ветеринарної медицини, викладач Естонського університету природничих наук Пірет Калмус (Piret Kalmus) поділилася досвідом лікування клінічного маститу. Середній показник КСК в Естонії — менше 200 тис./см³: «Згідно з новими вимогами законодавства ЄС, починаючи з 2004 року КСК повинна була бути менше 400 тис./см³ для ґатунку екстра. Тоді на естонських фермах в середньому цей показник становив понад 600 тисяч. Ми зробили багато роботи, щоб досягти поставленої мети».

В Естонії практикують вибіркове лікування сухостійних корів.

«Існують критерії для відбору корови. Якщо КСК у стаді менше 150 тис./см³, вим’я консервують антибіотиком коровам, в яких вміст соматичних клітин в молоці понад 200 тис/м³, а також застосовують герметик. Решті тварин вводять герметик. Якщо в стаді поширений Staphylococcus aureus, Streptococcus agalactiae і КСК завжди більша 200 тис./см³, усім коровам консервують вим’я антибіотиком. І інколи у цих стадах використовують герметик», — ділиться досвідом Пірет Калмус.

Після презентації гість з Естонії підготувала практичне завдання для ветеринарів. Вони отримали дані з реального господарства (поголів'я, КСК, кількість хворих на мастит корів, показник одужання тощо), для якого повинні були розробити протокол лікування корів.

Після аналізу та обговорення результатів учасники семінару відвідали ТОВ «Кищенці» (с. Добра, Черкаська обл.), де директор лабораторії UmanLabs провів майстер-клас з відбору зразків молока.

MilkUa.Info